ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2769/14
касаційне провадження № К/9901/26853/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рістайл Ойл" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2016 (суддя Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді - Жук С.І., Потапчук В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рістайл Ойл" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ДФС в Одеській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 0000052206.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 05.12.2013 № 3132/15-53-22-06/37114906, на підставі висновків якої Інспекцією було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, перевіряючим були надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Датасістем" щодо придбання товарів (п`яти моніторів), які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію, підтверджують виконання сторонами відповідних господарських операцій, з урахуванням того, що ТОВ "Датасістем" на час укладення договору та виконання своїх зобов`язань за ним було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, а також зважаючи на те, що висновки Інспекції про нікчемність угоди між Товариством та ТОВ "Датасістем" не підтверджені жодним належним та допустимими доказами і ґрунтуються на припущеннях. Також Товариство посилається на те, що висновки Інспекції про те, що договори субкомісії від 24.05.2012 № 110-2012-К, від 01.11.2012 № 248-2012-Л, укладені між Товариством та ТОВ "Ріаліз Ойл", а також договір субкомісії від 20.11.2012 № 36/11-К, укладений між Товариством та ТОВ "Уністрой", є неукладеними (такими, що не відбулися), з підстав того, що позивачем та вказаними контрагентами не було дотримано вимог законодавства щодо істотних умов договорів субкомісії, оскільки на дату отримання нафтопродуктів та їх реалізації на АЗС перевіряємого підприємства в договорах відсутня істотна умова договору щодо майна та його ціни, за якими комісіонер зобов`язується продати це майно, є безпідставними, оскільки: чинним законодавством не передбачено право податкового органу самостійно в позасудовому порядку визнавати правочини неукладеними та (або) недійсними; положеннями пунктів 2.1 договорів субкомісії визначено, що мінімальна ціна реалізації нафтопродуктів узгоджується у додаткових угодах; додатковими угодами до договорів субкомісії були встановлені мінімальні ціни реалізації нафтопродуктів на АЗС (пункт 1 додаткових угод)встановлений розмір винагороди сукомісіонера (пункт 2 додаткових угод)визначена сума витрат, понесених субкомісіонером при виконанні договору субкомісії та порядок їх відшкодування (пункт 3 додаткових угод) та зазначено, що дія додаткової угоди починається з 1 числа місяця, в якому була укладена ця додаткова угода (пункт 4 додаткових угод); положення пункту 4 додаткових угод узгоджуються з вимогами частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України; додаткові угоди до договорів субкомісії в ході проведенян перевірки не були досліджені перевіряючими в неупереджений спосіб, оскільки в акті перевірки взагалі відсутнє посилання на пункт 4 додаткових угод; під час дослідження первинних документів Товариства, що підтверджують отримання Товариством нафтопродуктів на субкомісію, у перевіряючих не виникло жодних зауважень щодо браку форми та змісту таких документів, а на 11-12 аркушах акту перевірки вказано про факт реалізації нафтопродуктів, отриманих за договорами субкомісії, через мережу АЗС Товариства; усі податкові накладні, отримані Товариством від ТОВ "Ріаліз Ойл" та ТОВ "Уністрой", відповідають встановленим законодавством вимогам, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є достатньою підставою для віднесення Товариством сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 03.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, у задоволенні позову відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані ним, що: позивач не надав доказів наявності господарської (ділової) мети при вчиненні господарських операцій із ТОВ "Датасістем", ТОВ "Ріаліз Ойл" та ТОВ "Уністрой", а також доказів сплати вказаними контрагентами податкових зобов`язань по господарських операціях з позивачем.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.10.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що акт про неможливість проведення звірки контрагента ТОВ "Датасістем" - ТОВ ВС Інвест" не можу бути належним доказом протиправності формування Товариством податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Датасістем", з урахуванням наявності у позивача усіх належно оформлених первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснених операцій. Також, Товариство посилається на те, що незважаючи на наявність у Товариства усіх первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, зокрема, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, актів прийому-передачі нафтопродуктів, реєстру товарно-транспортних накладних, податкових накладних, актів виконання зобов`язань за договорами субкомісії, розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної, звітів виконання зобов`язань за договорами субкомісії, виписок по рахунку 6852 в розрізі контрагентів, звітів про дебетові і кредитові операції по банківських рахунках, виписок по рахунку 377 в розрізі контрагентів, звітів АЗС Товариства, чеків з АЗС Товариства, щодо форми та змісту яких у Інспекції не виникло зауважень, суди зробили висновок про відсутність господарських операцій між Товариством та ТОВ "Ріаліз Ойл" і ТОВ "Уністрой".
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 31.05.2021 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 01.06.2021, під час якого колегія суддів дійшла висновку про призначення справи до розгляду у спрощеному провадженні з повідомленням сторін на 06.07.2021. У судове засідання 06.07.2021 сторони, належним чином повідомлені про час і дату розгляду справи, не зявилися.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 19.04.2016 № 135/16-31-14-06-08/37710195, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги: пункту 1 статті 203, пункту 3 статті 1012 Цивільного кодексу України, пунктів 1-3 статті 180, статті 189 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Інструкції про порядок оформлення суб`єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 08.07.1997 №343, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4219436,00 грн, в тому числі: травень 2012 року - 125696,00 грн, червень 2012 року - 1120634,00 грн, липень 2012 року - 336222,00 грн, серпень 2012 року - 433692,00 грн, вересень 2012 року - 216898,00 грн, жовтень 2012 року - 1229,00 грн, листопад 2012 року - 1932416,00 грн, грудень 2012 року - 52649,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість по господарській операції з придбання товарів (моніторів) у ТОВ "Датасістем" (згідно договору поставки № 864 від 14.09.2012), оскільки згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Датасістем" від 17.06.2013 № 3478/22-6/37224371, яка проведена Інспекцією, встановлено, що всі операції постачальника ТОВ "Датасістем" - ТОВ "ВС Інвест" не спричиняють реального настання правових наслідків та підпадають під ознаки фіктивної діяльності суб`єкта господарювання, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, з огляду на висновки акту від 21.01.2013 № 101/22-217/35122737 ДПІ у Солом`янському районі м. Києва "Про неможливість проведення звірки ТОВ "ВС Інвест" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "ІСТ-Вест Торг" за період з 01.10.2012 по 31.10.2012".
Також у акті перевірки було вказано, що Товариством до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість, нарахований у зв`язку з отриманням на реалізацію нафтопродуктів по договорах субкомісії з ТОВ "Ріаліз Ойл" (від 24.05.2012 № 110-2012-К, від 01.11.2012 № 248-2012-Л) та з ТОВ "Уністрой" (від 20.11.2012 № 36/11-К), які вважаються неукладеними (такими, що не відбулися), оскільки укладення додаткових угод до договорів субкомісії з інформацією про майно субкомітентів та ціну його реалізації вже після реалізації товару та отримання грошових коштів за нього, є підставою для визнання таких додаткових угод недійними, з огляду на що податковий кредит сформовано по податкових накладних, в яких дата збільшення податкового кредиту не відповідає фактичним датам отримання товару згідно товарно-транспортних накладних, та за відсутності правильно оформлених первинних документів на отримання та реалізацію комісійного товару.
На підставі висновків акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 0000052206, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4219436,00 грн. - за основним платежем, 2109718,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Товариством в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Визначення поняття господарської операції також наведене у статті Перейти до повного тексту