ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 816/222/17
адміністративне провадження № К/9901/39745/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (суддя Удовіченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року (головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (яку ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року замінено її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2017 року №0000031406/7, яким до неї застосовано штрафні санкції в сумі 51 000,00 грн.
В обґрунтування позову Підприємець наголошувала на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у неї, як суб`єкта господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, відповідно до положень частини 3 статті 16 та частини 19 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) в редакції Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) обов`язку з подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі та, як наслідок, неможливість застосування до неї штрафних санкцій за зазначення в цих звітах неправдивих відомостей, які, до того ж, були вказані помилково.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та зібрані у ній докази, прийшли до висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування до Підприємця штрафних санкцій відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки останньою не було допущено зазначення в поданих звітах недостовірних даних, а мали місце арифметичні помилки у підрахунках, які були виправлені при поданні наступних звітів; разом з тим, суди врахували, що дію форми звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" та порядку його заповнення зупинено з 05 вересня 2016 року.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки та встановлений законодавством на час виникнення спірних відносин обов`язок суб`єктів господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, подавати звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалась.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14 лютого 2006 року, перебуває на податковому обліку в Інспекції, а також 20 квітня 2016 року отримала ліцензію Головного управління ДФС у Київській області на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями Серії НОМЕР_1 терміном дії з 25 квітня 2016 року по 24 квітня 2017 року.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області 09 грудня 2016 року проведено фактичну перевірку ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 суб`єкта господарської діяльності - ОСОБА_1, за результатами якої 14 грудня 2016 року складено акт №3166/1000/14/ НОМЕР_2 .
У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", статей 11, 16 Закону №481, наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 "Про затвердження форми звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" у зв`язку із поданням звітів форми №1-РА з недостовірними даними за серпень, вересень, жовтень 2016 року.
Листом від 16 грудня 2016 року №12392/7/10-36-14-06-16 Головним управлінням ДФС у Київській області матеріали перевірки Підприємця направлено до Інспекції для розгляду та прийняття рішення.
05 січня 2017 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031406/7, яким до Підприємця згідно з абзацем 18 частини 2 статті 17 Закону №481 застосовано штрафні санкції в розмірі 51 000,00 грн. (по 17 000 грн. за кожен місяць).
При цьому, суди встановили, що позивачем при заповненні звітів за серпень, вересень, жовтень 2016 року були допущені арифметичні помилки у підрахунках, у зв`язку із чим неправильно вказано залишки на початок та кінець звітних місяців, які виправлені при поданні наступних звітів.
Не погодившись із прийнятим Інспекцією податковим повідомленням-рішенням, Підприємець звернулась до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481.
За змістом статті 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до частини 13 статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно із частиною 3 статті 16 Закону №481 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Частиною 1 статті 17 Закону №481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень (абзац 18 частини 2 статті 17 Закону №481).
Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за №340/28470 (далі - Наказ №49; набрав чинності 22 квітня 2016 року), затверджено форми звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.
Так, відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку заповнення форми звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі", затвердженого Наказом №49, звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (далі - звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.
Рішенням Державної регуляторної служби України від 04 липня 2016 року "Про необхідність усунення Міністерством фінансів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" Міністерству фінансів України запропоновано внести зміни до Наказу №49 в частині скасування необхідності подання звітності, передбаченої формами звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" та №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі". Крім того, зазначено, що рішення Державної регуляторної служби України щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №1160), у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення. У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого строку дія Наказу №49, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється Законом в частині затвердження форм звітів №1-РТ та №1-РА та порядку їх заповнення наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення (а саме з 05 вересня 2016 року).
10 листопада 2016 року Державна регуляторна служба України на веб-сайті "Урядового кур`єра" повідомила, що враховуючи те, що Міністерством фінансів України не виконано рішення Державної регуляторної служби України у встановлений строк та не оскаржено відповідним органом виконавчої влади, виходячи зі змісту повноважень Державної регуляторної служби України, регламентованих частиною 7 статті 28 Закону №1160, дію форм звітів №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" та №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі" та порядків їх заповнення, затверджених Наказом №49, зупинено з 05 вересня 2016 року.
Відповідно до абзаців 1, 6, 7, 8 статті 28 Закону №1160 рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення. У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення. Уповноважений орган публікує в газеті "Урядовий кур`єр" повідомлення про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше десяти робочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих його положень. Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в органі юстиції, уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував відповідний регуляторний акт.
Зі змісту рішення Державної регуляторної служби України від 04 липня 2016 року №8 "Про необхідність усунення Міністерством фінансів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" слідує, що відповідно до проаналізованих матеріалів, введення в дію Наказу №49 спричинило низку проблем, зокрема, пов`язаних із складністю заповнення звітних форм, неможливістю їх коригування та надмірними фінансовими санкціями за допущення помилок при заповнені такої звітності, що, в свою чергу, призводить до невиправданого адміністративного, а також фінансового навантаження на суб`єктів господарювання, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та ліцензії на вироблення та оптову торгівлю тютюновими виробами.
Вимога щодо подання звітності, яка передбачена формами звіту №1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі" та №1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі", суперечить таким обов`язковим принципам державної регуляторної політики, як: доцільності - обґрунтованої необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми; ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави; збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави.
Таким чином, метою рішення Державної регуляторної служби України від 04 липня 2016 року №8, серед іншого, було усунення проблем, які виникають у суб`єктів господарювання при заповнення звітних форм №1-РА та №1-РТ та висвітлення питання доцільності наявності та заповнення вказаних форм поряд з іншою звітністю, пов`язаною із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, яку подає платник податків до фіскальних органів.
Подібна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №822/8/17 (адміністративне провадження №К/9901/32796/18).
Разом з тим, приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій враховували те, що позивачем при заповненні звітів за серпень, вересень, жовтень 2016 року були допущені арифметичні помилки у підрахунках, у зв`язку із чим неправильно вказано залишки на початок та кінець звітних місяців, які виправлені при поданні наступних звітів.
Водночас, слід відмітити й те, що Законом України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) внесено зміни до Закону №481 та, зокрема, частину 3 статті 16 вказаного Закону викладено в наступній редакції: "Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом"; крім того статтю 18 доповнено частиною 19, згідно з якою штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом 18 частини 2 статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб`єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов`язання щодо подання такого звіту.
Враховуючи викладене вище в сукупності, Верховний Суд, в даному випадку, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у справі, що розглядається.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд