ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 580/5192/20
адміністративне провадження № К/9901/7855/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Кульчицького С. О. від 23 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Лічевецького І. О., Мельничука В. П., Оксененка О. М. від 28 січня 2021 року
у справі №580/5192/20
за позовом ОСОБА_1
до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко О. Б., у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- скасувати державну кадастрову реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Держаному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Держаному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки у Держаному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634;
- зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634.
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. 07 березня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №580/5192/20, в якій просить такі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на суб`єктний склад, предмет та підстави позову в адміністративних справах №580/4894/20 та №580/5192/20, спірні правовідносини виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження в справі.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вони є необґрунтованими, незаконними та ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що підстави позову у справах №580/4894/20 та №580/5192/20 не є тотожними. У справі № 580/4894/20 підставами позову є недотримання відповідачем норм пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2010 року № 391/17686, при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, тоді як у справі №580/5192/20 підставами позову є недотримання відповідачем норм пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, щодо відсутності позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації у проектах землеустрою при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
8. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
9. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
10. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
11. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
12. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Пунктом 4 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
14. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
15. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
16. Водночас, з огляду на положення пункту 4 частини 1 статті 170 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №826/3678/16.
20. Водночас Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
21. Як убачається з матеріалів справи, підставою позову у справі № 580/4894/20 є недотримання відповідачем норм пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
22. У цій справі підставою позову є недотримання відповідачем норм пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, щодо відсутності позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації у проектах землеустрою при здійсненні державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
23. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини в адміністративних справах №580/4894/20 та №580/5192/20 виникли з тих самих підстав, а відтак про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 170 КАС України.
24. Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
25. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. Враховуючи зазначене, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
27. З огляду на те, що суд касаційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд