РІШЕННЯ
Іменем України
08 липня 2021 року
м. Київ
справа №800/514/16
адміністративне провадження №П/9901/212/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Бучик А.Ю., Желєзного І.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
за участю секретаря судового засідання Клепець Ю.Г.,
представника позивача Мартинюк А.В.,
представника відповідача Долгова Ю.В.
розглянув справу №800/514/16
за позовом ОСОБА_1
до Верховної Ради України
про визнання незаконною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.10.2016 ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, в якому (з урахуванням уточнень до позовних вимог від 17.10.2016) просила визнати незаконною та скасувати Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1628-VІІІ "Про звільнення судді".
2. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2016 було відкрито провадження у справі.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2017 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі (№П/800/267/16) № П/800/22/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.
4. У зв`язку з початком роботи Верховного Суду матеріали зазначеної справи, у відповідності з підпунктом 5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду - для розгляду спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.
5. У результаті автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Бучик А.Ю., Гімон М.М, Гриців М.І., Мороз Л.Л.
6. Після повторного автоматизованого розподілу від 02.03.2021, обумовленого обранням судді Верховного Суду Гриціва М.І. до Великої Палати Верховного Суду, для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Бучик А.Ю., Гімон М.М., Желєзний І.В., Мороз Л.Л.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2021 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судове засідання.
8. У судовому засіданні 17.04.2021 до початку розгляду справи по суті головуючим суддею оголошено заяви суддів Берназюка Я.О., Гімона М.М. та Мороз Л.Л. про самовідвід.
9. Ухвалою від 17.05.2021 було задоволено заяви суддів Берназюка Я.О., Гімона М.М. та Мороз Л.Л. про самовідвід.
10. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу цієї справи визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач Кравчук В.М., судді Бучик А.Ю., Стародуб О.П., Желєзний І.В., Чиркін С.М.
11. В судовому засіданні суддя Кравчук В.М. заявив про самовідвід, оскільки брав участь як головуючий суддя у розгляді справи №П/800/22/17 (№П/800/267/16), і з цих самих підстав було задоволено самовідводи суддів Берназюка Я.О. та Гімона М.М. Водночас, суддя Кравчук В.М. зазначив, що не має упередження чи іншої зацікавленості у справі.
12. Ухвалою від 09.06.2021 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви судді Кравчука Володимира Миколайовича про самовідвід у справі №800/514/16.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судом встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Київської міської ради народних депутатів VІІ сесії ХХІ скликання від 12.12.1991 №19 обрана народним суддею Дарницького районного суду м.Києва.
14. Постановою Верховної Ради України від 04.03.1998 № 161/98-ВР обрана суддею Київського міського суду (нині - Апеляційний суд міста Києва) безстроково.
15. Протягом січня-лютого 2014 року ОСОБА_1 у складі колегії суддів Апеляційного суду м.Києва розглядала апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів про вжиття запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалених щодо учасників масових протестів.
16. До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшли:
- 13.10.2014 заяви від експерта Всеукраїнського благодійного фонду "Українська правнича фундація" Берка С.Т., 10.12.2014 від заступника Генерального прокурора України Шокіна В.М. про проведення спеціальної перевірки стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7,
- 09.12.2014 заява ОСОБА_5, 11.12.2014 заява від ОСОБА_6 про проведення спеціальної перевірки стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
17. Експерт Всеукраїнського благодійного фонду "Українська правнича фундація" Берко С.Т. у своїх заявах зазначав, що суддями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7 у складі колегій постановлено ряд судових рішень, якими ухвали слідчих суддів судів першої інстанції про застосування щодо підозрюваних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою було залишено без змін з порушенням вимог статті 183 КПК України та норм міжнародного права, а саме: не з`ясовано, чи була у слідчих суддів можливість застосувати більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою.
18. Заступник Генерального прокурора України Шокін В.М. зазначив, що вищевказаними суддями були залишені без змін ухвали слідчих суддів про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваних у зв`язку з їх участю в масових акціях протесту. Зважаючи на відсутність ретельного обґрунтування виняткової необхідності застосування тримання під вартою як запобіжного заходу у вказаних справах заступник Генерального прокурора України Шокін В.М. просив провести перевірку на предмет порушення присяги даними суддями.
19. ОСОБА_5 у заяві зазначила, що суддями Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 постановлено ухвалу, якою її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2013 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було залишено без змін з порушенням вимог статі 177 КПК України та норм міжнародного права, зокрема: не з`ясовано, чи була у слідчих суддів можливість застосувати більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою; не перевірено, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваними кримінального правопорушення.
20. ОСОБА_6 у заяві вказав на те, що суддями ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 постановлено неправомірну ухвалу, якою його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін, оскільки суддями не було перевірено, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення
21. За результатами перевірки Тимчасова спеціальна комісія склала висновок від 10.06.2015 № 57/02-15, яким встановлено в діях суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ознаки порушення присяги. Висновок разом з матеріалами перевірки направлено до Вищої ради юстиції для прийняття рішення.
22. Членом Вищої ради юстиції Лесько А.О. складено висновок від 15.09.2015 щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7 на підставі висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів від 10.06.2015 №57/02-15.
23. Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції 06.10.2015 дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_7 .
24. Ухвалою від 15.10.2015 Вища рада юстиції відкрила дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4
25. 01.03.2015 дисциплінарна секція Вищої ради юстиції рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання про звільнення суддів Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з посад за порушення присяги.
26. Розглянувши дисциплінарну справу, ВРЮ прийняла рішення від 31.03.2016 №709/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з посад суддів Апеляційного суду міста Києва за порушення присяги.
27. В частині, яка стосується ОСОБА_1, ВРЮ дійшла висновку, що у зв`язку з невиконанням професійних обов`язків під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21.11.2013 по 22.02.2014 суддя ОСОБА_1 завдала істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави, що свідчить про наявність ознак порушення присяги та вважає їх достатніми для внесення до Верховної Ради України подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги.
28. З матеріалів справи та оскаржуваного Рішення від 31.03.2016 № 709/0/15-16 вбачається, що Вища рада юстиції дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак порушення присяги посилаючись на такі факти:
1) ОСОБА_1 брала участь у складі колегії суддів разом із суддями ОСОБА_7 (головуюча) і ОСОБА_3 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 (справа № 760/1318/14-к). Ухвала залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 11.02.2014 (справа № 11-сс/796/192/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що колегія суддів під час апеляційного розгляду цієї справи не врахувала таких фактів: докази про підтвердження вини ОСОБА_8 не були надані слідчому судді; у протоколі затримання підозрюваний зазначив, що був побитий, після огляду медпрацівниками доставлений до лікарні, однак йому права відповідно до частини четвертої статті 208 КПК України не роз`яснювались; тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; прокурором не доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів. У зв`язку з неврахуванням таких фактів колегія суддів безпідставно відмовила в задоволенні апеляційної скарги та залишила без змін ухвалу слідчого судді, чим порушила вимоги статей 407, 409, 412 КПК України. Тому така ухвала апеляційного суду є необґрунтованою та незаконною.
2) ОСОБА_1 як головуючий суддя брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 (справа № 760/1375/14-к) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 . Ця ухвала залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 07.02.2014 (справа № 11-сс/796/256/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 був застосований з такими порушеннями: докази отримані стороною обвинувачення з порушенням статей 86, 87, 177 КПК України; у матеріалах кримінального провадження не наведено належних доказів, які кваліфікують вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КК України; слідчий суддя порушив вимоги частини другої статті 194 КПК України: не встановив, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу; крім того захисником підозрюваного суду надавались докази побиття ОСОБА_9 працівниками міліції під час його затримання, яким не було надано належної оцінки. У зв`язку із залишенням без зміни ухвали слідчого судді та неврахуванням перерахованих порушень суддя ОСОБА_1 порушила норми кримінального процесуального законодавства.
3) ОСОБА_1 як головуючий суддя брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 25.01.2014 про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа №755/2432/14-к). Ухвала колегією суддів залишена без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.02.2014 (справа № 11-сс/796/269/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що під час апеляційного розгляду цієї справи колегія суддів не врахувала, що слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, не підтвердив відповідними доказами наявність обґрунтованої підозри; не навів мотивів та посилання на докази про існування хоча б одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; не надав належної оцінки тим обставинам що допит підозрюваного здійснювався у нічний час; не застосував приписів статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 29 Конституції України. Колегія суддів всупереч положенням статей 370, 409, 412 КПК України не скасувала ухвалу слідчого судді, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
4) ОСОБА_1 брала участь у складі колегії суддів разом із суддями ОСОБА_2 (головуючий) і ОСОБА_3 і у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 (справа № 760/1377/14-к). Ухвала залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 11.02.2014 (справа № 11-сс/796/194/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що колегія суддів під час апеляційного розгляду цієї справи не врахувала таких фактів: докази про підтвердження вини ОСОБА_11 не були надані слідчому судді; тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; прокурором не доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів. У зв`язку з неврахуванням таких фактів колегія суддів безпідставно відмовила в задоволенні апеляційної скарги та залишила без змін ухвалу слідчого судді, чим порушила вимоги статей 407, 409, 412 КПК України, тому така ухвала апеляційного суду є необґрунтованою та незаконною.
5) ОСОБА_1 брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_2 (головуючий) та ОСОБА_7 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 27.012014 року (справа № 752/1463/14-к) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_12 . Ухвала залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 11.02.2014 (справа № 11-сс/796/277/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначає, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_12 був застосований з такими порушеннями: докази були отримані стороною обвинувачення з порушенням статей 86, 87, 177 КПК України; у матеріалах кримінального провадження не наведено належних доказів, які кваліфікують вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КК України; слідчий суддя порушив вимоги частини другої статті 194 КПК України: не встановив, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу. У зв`язку із залишенням без змін ухвали слідчого судді та неврахуванням перерахованих порушень суддя ОСОБА_1 порушила норми кримінального процесуального законодавства.
6) ОСОБА_1 також брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_4 (головуюча) і ОСОБА_3 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 25.01.2014 про застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа №756/1183/14-к). Ухвала колегією суддів залишена без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.02.2014 (справа № 11-сс/796/191/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що під час апеляційного розгляду цієї справи колегія суддів не врахувала, що слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, не підтвердив відповідними доказами наявність обґрунтованої підозри; не навів мотивів та посилання на докази про існування хоча б одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; не врахували те, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного сулу міста Києва від 27 січня 2014 року обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на домашній арешт. Колегія суддів всупереч положенням статей 370, 409, 412 КПК України не скасувала ухвалу слідчого судді, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
7) ОСОБА_1 брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_3 (головуючий) та ОСОБА_2 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.01.2014 (справа № 752/1350/14-к) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_14 . Ухвала залишена без змін колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 11.02.2014 (справа № 11-сс/796/193/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_14 був застосований з такими порушеннями: докази отримані стороною обвинувачення з порушенням статей 86, 87, 177 КПК України; у матеріалах кримінального провадження не наведено належних доказів, які кваліфікують вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КК України; слідчий суддя порушив вимоги частини другої статті 194 КПК України: не встановив, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, крім того як сам підозрюваний так і його захисник зазначали про те, що при затриманні отримав удари по голові й тілу внаслідок чого неодноразово втрачав свідомість, однак зазначеним обставинам ані слідчим суддею ані суддями Апеляційного суду містка Києва не надано належної оцінки. У цьому Рішенні Вища рада юстиції вказала, що у зв`язку із залишенням без зміни ухвали слідчого судді та неврахування перерахованих порушень суддя ОСОБА_1 порушила норми кримінального процесуального законодавства.
8) ОСОБА_1 брала участь у складі колегії суддів ОСОБА_3 (головуючий) і ОСОБА_7 у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 24.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_15 (справа № 754/1232/14-к). Ухвала залишена без зміни колегією суддів Апеляційного суду міста Києва ухвалою від 07.02.2014 (справа № 11-сс/796/271/2014).
Вища рада юстиції в Рішенні від 31.03.2016 зазначила, що колегія суддів під час апеляційного розгляду цієї справи не врахувала таких фактів: докази про підтвердження вини ОСОБА_15 не були надані слідчому судді; з протоколу допиту підозрюваного вбачається, що допит проводився у нічний час, що не допускається згідно з частиною четвертою статті 223 КПК України; не встановлення фактичного часу та місця затримання ОСОБА_15 ; тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; не доведення прокурором неможливості застосування інших запобіжних заходів; незастосування приписів статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; незастосування статті 29 Конституції України. У зв`язку з неврахуванням таких фактів колегія суддів безпідставно відмовила в задоволенні апеляційної скарги та залишила без змін ухвалу слідчого судді, чим порушила вимоги статей 407, 409, 412 КПК України. Тому така ухвала апеляційного суду є необґрунтованою та незаконною.
29. Під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження стосовно суддів, у тому числі судді ОСОБА_1, які входили до складу колегій Апеляційного суду міста Києва, ВРЮ дійшла висновків про те, що залишивши без змін ухвали слідчих суддів судів першої інстанції у справах №759/919/14-к (№11-сс/796/175/2014, підозрюваний - ОСОБА_16 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_7, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2; №760/1318/14-к (№11-сс/796/192/2014, підозрюваний - ОСОБА_8 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_7, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_1; №759/1044/14-к (№11-сс/796/207/2014, підозрюваний - ОСОБА_17 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_7, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2, №760/1375/14-к (№11-сс/796/256/2014, підозрюваний - ОСОБА_9 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2; №755/2432/14-к (№11-сс/796/269/2014, підозрюваний - ОСОБА_10 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів Беця О.Б., ОСОБА_2; № 761/32347/13-к (№11-сс/796/2162/2013, підозрюваний - ОСОБА_18 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4; №760/1377/14-к (№11-сс/796/194/2014, підозрюваний - ОСОБА_11 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_1; №756/1183/14-к (№11-сс/796/191/2014, - підозрюваний ОСОБА_13 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_4, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_1; №761/2134/14-к (№11-сс/796/204/2014, - підозрюваний ОСОБА_19 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_4, суддів Беця О.Б., ОСОБА_7; №752/1350/14-к (№11-сс/796/193/2014, підозрюваний - ОСОБА_14 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_3, суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2; №754/1232/14-к (№11-сс/796/271/2014, підозрюваний - ОСОБА_15 ), яка була розглянута колегією суддів у складі: головуючий ОСОБА_3, суддів ОСОБА_7, ОСОБА_1, - судді Апеляційного суду міста Києва, у тому числі суддя ОСОБА_1, порушили норми кримінального процесуального законодавства України та не врахували практики Європейського суду з прав людини.
30. Незважаючи на те, що слідчі судді у вищезгаданих справах обрали підозрюваним запобіжні заходи з порушенням прав особи в кримінальному провадженні, судді апеляційного суду дійшли висновку, що під час постановлення ухвал слідчими суддями не було допущено істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України. Залишаючи без змін ухвали слідчих суддів першої інстанції, судді Апеляційного суду міста Києва, у тому числі суддя ОСОБА_1, не забезпечили повного і всебічного дослідження всіх обставин, постановили необґрунтовані судові рішення, що не відповідають нормам Кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини та свідчать про порушення останніми присяги судді.
31. Вища рада юстиції у рішенні встановила невиконання суддями, зокрема, суддею ОСОБА_1, обов`язку судді, визначеного у частині другій статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VI (у редакції, чинній на час розгляду судом апеляційної інстанції, до складу якого входила суддя ОСОБА_1, вищезазначених справ) - додержуватися присяги судді, зміст якої наведений у частині першій статті 55 цього Закону та якому кореспондує зміст присяги, наведений у частині першій статті 56 цього Закону (у редакції, чинній на час прийняття Вищою радою юстиції спірного рішення).
32. Вища рада юстиції зазначила, що доводи і твердження суддів апеляційної інстанції, зокрема судді ОСОБА_1, наведені у письмових поясненнях, не спростовують вчинених ними порушень закону, які знайшли підтвердження під час проведення перевірки Тимчасовою спеціальною комісією та при розгляді дисциплінарної справи Вищою радою юстиції. Вища рада юстиції наголосила на тому, що у Висновку № 1 (2001) від 23.11.2001 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів, незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів судді, а для забезпечення верховенства права та в інтересах тих осіб, які прагнуть та очікують правосуддя. Судді, зокрема суддя ОСОБА_1, невиконанням покладених на них професійних обов`язків під час гострого соціального конфлікту в Україні з 21.11.2013 по 22.02.2014 завдали істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави.
33. При цьому Вища рада юстиції, посилаючись на положення частини четвертої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановила, що строк застосування дисциплінарного стягнення до вказаних суддів не сплив.
34. Вища рада юстиції зазначила, що висновок Тимчасової спеціальної комісії про наявність ознак порушення присяги у діях суддів ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_7, ОСОБА_3 при розгляді справи стосовно ОСОБА_20 є необґрунтованим та не може бути покладений в основу рішення Вищої ради юстиції.
35. Крім того, член Вищої ради юстиції ОСОБА_21 висловив окрему думку щодо рішення від 31.03.2016 № 709/0/15-16, не погодившись з його законністю та обґрунтованістю. На його думку, Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" не міг бути застосований до суддів апеляційного суду, оскільки в статті 3 цього Закону наведено вичерпний перелік випадків (юридичних фактів), коли суддя суду загальної юрисдикції міг підлягати перевірці ТСК, за результатами якої міг бути звільненим за порушення присяги. Прийняття рішення суддями апеляційної інстанції про залишення без змін ухвал слідчих суддів першої інстанції про обрання запобіжного заходу підозрюваним у вигляді тримання під вартою у переліку відсутнє.
