ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2021 року
Київ
справа №459/2778/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16647/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області у складі судді Новосада М.Д. від 17.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., Качмара В.Я. від 14.11.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1, (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Сокальського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі у тексті цієї постанови також Управління, пенсійний орган, відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача на підставі підтверджуючих документів провести йому перерахунок пенсії з врахування пільгового стажу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії в зарахуванні до стажу роботи періодів праці у районах Крайньої Півночі з 21.12.1979 по 01.03.1982; з 05.04.1983 по 01.02.1998; з 28.05.2001 по 01.02.2002; з 05.02.2002 по 31.10.2002 ; з 01.11.2002 по 06.12.2003 ; з 25.04.2004 по 03.12.2004; з 10.03.2005 по 30.12.2005; з 09.11.2007 по 31.07.2008; з 01.03.2009 по 31.03.2009 на пільгових умовах;
- зобов`язати відповідача зарахувати до його стажу роботи вказані періоди роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1,5 роки;
- зобов`язати відповідача, при зарахуванні до його стажу роботи, періоди праці в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, згідно довідки про нарахування заробітної плати у ТОВ "Долгучан" №132 від 15.10.2014; довідки про нарахування заробітної плати у ТОВ "Нірунган" №28 від 14.03.2014; архівними довідками №К-477/1 від 21.03.2014, №477/2 від 21.03.2014, виданими муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгинського району", здійснити у пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1,5 роки без урахування нарахованого районного коефіцієнту 70% до заробітної плати та північних надбавок та провести такий перерахунок і виплату пенсії з моменту її призначення, з урахуванням проведених виплат (далі - спірна пенсія, спірний перерахунок пенсії).
2. У позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що упродовж 1979-2001 років працював у Росії у місцевості, що прирівнюється до районів Крайньої Півночі. Загальний його стаж становить 29 рік 1 місяць та 21 день. У 2012 йому було призначено пенсію за віком як особі, яка працювала не менше 15 календарних років у вказаних Районах.
3. Позивач зазначав, що відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії за період роботи у такій місцевості у пільговому обчисленні, зарахувавши стаж роботи із розрахунку 1 рік за 1,5 роки.
4. ОСОБА_1 вказував, що відмова відповідача мотивована неврахуванням відповідних довідок, неврахуванням періоду роботи з 01.01.2002 по 06.12.2013, оскільки останній нібито не підтверджений довідками про заробітну плату, у зв`язку з чим робота за цей час взята з нульовим показником, а період роботи у районах Крайньої Півночі зарахований до страхового стажу у календарному обчисленні, так як у матеріалах пенсійної справи відсутні документи про укладення ним строкових трудових договорів.
5. Такі дії відповідача позивач вважав протиправними, оскільки для пільгового обчислення страхового стажу законодавство надає особі можливість надавати документи за її вибором і такими є трудова книжка та відповідні довідки з архівних установ і попередніх місць роботи. При цьому, як наголошувалось у позовній заяві, національні закони та міждержавні договори передбачають визнання трудового стажу, набутого на пільгових умовах на території Російської Федерації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 17.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Сокальського об`єднаного управління ПФУ Львівської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії в зарахуванні до стажу роботи період трудової діяльності у районах Крайньої Півночі за періоди з 21.12.1979 по 01.03.1982; з 05.04.1983 по 01.02.1998; з 28.05.2001 по 01.02.2002; з 05.02.2002 по 31.10.2002; з 01.11.2002 по 06.12.2003; з 25.04.2004 по 03.12.2004; з 10.03.2005 по 30.12.2005; з 09.11.2007 по 31.07.2008; з 01.03.2009 по 31.03.2009 на пільгових умовах;
- зобов`язано Сокальське об`єднане управління ПФУ Львівської області на підставі підтверджуючих документів провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, розрахувавши коефіцієнт стажу з урахуванням півторакратного обчислення стажу за роботу у районах Крайньої Півночі;
- зобов`язано Сокальське об`єднане управління ПФУ Львівської області при зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, згідно довідки про нарахування заробітної плати у ТОВ "Нірунган" №28 від 14.03.2014; архівними довідками №К-477/1 від 21.03.2014, №477/2 від 21.03.2014, виданими муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгинського району", здійснити у пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік за 1,5 роки та провести такий перерахунок і виплату пенсії з 07.04.2016 з урахуванням виплачених сум.
