ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа №826/9962/18
адміністративне провадження №К/9901/28431/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/9962/18
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві
треті особи: Київська міська рада, Закрите акціонерне товариство "Київгума", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,
ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, Обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Французьке котеджне містечко"
про визнання недійсним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року (головуючий суддя Арсірій Р. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ключковича В. Ю., суддів: Парінова А. Б., Беспалова О. О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи: Київська міська рада, Закрите акціонерне товариство "Київгума", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, Обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Французьке котеджне містечко", в якому просили:
- визнати недійсними та скасувати рішення Головного управління Держземагентства у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у місті Києві) щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (дач), які утворилися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами Закритого акціонерного товариства "Київгума" в результаті поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі послалися на те, що заяву про поділ належної громаді міста Києва земельної ділянки площею 9,42 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 та зміну цільового призначення земельних ділянок, що будуть утворені в результаті її поділу, державному кадастровому реєстратору було подано неуповноваженою особою. У свою чергу скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (дач), які утворилися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами Закритого акціонерного товариства "Київгума" в результаті поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003, вчинено із порушенням норм встановлених чинним законодавством України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 24 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив у позові.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено та не підтверджено належними доказами, що оскаржуваними рішеннями порушено їх персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси. Поряд з цим, посилання позивачів на право правомірного очікування права користування на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних рішень на конкретні реальні індивідуально виражені їх права, свободи чи інтереси.
5. 12 вересня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року скасував, провадження у справі № 826/9962/18 закрив.
6. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини у цій справі пов`язані із захистом порушених майнових прав позивачів (зокрема, права безперешкодно користуватися об`єктами нерухомого майна). За таких обставин, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 15 жовтня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, в якій скаржниця просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, суд апеляційної інстанції закриваючи провадження у справі не врахував, що позивачі обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилались не на порушення свого цивільного права на спірну земельну ділянку, а власне на недотримання державним кадастровим реєстратором під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій порядку вчинення дій щодо проведення державної реєстрації.
Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки у цій справі порушені охоронювані законом права позивачів - правомірних очікувань на отримання права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003. Також, судом першої інстанції допущено ряд порушено норм процесуального права.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 жовтня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року.
11. 27 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року без змін.
12. 04 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду від ЗАТ "Київгума" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року без змін.
13. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 липня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29 травня 2003 травня рішенням Київської міської ради № 487/647 "Про оформлення права користування земельними ділянками" закритому акціонерному товариству "Київгума" передана в оренду земельна ділянка площею 9,42 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого табору. На підставі цього рішення між Київською міською радою та ЗАТ "Київгума" укладено договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2003 року № 79-6-00140 строком на 25 років, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 830.
15. Головним управлянням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) за вказаною адресою зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
16. На підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 20 серпня 2002 року № 010005105, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва КМДА ЗАТ "Київгума" на праві власності належав Майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням КМДА від 08 липня 2002 року № 1330 ЗАТ "Київгума" дозволено здійснити проектування та реконструкцію дитячого оздоровчого табору під оздоровчий комплекс сімейного типу по АДРЕСА_1 .
17. 17 грудня 2004 року між ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" укладений договір про пайову участь в реконструкції № 17-12/04 щодо реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Комплекс).
Згідно п. 1.3 Договору про пайову участь ТОВ "Укрінформсервіс" приймає пайову участь в реконструкції Комплексу шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов`язаних з реконструкцією, з метою отримання частини Комплексу у власність.
Відповідно до п. 1.4 Договору про пайову участь ТОВ "Укрінформсервіс" взяло на себе зобов`язання самостійно та/або шляхом залучення грошових коштів від третіх осіб забезпечити фінансування реконструкції Об`єкта на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.5 Договору про пайову участь сторони встановили, що розподіл між сторонами об`єктів нерухомості, що входять в об`єкт реконструкції, здійснюється згідно з внесками сторін (Додаток №1 "Розподіл кошторисної вартості об`єкту").
Пунктом 1.6 Договору про пайову участь сторони встановили, що ЗАТ "Київгума" зобов`язується за актом прийому-передачі передати ТОВ "Укрінформсервіс" та/або третій особі, за вказівкою ТОВ "Укрінформсервіс", документи, необхідні для оформлення у власність належних ТОВ "Укрінформсервіс" об`єктів згідно "Відомості розподілу між Сторонами об`єктів нерухомості, що входять в об`єкт реконструкції" (Додаток №2 до цього Договору), для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін.
Відповідно до п. 6.9.1 Договору про пайову участь ТОВ "Укрінформсервіс" мало право залучати кошти третіх осіб (кредиторів) для оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов`язаних з реконструкцією житлових корпусів об`єкту.