36. ОСОБА_1 із рішенням ВРЮ від 31.03.2016 № 709/0/15-16 не погодилася і звернулася за захистом до суду. Постановою Вищого адміністративного суду від 10.06.2016 позов було задоволено. Постановою Верховного Суду України від 22.11.2016 скасовано постанову Вищого адміністративного суду від 10.06.2016, а справу передано на новий розгляд. За наслідками нового розгляду постановою Вищого адміністративного суду від 15.05.2017 позов було задоволено. Постановою Верховного Суду від 25.10.2018 скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
37. Рішенням Верховного Суду від 12.09.2019 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016 №709/0/15-16 у частині внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
38. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя задоволено, рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
39. .06.06.2016 Вища рада юстиції внесла до Верховної Ради України подання "Про звільнення суддів з посад" у зв`язку з порушенням присяги суддів, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 . У поданні зазначено, що таке прийнято на підставі рішення Вищої ради юстиції від 31.03.2016 № 709/0/15-16.
40. Президент України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України звернувся з листом до Голови Верховної Ради України з вимогою скликання не пізніше 29.09.2016 позачергового пленарного засідання Верховної Ради України та визначив, що до порядку денного необхідно включити розгляд питання про звільнення суддів, оскільки дана обставина може негативно позначитись на функціонуванні судової системи та проведенні судової реформи.
41. 27.09.2016 Голова Верховної Ради України видав розпорядження "Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання" №352 на 10 год. 29.09.2016.
42. 27.09.2016 прес-служба Апарату Верховної Ради України на сайті розмістила інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання про звільнення суддів, у тому числі і ОСОБА_1 .
43. Комітет з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України направив ОСОБА_1 термінову урядову телеграму на адресу Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а), в якій повідомив про день, час та місце розгляду питання про звільнення її з посади судді за порушення присяги на позачерговому пленарному засіданні 29.09.2016.
44. 28.09.2016 голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України Князевич Р.П. вніс до Верховної Ради України та зареєстрував проект постанови №3581-29 про звільнення судді для розгляду на 5-ій сесії 8-ого скликання.
45. Після отримання урядової телеграми 28.09.2016 зранку 29.09.2016 представник ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю. подав на ім`я Голови Верховної Ради України звернення, в якому просив не ставити на голосування проект постанови Верховної Ради України щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з тим, що рішення Вищої ради юстиції, на підставі якого внесено подання про звільнення, оскаржено в судовому порядку та скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2016 (справа №800/267/16). Просив відкласти розгляд питання щодо його звільнення на іншу дату.
46. 29.09.2016 Верховна Рада України прийняла постанову №1626-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв`язку із порушенням присяги на підставі п. 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
47. Постанову Верховної Ради України 29.09.2016 позивач вважає незаконною з таких підстав.
А) Верховна Рада України всупереч ч. 8 ст. 19 Регламенту Верховної Ради України на позачерговому пленарному засіданні розглянула питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, оскільки проект постанови №3581-29 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді було зареєстровано 28.09.2016. Відповідне розпорядження Голова Верховної Ради України прийняв 27.09.2016 №352. Тому Президент України не міг вимагати розгляду питання про звільнення позивача з посади судді, оскільки на момент надходження від нього листа, такого проекту постанови не існувало.
Ані лист Президента України, ані розпорядження Голови ВРУ не містять доказів того, що мала місце пропозиція про розгляд на позачерговому пленарному засіданні проекту постанови про звільнення позивача з посади судді.
Б) Верховна Рада України порушила вимоги ст. 25 Регламенту Верховної Ради України, оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджують включення до порядку денного питання про розгляд проекту постанови Верховної Ради України №3581-27 про звільнення позивача з посад судді за порушення присяги.
Проте порядок денний позачергового пленарного засідання 29.09.2016 не містив інформації про включення до розгляду проекту постанови про звільнення позивача за порушення присяги, так як не містив будь-яких його реквізитів, за якими можна ідентифікувати даний акт.
В) Верховна Рада України порушила вимоги п.2 ч.5 ст.216-1 Регламенту Верховної Ради України, а саме: не повідомлено про засідання за три дні до засідання, не з`ясовано чи було взагалі повідомлено позивачку, не перенесено розгляд справи у зв`язку з її першою неявкою, що мало наслідком незаконне звільнення, порушення права на захист та порушення принципу юридичної визначеності.