- в решті позову відмовлено.
7. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
8. Тобто, згідно з позицією судів попередніх інстанцій, для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи.
9. Оскільки, як установлено судовим розглядом справи, позивач у періоди з 21.12.1979 по 01.03.1982, з 05.04.1983 по 01.02.1998, з 28.05.2001 по 06.12.2003, з 25.04.2004 по 03.12.2004, з 10.03.2005 по 30.12.2005 працював у районах Крайньої Півночі, і це підтверджується записами у трудовій книжці, відповідними довідками архівних установ та попередніх місць роботи, а строк праці ОСОБА_1 у районі Крайньої Півночі значно перевищив встановлений мінімум тривалості роботи, який дає право на отримання пільг по зарахуванню трудового стажу у півтора кратному розмірі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у нього права на такий перерахунок пенсії.
10. Суди першої та апеляційної інстанцій відзначали й те, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 та статтею 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів.
11. Тобто, на переконання судів, вищезгаданими Угодами дозволено застосовувати пільгу про обчислення стажу незалежно від факту наявності строкового трудового договору, тим самим на рівні міжнародних угод, укладених між Україною та Російською Федерацією встановлено, що на території України гарантується пенсійне забезпечення громадян, які працювали на території Росії в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, і при цьому обов`язково визначено, що обчислення стажу здійснюється незалежно від факту наявності строкового трудового договору.
12. З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що набутий позивачем пільговий стаж під час роботи у районах Крайньої Півночі на території Російської Федерації визнається Україною.
13. У оскаржуваних судових рішеннях наявний висновок судів і про те, що не знайшли свого підтвердження доводи позивача в частині необхідності проведення перерахунку його пенсії у пільговому обчисленні без урахування нарахованого районного коефіцієнту 70% до заробітної плати та північних надбавок.
14. В той же час, суди взяли до уваги доводи відповідача стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на час розгляду цієї справи.
15. З цього приводу суди зазначали, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про це останній повинен був дізнатися з прийняттям рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії. Оскільки поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, зобов`язавши відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії в межах загального шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 07.04.2016 та виплатити недоплачену пенсію, а в решті позов щодо даних вимог слід залишити без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 16.06.2012, з часу призначення пенсії за віком як особі, яка пропрацювала не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі, а з 09.08.2013 останнього було переведено на пенсію зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №2.
18. Згідно трудової книжки позивача від 16.02.1977, ОСОБА_1 у періоди:
- з 21.12.1979 по 01.03.1982 та з 05.04.1983 по 01.02.1998 працював у артілі "Амга" комбінату "Алданзолото" на різних посадах - електрозварювальником, машиністом бульдозера, водієм;
- з 28.05.2001 по 04.02.2002 - працював машиністом бульдозера ТОВ "Долгучан";
- з 05.02.2002 по 31.10.2002, з 01.11.2002 по 06.12.2003 працював машиністом бульдозера артелі старателів "Золотинка";
- з 25.05.2004 по 03.12.2004 і з 10.03.2005 по 30.12.2005 працював на посаді машиніста бульдозера ТОВ "Нірунган";
19. Місце розташування даних підприємств - м. Нерюнгрі, Республіка Саха (Якутія), РРСФР, а згодом Російська Федерація, тобто у Районі Крайньої Півночі.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
20. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Управління наполягає на помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій стосовно наявності у позивача права на спірний перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи у пільговому обчисленні, оскільки, як вважає відповідач, тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає право громадянам Сторін цієї угоди на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 цієї Угоди умов, а також визначає порядок практичної реалізації цього права.
21. Разом з тим, відповідач наголошує, що можливість пільгового обчислення періодів роботи у районах Крайньої Півночі можливе лише у разі, якщо така робота здійснювалась на підставі укладеного у письмовій формі строкового трудового договору про роботу в цих районах, де, окрім іншого, повинна зазначатись інформація про пільги, які надаються працівникові.
22. Скаржник звертає увагу касаційного суду на те, що у матеріалах пенсійної справи відсутні вищевказані трудові договори за періоди роботи, які позивач просить зарахувати у пільговому обчисленні, а у наданих ним довідках не зазначено про те, що ОСОБА_1 користувався пільгами, передбаченими законодавством, що діяло раніше.
23. Управління, як і судах попередніх інстанцій, наполягає й на тому, що ані в Угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993, ані в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до цих районів місцевостях, а тому, на думку відповідача, для зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи ОСОБА_1 після 01.01.1991 відсутні правові підстави.
24. У відзиві на касаційну скаргу позивач висловлює незгоду з викладеними у ній аргументами й зазначає, що поданих ним документів було достатньо для підтвердження стажу роботи у районах Крайньої Півночі і для зарахування цього стажу роботи у пільговому обчисленні. Подання ж трудового договору, що вимагало від нього Управління як необхідної підстави для здійснення спірного перерахунку пенсії, на думку позивача, суперечить вимогам чинного законодавства і не може слугувати відмовою у проведенні такого перерахунку пенсії.
25. Позивач акцентує увагу на тому, що наявні у його трудовій книжці записи, а також подані ним до Управління архівні довідки містили усю необхідну інформацію для зарахування стажу його роботи у пільговому обчисленні, а тому ОСОБА_1 погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконний характер відмови відповідача у здійсненні спірного перерахунку пенсії.
26. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Вирішуючи цей спір та ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог, судами попередніх інстанцій застосовано такі норми матеріального права:
пункт 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи;
стаття 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України;
пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;
абзац перший пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5);
пункт "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про упорядкування для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 10.02.1960. Працівникам, що переводяться, направляються, запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додаткові пільги - зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності;
стаття 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26.09.1967 №1908-VІІ. Скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п`яти до трьох років. Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення трудових договорів на строк в три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки;
абзац 2 пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28. Пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960 та статтею 3 Указу від 26.09.1967 надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місця, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), при умові укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах, місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
стаття 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди;
частини перша, друга статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою;
стаття 1 тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993. Громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев`ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони;
стаття 4 Угоди про співробітництво в області трудової міграції й соціального захисту трудящих- мігрантів, ратифікована Законом України від 11.07.1995 №290/ 95-ВР. Кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про утвір, що відповідають документи про присвоєння звання, розряду, кваліфікації й інші необхідні для здійснення трудової діяльності документи й завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку їх переклад на державну мову Сторони працевлаштування або російська мова. Виробничий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за фахом, взаємно визнається Сторонами. При остаточному виїзді трудящого- мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавцем (наймачем) видається йому довідка або інший документ, що містить відомості про тривалість роботи й заробітній платі щомісячно.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. Перевіряючи, у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів, передусім, підкреслює, що оскаржувані судові рішення переглядаються у касаційному порядку лише в частині задоволених позовних вимог згідно вимог касаційної скарги.
29. Верховний Суд акцентує увагу й на тому, що згідно з установленими судами першої та апеляційної інстанцій фактичними обставинами цієї справи відповідачем не заперечується факт роботи позивача у районах Крайньої Півночі й ці періоди трудового стажу зараховані при призначенні позивачу пенсії у календарному обчисленні.
30. Тобто, спору про те, що місцевість, де працювала позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
31. Разом з тим, відповідач вважає, що періоди роботи позивача у районах Крайньої Півночі не можуть бути зараховані у пільговому обчисленні, оскільки ОСОБА_1 не надав письмово укладених строкових трудових договорів, у яких би містились відомості про користування пільгами і такі документи відсутні у його пенсійній справі. Відмова відповідача у здійсненні спірного перерахунку пенсії із врахуванням періодів роботи позивача у районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні обумовлена й тим, що, на його думку, можливості пільгового обчислення такого стажу роботи, набутого після 01.01.1991, не передбачено законодавством і Угодами щодо пенсійного забезпечення.
32. Отже, для правильного вирішення цього спору судам попередніх необхідно було з`ясувати, чи достатньо для пільгового обчислення стажу роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, подання позивачем трудової книжки із записами стосовно періоду роботи у цих районах (місцевостях) і довідок, виданих за місцем роботи та архівними установами, а також встановити, чи передбачено нормами законодавства право на таке обчислення для стажу роботи, набутого після 01.01.1991.
33. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зарахування у пільговому обчисленні періодів роботи позивача у районах Крайньої Півночі, колегія суддів відзначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
34. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10.09.2019 у справі №348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі №265/6105/16-а.
35. Верховний суд наголошує й на тому, що у пункті 2 Розділу Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 16.12.1967 №530/П-28, зазначено, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Про це також зазначав Верховний Суд й у постанові від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а.
36. За встановлених фактичних обставин цієї справи факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі на підставі укладених ним трудових договорів підтверджується записами в трудовій книжці, архівними довідками та довідками, виданими за його місцем роботи, у яких містяться відомості, зокрема, про періоди його роботи у цих районах і про передбачені законом пільги.
37. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність передбачених законом правових підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі у пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік і шість місяців.
38. Разом з тим, колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними лише щодо періодів роботи позивача до 01.01.1991, оскільки положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
39. Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
40. Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 й нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
41. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні, а тому судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню.
42. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа №676/7065/14-а), від 30.05.2019 (справа №348/2974/14-а) та від 19.09.2019 (справа №348/2208/16-а).
43. Помилковими є й висновки судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії у пільговому обчисленні без урахування нарахованого районного коефіцієнту 70% до заробітної плати та північних надбавок.
44. Так, згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої ч. 3 ст. 24 цього Закону.
45. Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
46. Частиною третьою статті 2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" до структури оплати праці віднесені "інші заохочувальні та компенсаційні виплати". До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
47. При цьому, визначення поняття "компенсаційні виплати" законодавство України не містить.
48. Однак, лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.
49. Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків.
50. Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.
51. Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).
52. Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.
53. Вказане дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.
54. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.
55. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №345/4049/16-а.
56. Касаційний адміністративний суд вважає за необхідне звернути увагу й на те, що за змістом статті 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
57. Водночас, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.
58. Тому, як слідує зі змісту викладених вище нормам законодавства, не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі.
59. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а.
60. Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що до заробітної плати позивача, з якої обчислюється пенсія, законом не передбачено включення районних коефіцієнтів та надбавок за періоди його роботи у районах Крайньої Півночі, а викладений у оскаржуваних судових рішеннях висновок суду суперечить такому правозастосуванню і не узгоджується з вимогами законодавства.
61. Підсумовуючи усе вищевикладене, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення цього позову в частині визнання протиправними дій Управління щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи позивача періодів трудової діяльності у районах Крайньої Півночі за періоди з 21.12.1979 по 01.03.1982 та з 05.04.1983 по 31.12.1990 на пільгових умовах і зобов`язання відповідача провести з 07.04.2016 перерахунок і виплату спірної пенсії, з урахуванням виплачених сум, розрахувавши коефіцієнт стажу з урахуванням півторакратного обчислення стажу за роботу у районах Крайньої Півночі за вказані періоди.
62. В той же час, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для здійснення спірного перерахунку пенсії з урахуванням періодів роботи позивача у районах Крайньої Півночі, відпрацьованих після 01.01.1991, у пільговому обчисленні (один рік за півтора) та про відсутність підстав для неврахування у заробітну плату, з якої обчислюється пенсія, нарахованого районного коефіцієнту 70% до заробітної плати та північних надбавок, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення у цій частині є незаконними і підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
63. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
64. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
65. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 351, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,