18. 18 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_59 і ТОВ "Укрінформсервіс" укладено Інвестиційний договір № ІД-1-CD20/AБ та між ОСОБА_5 та ОСОБА_5 і ТОВ "Укрінформсервіс" укладено Інвестиційний договір № ІД-1-CD21/АТ за умовами яких інвестори забезпечують фінансування реконструкції об`єкта нерухомості шляхом придбання у власність Облігацій, випущених Емітентом, і мають право одержати у спільну сумісну власність Об`єкт нерухомості після введення його в експлуатацію, розрахувавшись за нього з використанням облігацій, а Емітент зобов`язаний здійснити достроковий викуп Облігацій для оплати Інвесторами Об`єкта нерухомості на умовах, визначених цим договором.
19. За умовами Договору від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD20/AB об`єктом нерухомості є корпус типу "С" в об`єкті реконструкції за № 20, загальною розрахунковою площею згідно проектної документації 404,00 м. кв.
20 . За умовами Договору від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD21/АТ Об`єктом нерухомості є корпус типу "D" в Об`єкті реконструкції за № 21, загальною розрахунковою площею згідно проектної документації 404,00 м. кв.
21 . Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 травня 2017 року № 057021-8772 Київською міською радою надано дозвіл від 30 жовтня 2014 року № 08/16149 на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003, на підставі якого землевпорядною організацією розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, проте належним чином оформлене рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів не надходило.
22. Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 02 квітня 2015 року № 31-26-0.2-5196/2-15 документи, що посвідчують право власності/користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 до 01 січня 2013 року, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, Головним управлінням Держкомзему у місті Києві не реєструвались. Також даним листом повідомлено, що станом на 30 березня 2015 року державна реєстрація зазначеної земельної ділянки скасована у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру".
23. Листом від 02 березня 2015 року № 29-26-0.2-3070/2-15 Головне управління Держземагентства у місті Києві повідомило, що державними кадастровими реєстраторами, відповідно до пунктів 135-136 ведення Державного земельного кадастру здійснено внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами ЗАТ "Київгума".
В результаті зазначеного поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 до Державного земельного кадастру були внесені відомості про утворення 88-ми земельних ділянок з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (дач).
24. Згідно інформаційної довідки від 28 березня 2018 року № 118805196 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 були передані в суборенду, про що до реєстру внесені відповідні записи державними реєстраторами ОСОБА_60 і ОСОБА_61, державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень", а також державним реєстратором ОСОБА_61, комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", м. Київ.
25. ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 вважаючи, що таким чином порушено їх права та інтереси, а також правомірні очікування на отримання права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 у зв`язку з тим, що позивачі, здійснивши фінансування реконструкції об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 за №20 і типу "Б" за №21 та оформивши право власності на вказані об`єкти нерухомого майна, мали усі підстави розраховувати на певний стан речей, а саме на отримання згідно з положеннями статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 або її певної частини, виділеної відповідно до вимог чинного законодавства України, звернулися до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
27. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
28. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
29. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
30. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено у ст. 15 ЦПК України (у вказаній редакції): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
31. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачі обґрунтовують наявність свого законного інтересу, порушеного на їх думку відповідачем, правами, що виникли внаслідок укладення договорів між ТОВ "Укрінформсервіс" і ЗАТ "Київгума" про пайову участь в реконструкції від 17 грудня 2004 року № 17-12/04 та інвестиційними договорами, укладеними між ТОВ "Укрінформсервіс" і позивачами від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD20/AБ та №ІД-1-CD21/АТ.
На час укладення інвестиційних договорів рішенням Київської міської ради від 29 травня 2003 року № 487/647 вказана земельна ділянка була передана в користування ЗАТ "Київгума" та укладено договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2003 року № 79-6-00140 строком на 25 років, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 830.
32. Отже, враховуючи положення ст. 7, 13, 18 Закону України "Про оренду землі" ЗАТ "Київгума" отримало законне право на користування земельною ділянкою площею 9,42 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого табору.
33. Поряд з цим, аналіз змісту договорів про пайову участь, укладеного між ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума", вказує (п.п. 5.1.2, 5.1.3 договорів), що право користування земельною ділянкою залишилося за ЗАТ "Київгума" і не передавалося ТОВ "Укрінформсервіс".
34. Також, аналіз змісту інвестиційних договорів, укладених між позивачами та ТОВ "Укрінформсервіс", вказує, що усі правовідносини, які виникли на підставі цих договорів і які зачіпають права позивачів, стосуються питань переходу права власності на певний перелік об`єктів реконструкції (будівництва), які були на час укладення договорів частиною належного ЗАТ "Київгума" майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За умовами інвестиційних договорів позивачі мають забезпечити фінансування будівництва об`єкта незавершеного будівництва шляхом придбання у власність облігацій, випущених ТОВ "Укрінформсервіс", і отримують право одержати у спільну сумісну власність об`єкт нерухомості після вводу його в експлуатацію (п. 7.1. інвестиційного договору), розрахувавшись за нього з використанням облігацій, а ТОВ "Укрінформсервіс" зобов`язувалося здійснити достроковий викуп облігацій для оплати Інвесторами об`єкта нерухомості на умовах, визначених договором.
35. Позивачі виконали свої зобов`язання за вказаними Інвестиційними договорами, визначені у п. 5.2 таких Інвестиційних договорів.