Так, 27.09.2016 на веб-сайті Верховної Ради України в розділі новини о 19 год. 15 хв. було опубліковано електронне повідомлення про запрошення, в тому числі і позивачки, на пленарне засідання, не зважаючи на те, що проект постанови про її звільнення ще не існував, оскілки був зареєстрований лише 28.09.2016. Письмового повідомлення щодо розгляду у Верховній Раді України питання про звільнення позивачка так і не отримала до 29.09.2016. Тобто позивача було повідомлено щодо розгляду питання про її звільнення менше ніж за 3 дні.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216-1 Регламенту у разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності. Вважає, що в даній ситуації відповідач зобов`язаний був перенести засідання, оскільки не було дотримано строків повідомлення позивача, а право на розгляд питання про звільнення судді без її присутності можливо виключно у випадку повторної неявки судді.
Г) Верховна Рада України порушила ч. 4 ст.216-1 Регламенту, а саме не здійснила обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання, чим порушила право ОСОБА_1 на належний процес та неупереджений розгляд питання про звільнення, оскільки на момент прийняття постанови від 29.09.2016 рішення Вищої ради юстиції, що була основою для зазначеної постанови, вже було скасовано судом.
Крім того, з відеотрансляції засідання Верховної Ради України вбачається, що її Голова взагалі не оголошував подання Вищої ради юстиції. Обговорення питання як такого зовсім не відбулося. Голова лише оголошував номер постанови та в деяких питаннях лише зазначав прізвище судді. Клопотання представника ОСОБА_1 з проханням не ставити на голосування питання щодо її звільнення до моменту завершення процедури оскарження рішення Вищої ради юстиції в судовому порядку, ані Голова, ані голова уповноваженого комітету не доповів.
Д) Верховна Рада України порушила вимоги ч. 8 ст. ст. 216-1, ч. 3 ст. 47, ч. 1 ст. 44 Регламенту щодо поіменного голосування присутніх народних депутатів.
Згідно з відомостями про результати письмової реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016, участь в засіданні прийняло 240 народних депутатів, а згідно з відомостями про результати електронної реєстрації народних депутатів на засідання 29.09.2016 участь в засіданні прийняло 264 народних депутати.
Крім того, згідно з відомостями про результати поіменного голосування за звільнення позивача проголосувало 27 народних депутатів, які не були зареєстровані на засіданні.
На адвокатський запит до Верховної Ради України з прохання надати відомості виплаченої заробітної плати, відомості про періоди непрацездатності, відомості про перебування за кордоном народних депутатів станом на 29.09.2016, надано відповідь, яка підтверджує 29.09.2016 такі народні депутати як ОСОБА_22, ОСОБА_23 перебували у відрядженні за межами території України, а ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 - не нарахована заробітна плата згідно табелю робочого часу.
За таких обставин, вважає, що присутні на пленарному засіданні народні депутати свідомо та незаконно голосували за своїх численних відсутніх колег.
Верховна Рада України допустила зловживання своїми правами в результаті дії неякісного закону, що має наслідком порушення права позивача на приватне життя, а зокрема, права не бути незаконно звільненим.
Відповідно до ч. 9 ст. 216-1 Регламенту ВРУ у разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді проводиться повторне голосування. В даному випадку 29.09.2016 за постанову про звільнення Позивача з посади народні депутати голосували 4 рази, що видно з хронології пленарного засідання. Так, законодавець не обмежив кількість разів щодо повторного голосування за звільнення судді з посади, чим дозволив безмежне втручання в права особи щодо її певності в своєму статусі, аргументувавши це лише недостатністю голосів.
У зв`язку з відсутністю затвердженого порядку денного п`ятої сесії Верховної Ради України 8-го скликання Верховна Рада України протиправно здійснила позачергове пленарне засідання п`ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Згідно з ст. 20 Регламенту Верховна Рада України повинна затвердити порядок денний кожної чергової сесії Верховної Ради України.
06.09.2016 було відкрито 5-ту чергову сесію Верховної Ради України восьмого скликання. У той же час порядок денний 5-тої сесії Верховної Ради України 8-ого скликання було затверджено постановою Верховної Ради України №1707-УІІІ від 01.11.2016.
Тобто в період з 06.09.2016 по 01.11.2016 Верховна Рада України всупереч вимог Регламенту провела сесію без затвердженого порядку денного 5-тої сесії Верховної Ради України 8-ого скликання. Саме в цей період 27.09.2016 Президент України звернувся, а Голова Верховної Ради України скликав позачергове пленарне засідання Верховної Ради України на якому були прийняті постанови про звільнення суддів за порушення присяги, в тому числі і позивача.