ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 743/902/17
адміністративне провадження № К/9901/20556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №743/902/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді- Вівдиченко Т.Р., суддів: Собківа Я.М., Твердохліб В.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 27 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги з приводу часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва);
- зобов`язати відповідача розглянути матеріали у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що під час виконання своїх службових обов`язків з охорони громадського порядку, 31 серпня 2015 року стався нещасний випадок в результаті якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Чернігівською обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень під час виконання ним своїх службових обов`язків, який складає 10%. Позивач, у встановленому законодавством порядку, звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням відсотка втрати працездатності до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівської області, проте заява позивача суб`єктом владних повноважень була залишена без розгляду.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3.20 липня 2017 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішній справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.
Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за наявності підстав було, у відповідності до установленого порядку, подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням відсотка втрати працездатності до Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівської області, проте за наслідками розгляду цієї заяви було прийнято рішення про залишення її без розгляду, що протирічить законодавству чинному на момент прийняття суб`єктом владних повноважень такого рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 18 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Апеляційний суд керувався тим, що на момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги набув чинності Закону України "Про національну поліцію", тому позивачем було порушено порядок подання заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з приводу часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, оскільки така заява мала бути подана за його останнім місцем роботи, тобто до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7.02 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2017 року у справі № 743/902/17 скасувати та залишити в силі постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2017 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що на час його звернення із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, Порядок №4 не містив порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Отже на думку позивача, саме на Міністерство внутрішніх справ України на момент розгляду відповідних матеріалів було покладено обов`язок прийняти рішення про призначення чи відмову в призначення одноразової грошової допомоги. Проте, документи було повернуто позивачу без розгляду, всупереч вимогам законодавства.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №743/902/17.
9. 12 вересня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Тацій Л.В.
13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 07 липня 2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Тацій Л.В., яка входить до постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 .
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 21 листопада 2005 року до 06 листопада 2015 року.
З 23 січня 2015 року, перебував на посаді дільничного інспектора міліції сектору № 2 відділу дільничних інспекторів міліції Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області.
Позивач був відряджений до м. Києва для надання допомоги по забезпеченню охорони громадського порядку під час проведення масових заходів з 29 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року, що підтверджується наказом начальника Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області № 790 від 28 серпня 2015 року "Про відрядження до м. Києва працівників ЧМВ УМВС області".
З висновку службового розслідування за фактом травмування 31 серпня 2015 року працівників зведеного загону УМВС Чернігівської області під час здійснення охорони громадського порядку в м. Києві біля Верховної Ради України від 06 жовтня 2015 року вбачається, що 31 серпня 2015 року близько 13:30 год, під час мітингу біля Верховної Ради України, у напрямку лінії розмежування, яка була утворена працівниками правоохоронних органів між ВРУ та протестуючими, у напрямку працівників міліції був скерований вибуховий пристрій, внаслідок дії якого працівники зведеного загону УМВС в Чернігівській області отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані, зокрема ОСОБА_1 .
Актом № 44 від 07 жовтня 2015 року про нещасний випадок капітана міліції ОСОБА_1 підтверджується, що нещасний випадок 31 серпня 2015 року стався під час здійснення охорони громадського порядку в м. Києві біля Верховної Ради України, у період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу визначений 10% ступінь втрати професійної працездатності, пов`язаної з виконанням ним службових обов`язків.
Військово-лікарською комісію на підставі акта про розслідування нещасного випадку від 07 жовтня 2015 року та акта про нещасний випадок № 44 від 07 жовтня 2015 року встановлено, що травма позивача отримана під час проходження служби при виконанні службових обов`язків.
Згідно висновку УМВС України в Чернігівській області про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" ОСОБА_1, призначено одноразову грошову допомогу на підставі пп. 3.3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Листом № 15/2-799 від 12 березня 2016 року Департамент фінансово-облікової політики МВС повідомив ліквідаційну комісію УМВС України в Чернігівській області про те, що матеріали відносно ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги повернуті без розгляду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14.Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15.Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, як правильно зазначив суд першої та апеляційної інстанцій, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17.
В той же час, згідно пункту 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, суд першої інстанції в цій справі дійшов вірного висновку про те, що Міністерство внутрішніх справ України, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17,від 21 квітня 2021 року у справі №640/6031/19, суд не вбачає підстав для відходу від такого висновку.
Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Відтак, вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач при поверненні документів, вказана норма не містить.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17, від 16 березня 2020 року у справі №641/10426/16-а.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення висновку та документів ОСОБА_1 без прийняття відповідного рішення були вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.
У свою чергу рішення суду апеляційної інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а отже підлягає скасуванню.
15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
16. Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
17. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Натомість рішення суду апеляційної інстанції таким критеріям не відповідає та підлягає скасуванню.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду