ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2021 року
Київ
справа №736/1316/17
адміністративне провадження №К/9901/57164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Рибачука А.І., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2018 року у складі судді Чурупченка М.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Мельничука В.П. (головуючий), суддів: Ісаєнко Ю.І., Лічевецького І.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, третя особа: Чернігівській обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати неправомірною бездіяльність МО України щодо не розгляду та повернення заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги;
1.2 зобов`язати МО України розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.
2. Корюківський районний суд Чернігівської області рішенням від 14 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнав неправомірною бездіяльність МО України щодо не розгляду та повернення заяви з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням IIІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Зобов`язав МО України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю та прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії на підставі Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) та Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою КМ України від 28 травня 2008 року №499.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена частиною другою статті 16 Закону №2011-XII та у розмірах відповідно до встановленої позивачу групи інвалідності, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок поранення отриманого під час виконання обов`язків військової служби, починається, саме, з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 З 16 травня 1986 року по 28 квітня 1988 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу, у тому числі в період з 11 листопада 1986 року по 28 квітня 1988 року приймав участь в бойових діях в республіці Афганістан.
3.2 За даними висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №221/Ж від 7 лютого 2013 року, у ОСОБА_1, мають місце рубці у лобно-скроневій ділянці зліва, у проекції хвоста лівої брови, у зовнішнього кута лівого ока, у лівій щічній ділянці, на шкірі верхньої губи зліва у кута рота, на шкірі нижньої губи у центрі, на переднє-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, у поперековій ділянці справа від середньої лінії - описані рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитись в результаті осколкових поранень та могли бути спричинені у 1987 році.
3.3 Згідно витягу із протоколу комісії №428 від 26 лютого 2013 року, причина інвалідності: поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
3.4 31 березня 2015 року ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
3.5 Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2, дата видачі 25 листопада 2012 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій.
3.6 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Корюківського РВК з заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
3.7 16 грудня 2015 року Корюківський РВК за вих. №3803 направив вищевказану заяву на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату.
3.8 17 грудня 2015 року Чернігівський обласний військовий комісаріат направив заяву з доданими до неї документами до Департаменту фінансів МО України для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
3.9 У 2016 та 2017 роках він декілька разів, в усному порядку, звертався до Корюківського РВК з приводу розгляду його заяви про призначення одноразової грошової допомоги, однак, йому повідомляли, що відомості про результати розгляду його заяви про призначення одноразової грошової допомоги на адресу військового комісаріату не надходили.
3.10 Приймаючи до уваги, що з моменту подачі ним заяви про призначення одноразової грошової допомоги пройшло 1,5 року, а йому не повідомлено про те розглянута його заява чи ні, не надіслано жодного рішення (позитивного чи негативного) за результатами розгляду його заяви, він 2 жовтня 2017 року звернувся письмово на адресу Чернігівського ОВК.
3.11 5 жовтня 2017 року за вих. №5/3510с Чернігівський ОВК надіслав йому копію листа Департаменту фінансів МО України від 18 січня 2016 року №248/3/6/153 за змістом якого повідомлялось, що права на одноразову грошову допомогу він не має оскільки на нього не поширюється Закон №2011-ХІІ та на цій підставі було повернуто його документи щодо призначення одноразової грошової допомоги.
3.12 Уважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що строкова військова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби. На момент встановлення позивачу інвалідності, чинним законодавством України не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової служби у разі встановлення інвалідності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
7. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII (у редакції, чинній на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .
9. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ (у редакції, що діяла на час звернення) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
10. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
11. При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. №1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);
допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
12. Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
13. Оскільки, порядок призначення та виплати такої грошової допомоги, на час встановлення позивачу третьої групи інвалідності в березні 2013 року, був врегульований постановою КМУ від 28 травня 2008 року №499, то суди попередніх інстанцій правильно вказали на те, що вирішення питання про призначення та виплату позивачу грошової допомоги має здійснюватися в порядку, визначеному постановою КМУ від 28 травня 2008 року №499.
14. Так, частинами другою та шостою статті 16 Закону №2011-XII, в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, було передбачено: 2) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України; 6) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.
15. Приписами пункту 3 Порядку №499 визначено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
16. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
17. Згідно пункту 7 Порядку №499, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
18. Вказаний алгоритм дій передбачений в Порядку №975.
19. Виходячи з наведеного, як Порядком №499, так і Порядком №975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.
20. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня, 3 квітня, 12 листопада 2018 року, 15 квітня 2019 року (справи №№806/986/16, 750/5581/17, 727/715/17, 760/20801/16-а, відповідно).
21. Зі змісту судових рішень вбачається, що МО України дійшло висновку про необхідність повернення документів з посиланням на відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги.
22. Повернення МО України документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам і Порядку №499, і Порядку №975, оскільки ними не передбачено повноважень повертати документи.
23. Колегія суддів звертає увагу, що прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги покладено на розпорядника коштів - МО України.
24. У зв`язку із тим, що МО України документи не розглянуло і рішення відповідного не прийняло, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали неправомірною бездіяльність МО України щодо не розгляду та повернення заяви з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
25. Суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги. Такі висновки є передчасними, оскільки надання оцінки обставинам і фактам по встановленню ІІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов`язків військової служби повинне здійснюватися МО України під час розгляду відповідної заяви та прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги.
26. За таких обставин, коли документи повернуті, а рішення, передбачене законом, суб`єкт владних повноважень фактично не приймав, належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є зобов`язання МО України повторно розглянути питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
27. За приписами статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина 1). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина 4).
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,