ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 5006/42/13б/2012 (666/749/15-ц)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за вх. № 4927/2021
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021
у складі колегії суддів: Сіверін В.І. (головуючий), Терещенко О.І., Шутенко І.А.
та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.12.2020
у складі судді Чорненької І.К.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до ОСОБА_1
про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 06.02.2015 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулося до Дніпровського районного суду міста Херсона з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн.
2. 10.03.2015 ухвалою Дніпровського районного суду міста Херсона відкрито провадження у справі №666/749/15-ц за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
3. 23.04.2015 заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона задоволено позов ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Промінвестбанк" майнову шкоду у розмірі 11 295 987,43 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
4. 10.08.2020 ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.04.2015 у справі за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - залишено без задоволення.
5. 23.09.2020 постановою Херсонського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу адвоката Салівонського О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 ; скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.04.2015; закрито провадження у справі за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
6. 07.10.2020 до Херсонського апеляційного суду надійшла заява ПАТ "Промінвестбанк" про передачу даної справи на розгляд до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду у порядку господарського судочинства.
7. 08.10.2020 ухвалою Херсонського апеляційного суду задоволено заяву адвоката Хорошилова І.І., який діє в інтересах ПАТ "Промінвестбанк" про передачу справи за встановленою юрисдикцією, передано справу за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди до Господарського суду Донецької області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
8. 18.11.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла справа № 666/749/15-ц за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до відповідача - ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн.
9. 23.11.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області позовну заяву ПАТ "Промінвестбанк" залишено без руху; запропоновано ПАТ "Промінвестбанк" усунути недоліки позовної заяви в строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, а саме надати суду:
- докази доплати судового збору у розмірі 69 426 грн для розгляду Господарським суду Донецької області позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відповідача - ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн.
- докази реалізації позивачем ОСОБА_1 предмету іпотеки за ціною 2 104 499,70 грн;
- докази перерахування на користь позивача ПАТ "Промінвестбанк" від продажу предмета іпотеки 741 019,60 грн.
- складений та поданий відповідачем за результатом ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "EASTAR" на затвердження до Господарського суду Донецької області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
10. Суд першої інстанції, із посиланням на положення абзацу другого частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши подані матеріали позовної заяви на відповідність вимогам господарського процесуального законодавства, зауважив, що розмір судового збору, який підлягає сплаті для розгляду Господарським судом Донецької області позовної заяви ПАТ "Промінвестбанк" до відповідача - ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн, становить 73 080 грн (60 розмірів мінімальних заробітних плат, станом на дату звернення з позовною заявою до суду). Матеріали справи №5006/42/13б/2012 (666/749/15-ц) містять платіжне доручення №53778 від 03.04.2015 на суму 3 654 грн із призначенням платежу - судовий збір за позовом ПАТ "Промінвестбанк", Дніпровський районний суд м. Херсона. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір недоплаченого судового збору для розгляду Господарським судом Донецької області позовної заяви ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн, становить 69 426 грн. (73 080 - 3654 грн).
11. 10.12.2020 до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання ПАТ "Промінвестбанк", в якому на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 23.11.2020 позивач стверджує, що, на його думку, відсутня необхідність доплати судового збору у розмірі 69 426 грн, оскільки, позивачем судовий збір сплачується тільки один раз при первісному зверненні до суду та зазначає, що судовий збір сплачено в повному обсязі при звернення до місцевого суду, а позов саме до Господарського суду Донецької області позивачем не подавався.
12. Позивач вважає, що ні Законом України "Про судовий збір", ні Цивільним процесуальним кодексом України, ні Господарським процесуальним кодексом України не передбачено доплату судового збору в разі направлення справи місцевим апеляційним судом до суду іншої юрисдикції в разі закриття провадження у справі з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
13. Щодо доказів реалізації відповідачем ОСОБА_1 предмету іпотеки за ціною 2 104 499,70 грн та доказів перерахування на користь позивача ПАТ "Промінвестбанк" від продажу предмета іпотеки 741 019,60 грн позивач зазначає, що вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по даній справі №5006/42/13б/2012, яка додана до позовної заяви та міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивачем додатково надані копії документів: договору купівлі-продажу товарів №3 від 22.11.2012, акт приймання-передачі, виписку банку про рух коштів за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 по рахунку № НОМЕР_1 для обліку заборгованості ТОВ "EASTER" (оригінал), клопотання ліквідатора від 18.09.2013, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 10.09.2013.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
14. 15.12.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області повернуто позовну заяву № 19-35 від 02.02.2015 ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн та додані до неї документи позивачу з тих підстав, що скаржником не виконані вимоги ухвали суду від 23.11.2020 в частині надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 69 426 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. 31.03.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі № 5006/42/13б/2012 (666/749/15-ц) залишено без змін.
16. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду та зауважив, що оскільки, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 08.10.2020 дану справу передано до Господарського суду Донецької області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи, зазначений суд після отримання цієї справи, на виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, здійснив перевірку наявності підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позивачем позовної заяви до Дніпровського районного суду м. Херсона.
17. Суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд, правильно встановивши наявність порушень вимог Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви (06.02.2015), в частині ненадання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, у відповідності до вимог частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 23.11.2020 залишив зазначену позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк усунення недоліку позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом надання суду доказів доплати судового збору у відповідному розмірі, а саме у сумі 69 426 грн, що відповідає ставці судового збору, встановленій Законом України "Про судовий збір" в чинній на час подання позову редакції (станом на 01.01.2015) для подання позову до господарського суду.
18. Оскільки, у встановлений судом строк, позивачем вимоги ухвали суду від 23.11.2020 в частині надання суду доказів доплати судового збору на суму 69 426 грн до встановленого законом розміру не виконані, господарський суд першої інстанції, на думку апеляційного господарського суду, правомірно у відповідності до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України оскаржуваною ухвалою повернув позовну заяву.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. 22.04.2021 ПАТ "Промінвестбанк" до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.12.2020, а справу № 5006/42/13б/2012 (666/749/15-ц) повернути до розгляду по суті до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
20. Скаржник стверджує про відсутність необхідності доплати судового збору та надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 69 426 грн, оскільки, на його думку, на момент подання позовної заяви ні законодавством України, ні висновками Верховного Суду не передбачався розгляд позовів до ліквідатора банкрута виключно в межах справи про банкрутство; на момент подання позову не існувало правової позиції Верховного Суду щодо розгляду позовів кредитора до ліквідатора банкрута саме в межах справи про банкрутство; ні Законом України "Про судовий збір", ні ЦПК України, ні ГПК України не передбачено доплату судового збору в разі направлення справи місцевим апеляційним судом до суду іншої юрисдикції в разі закриття провадження у справі з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
21. Скаржник вважає, що судовий збір ним сплачено в повному розмірі при зверненні до місцевого суд та судовий збір сплачується тільки один раз при первісному зверненні до суду, натомість до господарського суду позивачем позов не подавався.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
22. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
24. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання правомірності повернення позовної заяви позивачу судом першої інстанції на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з недоплатою позивачем судового збору.
25. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального прав при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.09.2020 постановою Херсонського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу відповідача, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.04.2015 та закрито провадження у справі за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).
27. В подальшому, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 08.10.2020 дану справу за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн передано до Господарського суду Донецької області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
28. Частинами першою - третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини четвертої, шостої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
30. Отже, приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції. Разом з тим частиною шостої зазначеної статті визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала.
31. Суд зауважує, що положення абзацу 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що позовна заява, яка спочатку була подана до суду цивільної або адміністративної юрисдикції, провадження за якою в подальшому було закрито судом апеляційної інстанції, у зв`язку з непідвідомчістю спору такому суду, та передачею цієї справи до господарського суду за належною юрисдикцією, то така позовна заява повинна відповідати вимогам саме господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. Водночас, у випадку невідповідності позовної заяви господарським процесуальним нормам, законодавець надав можливість господарському суду залишити таку позовну заяву без руху, а позивачу - усунути недоліки цієї позовної заяви та привести її у відповідність до вимог Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання позову.
32. Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги про те, що у позивача відсутній обов`язок доплати судового збору у цій справі, оскільки він вже сплатив судовий збір при поданні позовної заяви до суду загальної юрисдикції, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними та такими, що базуються на помилковому тлумаченні позивачем норм процесуального права.
33. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з позовною заявою до ОСОБА_1 ПАТ "Промінвестбанк" звернулося 06.02.2015.
34. Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, чинного на момент подання позову ПАТ "Промінвестбанк", було передбачено, що до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Аналогічну вимогу містить і Господарський процесуальний кодекс України в редакції з 15.12.2017 (пункт 2 частина перша статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
35. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
36. Положеннями Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на момент подання позовної заяви ПАТ "Промінвестбанк" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").
37. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218 грн.
38. Отже, встановивши, що ціна позову у цій справить становить 11 295 987,43 грн, здійснивши відповідний розрахунок сум, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір судового збору, який підлягає сплаті для розгляду Господарським судом Донецької області позовної заяви ПАТ "Промінвестбанк" становить 73 080 грн (60 розмірів мінімальних заробітних плат, станом на дату звернення з позовною заявою до суду).
39. Враховуючи сплату позивачем судового збору при поданні позовної заяви до загального суду в сумі 3 654 грн, відповідно до платіжного доручення №53778 від 03.04.2015, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розмір недоплаченого судового збору для розгляду Господарським судом Донецької області позовної заяви ПАТ "Промінвестбанк" про відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 295 987,43 грн, становить 69 426 грн (73 080 - 3 654 грн).
40. Отже, враховуючи те, що позивачем не було надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, суд першої інстанції правомірно застосував положення частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України та залишив ухвалою від 23.11.2020 позовну заяву ПАТ "Промінвестбанк" без руху із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.
41. У зв`язку з невиконанням ПАТ "Промінвестбанк" вимог зазначеної ухвали та ненаданням суду першої інстанції доказів доплати судового збору, тобто така позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, чинного на момент її подання, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанцій дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
42. Доводи касаційної скарги про те, що на момент подання позовної заяви ні законодавством України, ні висновками Верховного Суду не передбачався розгляд позовів до ліквідатора банкрута виключно в межах справи про банкрутство Верховний Суд не приймає, оскільки такі доводи не стосуються предмету касаційного перегляду у даній справі - ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з не усуненням позивачем її недоліків.
43. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, а доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим Суд залишає скаргу без задоволення.
44. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.