1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/636/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Волковицької Н. О., Могила С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 (головуючий суддя Скрипчук О. С., судді Кравчук Н. М., Мирутенко О. Л.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 (суддя Артимович В. М.) у справі

за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,

до Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області,

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08.04.2019 заступник прокурора Львівської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича" (далі - ФГ "Кільгана Івана Степановича", відповідач) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок перевірки прокуратурою Львівської області законності користування ФГ "Кільгана Івана Степановича" земельною ділянкою, кадастровий номер 4624281200:07:000:0348, площею 59,0274 га за межами населеного пункту на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - Новокалинівська міськрада) встановлено, що відповідач систематично порушує виконання зобов`язання, що виникли на підставі укладеного між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Кільгана Івана Степановича" договору оренди землі від 06.07.2017 щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка належить на праві державної власності позивачу.

3. Посилаючись, зокрема, на частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, прокурор просить суд розірвати вищевказаний договір та зобов`язати відповідача повернути на користь держави в особі позивача спірну земельну ділянку.

4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Новокалинівську міськраду.

5. 29.09.2020 прокурор подав на розгляд суду клопотання (вх. № 2482/20 від 28.09.2020) про заміну учасника справи його правонаступником, в якому просить замінити позивача у справі ГУ Держгеокадастру у Львівській області його правонаступником Новокалинівською міськрадою.

6. Зазначене клопотання мотивоване тим, що 11.12.2019 державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності Новокалинівської міськради на земельну ділянку площею 59,0274 га, кадастровий номер 4624281200:07:000:0348. На переконання прокурора, саме в день державної реєстрації, тобто після звернення до суду із цим позовом, Новокалинівська міськрада набула право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов`язки за оспорюваним договором оренди землі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

7. Господарський суд Львівської області ухвалою від 21.12.2020, зокрема, відмовив у задоволенні клопотання прокурора (від 28.09.2020 вх. № 2482/20) про заміну учасника справи його правонаступником.

8. Ухвала суду мотивована тим, що при поданні позовної заяви прокурором було визначено позивачем саме ГУ Держгеокадастру у Львівській області права якого, на думку прокурора, були порушені.

9. При цьому, враховуючи те, що факт державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку не підтверджує факт набуття такого права, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для заміни позивача з ГУ Держгеокадастру у Львівській області на Новокалинівську міськраду відсутні.

10. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, виконувач обов`язків керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником.

11. Західний апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2021 ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 залишив без змін.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки з позовом у даній справі прокурор звернувся у квітні 2019 року та враховуючи факт передачі спірної земельної ділянки 22.12.2018 Новокалинівській міськраді (згідно з актом приймання-передачі) та обізнаність прокурора про вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що, звертаючись із позовом, прокурор мав врахувати вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме стосовно визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому відсутні підстави для застосування статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

13. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що прокурор не зазначив та не надав доказів того, що Новокалинівська міськрада не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави як компетентний орган у спірних правовідносинах.

14. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Новокалинівська міськрада самостійно зверталась до суду із позовом до ФГ "Кільгана Івана Степановича" про розірвання договору оренди землі від 06.07.2017, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Кільгана Івана Степановича" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 462421200:07:000:0348, площею 59,0274 га та про зобов`язання повернути на користь Новокалинівської міськради спірну земельну ділянку.

15. Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2021 у справі № 914/2989/20 позов Новокалинівської міськради задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4624281200:07:000:0348) від 06.07.2017 та зобов`язано відповідача повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міськради земельну ділянку площею 59,0274 га, розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міськради.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

16. У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2020 у цій справі щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи ГУ Держгеокадастру у Львівській області його правонаступником - Новокалинівською міськрадою та ухвалити нове рішення, яким клопотання прокурора задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

17. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

18. Посилаючись, зокрема, на статті 125, 126 Земельного кодексу України та Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прокурор зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

19. Скаржник вказує, що державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку за Новокалинівською міськрадою здійснено 11.12.2019, тобто право власності на спірну земельну ділянку третьою особою набуто та до останньої перейшли права та обов`язки за оскаржуваним договором оренди землі після пред`явленого прокурором позову.

20. Щодо посилання суду апеляційної інстанції на рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2021 у справі № 914/2989/20, яким задоволено позов Новокалинівської міськради до ФГ "Кільгана Івана Степановича" про розірвання договору оренди землі від 06.07.2017, то прокурор зазначає, що суд не звернув уваги на різний суб`єктний склад справ № 914/2989/20 та № 914/636/19, підстави спору, а також не встановив чи набрало вказане рішення законної сили.

21. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Кільгана Івана Степановича" зазначає, що оскільки підстави переходу (виникнення) прав та обов`язків (наказ від 20.12.2018 № 13-6870/16-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018) до Новокалинівської міськради були наявні до моменту звернення прокурора з позовом, то фактично прокурором заявлено позов в інтересах особи, права та обов`язки якої на момент подання позову не були та не могли бути порушені у зв`язку з відсутністю будь-яких прав на предмет спору.

22. Тобто в даному випадку має місце визначення прокурором неналежного позивача, що є підставою для відмови у позові.

23. З урахуванням викладеного відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

24. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

25. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

28. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за результатами розгляду клопотання прокурора про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

29. Суди встановили, що 06.07.2017 між ГУ Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та ФГ "Кільгана Івана Степановича" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 06.07.2017 № 218 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:07:000:0348 загальною площею 59,0274 га, у тому числі 59,0274 га рілля.

30. За актом прийому-передачі від 06.07.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування спірну земельну ділянку.

31. 20.12.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області видало наказ № 13-6870/16-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", відповідно до якого вирішено передати Новокалинівській міськраді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міськради, згідно з актом приймання передачі.

32. Відповідно до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області передало, а Новокалинівська міськрада прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком, серед яких за № 11 у згаданому додатку значиться земельна ділянка площею 59,0274 га, кадастровий номер 4624281200:07:000:0348.

33. Суд першої інстанції зазначив, що наказ від 20.12.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області та акт від 22.12.2018 стали підставою для державної реєстрації права власності за Новокалинівською міськрадою на спірну земельну ділянку.

34. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.08.2020 № 222127051 вбачається, що державна реєстрація права Новокалинівської міськради на вказану земельну ділянку проведена 11.12.2019.

35. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником, виходив із того, що при поданні позовної заяви прокурором було визначено позивачем саме ГУ Держгеокадастру у Львівській області, права якого, на думку прокурора, були порушені.

36. При цьому, враховуючи те, що факт державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку не є фактом набуття такого права, місцевий господарський суд дійшов висновку, що підстави для заміни позивача з ГУ Держгеокадастру у Львівській області на Новокалинівську міськраду відсутні.

37. Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво допускається лише тоді, коли заміна особи у відносинах відбулась після відкриття провадження у справі.

38. Оскільки з позовом у даній справі прокурор звернувся у квітні 2019 року та враховуючи факт передачі спірної земельної ділянки 22.12.2018 Новокалинівській міськраді (згідно з актом-приймання передачі), а також обізнаність прокурора про вказані обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що звертаючись із позовом, прокурор мав врахувати вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме стосовно визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тому відсутні підстави для застосування статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

39. Колегія суддів суду касаційної інстанції щодо вказаних висновків судів попередніх інстанцій зазначає таке.

40. Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

41. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

42. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

43. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16).

44. Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

45. Цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України).

46. Згідно із частиною четвертою статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування

47. Відповідно до частин першої, четвертої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

48. Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

49. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

50. Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

52. Таким чином, за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України, статті 334 Цивільного кодексу України, статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на земельну ділянку у їх набувача виникає з моменту державної реєстрації такого права.

53. Стаття 317 Цивільного кодексу України надає власнику права володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом власності.

54. Відповідно до статті 148-1 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки (частина перша). Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки (частина третя). За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки (частина четверта).

55. Частиною третьою статті 9 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

56. Чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і таке законодавче регулювання спрямоване на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

57. При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

58. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19.

59. Отже, відповідно до чинного законодавства орендодавцем та стороною договору оренди стає новий власник земельної ділянки, договір оренди не припиняє свою дію і новий власник набуває статусу орендодавця разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками.

60. При цьому Верховний Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 148-1 Земельного кодексу України момент переходу прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди чітко визначений та пов`язаний із моментом переходу права власності на земельну ділянку.

61. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з доводами прокурора, що суди попередніх інстанцій не врахували, що право власності Новокалинівської міськради на земельну ділянку виникло з моменту державної реєстрації такого права, тобто з 11.12.2019, після подання прокурором позову до суду.

62. Разом з тим апеляційний господарський суд зазначив, що в даному випадку суд, розглядаючи заяву про заміну позивача, в інтересах якого прокурор звернувся, на його правонаступника, має враховувати не тільки норми статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а також приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

63. Адже захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

64. Апеляційним господарським судом встановлено, що Новокалинівська міськрада самостійно зверталась до суду із позовом до ФГ "Кільгана Івана Степановича" про розірвання договору оренди землі від 06.07.2017, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Кільгана Івана Степановича" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 462421200:07:000:0348, площею 59,0274 га та про зобов`язання повернути на користь Новокалинівської міськради спірну земельну ділянку.

65. Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2021 у справі № 914/2989/20 позов Новокалинівської міськради задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4624281200:07:000:0348 від 06.07.2017, укладений між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Кільгана Івана Степановича", та зобов`язано ФГ "Кільгана Івана Степановича" повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міськради земельну ділянку площею 59,0274 га, розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міськради.

66. Згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2021 у справі № 914/2989/20 (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.03.2021 № 95707308) ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, залучено до участі у справі ГУ Держгеокадастру у Львівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

67. З вказаного вбачається, що позивачем у справі № 914/2989/20 є Новокалинівська міськрада, яку прокурор просить визначити правонаступником позивача - ГУ Держгеокадастру у Львівській області у справі № 914/636/19, а відповідачем - ФГ "Кільгана Івана Степановича", яке також є відповідачем у справі № 914/636/19.

68. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ФГ "Кільгана Івана Степановича" договору в частині порушення строків та розміру внесення орендної плати.

69. Тому позивач з підстав систематичної несплати відповідачем орендних платежів на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4624281200:07:000:0348, від 06.07.2017 та зобов`язати ФГ "Кільгана Івана Степановича" повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міськради земельну ділянку площею 59,0274 га (кадастровий номер 4624281200:07:000:0348), розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міськради.

70. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі № 914/2989/20 (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.06.2021 № 97729033) затверджено мирову угоду між сторонами, визнано нечинним рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2021 та закрито провадження у справі № 914/2989/20.

71. З викладеного вбачається, що спір щодо розірвання договору оренди землі від 06.07.2017 з підстав систематичного порушення відповідачем умов вказаного договору було врегульовано шляхом укладення мирової угоди.

72. При цьому Новокалинівська міськрада реалізувала право на захист законних інтересів держави як компетентний орган у спірних правовідносинах.

73. З урахуванням зазначеного заміна позивача ГУ Держгеокадастру у Львівській області на Новокалинівську міськраду у справі, що розглядається, не призведе до відновлення її порушеного права, оскільки спір було вирішено в іншій справі.

74. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін з мотивів, викладених в цій в постанові суду касаційної інстанції.


................
Перейти до повного тексту