Відповідно до п. 6.2 Інвестиційних договорів Позивачі (Інвестори) стають власниками майнових прав на Об`єкт нерухомого майна з моменту передачі ТОВ "Укрінформсервіс" (Емітенту) для дострокового викупу 99,99 % Облігацій, необхідних для виконання умов Інвестиційного договору.
Таким чином, після виконання позивачами умов інвестиційних договорів, укладених з ТОВ "Укрінформсервіс", вони стали власниками майнових прав на проінвестовані ними об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
36. За змістом статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Верховний Суд України в постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 висловив правову позицію, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном.
Ще в одній правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 15 травня 2013 року (справа № 6-36цс13) та від 30 січня 2013 року (справа №6-1732цс15) визначено, що майнове право можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
37. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12 грудня 2008 року на виконання Інвестиційних договорів позивачам за актами прийому-передачі об`єктів незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, було передано у власність проінвестовані ними житлові корпуси, відповідно типу "С" за № 20 і типу "D" за № 21 як об`єкти незавершеного будівництва (оскільки реконструкція Комплексу остаточно не була завершена і вказані житлові корпуси № 20 та № 21 не були введені в експлуатацію, таке майно отримало статус об`єкта незавершеного будівництва).
Забудовником не було введено об`єкти інвестування в експлуатацію, що стало на заваді позивачам у державній реєстрації права власності на такі об`єкти як на повноцінні об`єкти нерухомого майна.
Поряд з цим, позивачами у подальшому було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на належні їм об`єкти інвестування як на об`єкти незавершеного будівництва (об`єкт незавершеного будівництва, що належить на праві власності позивачам ОСОБА_5 і ОСОБА_5 - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1007654080000; об`єкт незавершеного будівництва, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1006733080000).
38. Отже, проінвестувавши у будівництво зазначених вище об`єктів нерухомого майна позивачі по завершенню будівництва мали на меті здійснити державну реєстрацію належного їм права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна.
39. Згідно зі постановою Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна особа, яка бажає зареєструвати за собою таке право, має подати державному реєстратору відповідний пакет документів, серед яких, обов`язковим документом є документ, який посвідчує право особи на земельну ділянку під таким об`єктом.
40. За приписами ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
41. За таких обставин, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 мали на меті отримати від власника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 - Київської міської ради відповідне речове право на земельну ділянку у розмірі, необхідному для експлуатації та обслуговування належних їм об`єктів нерухомого майна.
42. Як зазначалось раніше, позивачі звернулись із цим позовом щодо визнання недійсними та скасування рішення Головного управління Держземагентства у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у місті Києві) щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу, а також внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (дач), які утворилися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок за заявами Закритого акціонерного товариства "Київгума" в результаті поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003.
Отже, позивачі вважають, що оскаржуване рішення впливає на їх право безперешкодно та повноцінно користуватися зареєстрованими за ними об`єктами нерухомого майна (об`єктами незавершеного будівництва), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003, якої наразі фактично не існує у зв`язку з її поділом.
43. Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку зі скасуванням відповідачем державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 внаслідок її поділу і подальшою державною реєстрацією 88 новосформованих земельних ділянок з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187 такі новосформовані земельні ділянки були передані ЗАТ "Київгума" в суборенду іншим фізичним особам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Французьке котеджне містечко".
44. Відтак розгляд позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації земельної ділянки може вплинути на приватноправові права третіх осіб, які користуються земельними ділянками.
45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 810/2938/17 зробила такий висновок:
"Звернення особи до адміністративного суду із цим позовом зумовлено тим, що земельна ділянка, на яку він претендував і відносно якої вчиняв дії, спрямовані на отримання її у власність, була передана у власність третім особам у справі. Отже, об`єктом спору у цій справі є земельна ділянка, що є власністю третіх осіб, від яких позивач фактично бажає витребувати її шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок за їх реальними власниками. Таке бажання позивача і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивача, на захист якого, по суті, направлено звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельних ділянок за третіми особами".
Також висновки про приватно-правовий характер спірних правовідносин викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а та від 19 лютого 2020 року у справі № 807/807/15.
46. З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених майнових прав позивачів (зокрема, права безперешкодно користуватися об`єктами нерухомого майна), то цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо закриття провадження у справі.
47. Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, оскільки обставини справи у справі № 823/378/16 і у цій справі не є подібними, і висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 823/378/16 не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.
Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують вищенаведених висновків Верховного Суду.
48. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
49. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
50. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
51. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
52. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
53. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної існтанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов правильного висновку щодо необхідності закриття провадження у справі.
54. Що ж стосується вимог касаційної скарги ОСОБА_2 про скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року, то вказане судове рішення вже скасоване судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим у задоволенні касаційної скарги в цій частині також належить відмовити.
55. Також, у касаційній скарзі ОСОБА_2 заявила клопотання про передачу справи № 826/9962/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.
56. Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
57. Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах у суду відсутні підстави для передачі даної справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
58. За таких обставин, ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про передачу справи № 826/9962/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, слід відмовити.
58. Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд