ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/7737/19
адміністративне провадження № К/9901/36428/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2019 року (головуючий суддя: Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (колегія суддів: Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі №640/7737/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 №0020621404, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2019 року на 1336889 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.04.2018 №0020621404.
2.2. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень), а також витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн (десять тисяч гривень).
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
3.1. У період з 19.03.2019 по 01.04.2019 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "УКРХІМ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за січень 2019 року.
3.2. За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 04.04.2019 №346/26-15-14-04-01/39716581.
3.3. У ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТОВ "ТД "УКРХІМ" вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 197.6 статті 197, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), у результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за січень 2019 року на суму ПДВ 1 336 889 грн.
3.4. На підставі висновків акта від 04.04.2019 №346/26-15-14-04-01/39716581 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0020621404, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2019 року на 1 336 889 грн.
3.5. Судами також установлено, що 30.11.2018 між ТОВ "ТД "УКРХІМ" та ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" укладено Договір №501118, за умовами якого ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" зобов`язується поставити в обумовлений Договором строк сільськогосподарські культури, українського походження, нормальної товарної якості, в заліковій вазі, кількістю, відповідно до Додаткових угод до цього Договору, а ТОВ "Торговий дім "УКРХІМ" зобов`язується прийняти Товар та сплатити постачальнику його вартість.
3.6. Відповідно до укладених між ТОВ "ТД "УКРХІМ" та ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2 від 05.12.2018 до Договору №501118, Додаткової угоди №3 від 25.01.2019 до Договору №501118, ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" зобов`язується поставити пшеницю, код УКТЗЕД 1001 99 00 00, автотранспортом на умовах FCA (ДП "Хлібна база №77" Державного агентства резерву України, 67200, Одеська обл. смт. Іванівка).
3.7. За результатом проведених господарських операцій ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" складено відповідні податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3.8. ТОВ "ТД "УКРХІМ" та "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати) уклали контракти від 18.12.2018 №FW-85 dd та від 19.12.2018 №FW-86 dd на поставку пшениці 4, 5, 6 класів, 2018 року врожаю, не ГМО, насипом, кількістю 120 т +/- 5% за вибором продавця та 400 т +/- 5% за вибором продавця, відповідно. Умови поставки DAP - ДП "Одеський морський торгівельний порт" термінал ТОВ " Олімпекс Купе Інтернешнл".
3.9. Між ТОВ "ТД "УКРХІМ" та ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) укладено контракт від 16.07.2018 №Р180716-W-1 на поставку пшениці 4, 5, 6 класів, 2018 року врожаю, не ГМО, насипом, кількістю 5000 т. Умови поставки DAP, місце призначення за вибором покупця ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" або ДП "Морський торгівельний порт "Южний".
3.10. За умовами вказаних договорів якість товару (відповідність певному класу) є остаточною у місці поставки.
3.11. Згідно з наданими позивачем документами ТОВ "ТД "УКРХІМ" придбано у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" пшеницю нестандартну за показником "зернова домішка" - 20,30% та 21,20%, яка відповідає коду УКТЗЕД 1001990000, в кількості 1495,20 т.
3.12. Дану пшеницю доставлено за рахунок ТОВ "ТД "УКРХІМ" на елеватор Державного підприємства "Хлібна база №77" Державного агентства резерву України, звідки направлено до ДП "Одеський морський торгівельний порт" термінал ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" та ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" термінал ТОВ "СП Рисоіл Термінал" з метою реалізації нерезидентам ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) та "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати) згідно з умовами контрактів від 16.07.2018 №Р180716-W-1, від 18.12.2018 №FW-85 dd та від 19.12.2018 №FW-86 dd.
3.13. По прибуттю вказаної пшениці до ДП "Одеський морський торгівельний порт" та ДП "Морський торгівельний порт "Чорноморськ", поставлена пшениця ідентифікована покупцями як пшениця 6-го та 3-го класу.
3.14. Згідно з наявними в матеріалах справи митними деклараціями ТОВ "ТД "УКРХІМ" продано ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) 455,46 т. пшениці 6 класу та 490,22 т. пшениці 3 класу, "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати) 124,39 т. та 422,93 т. пшениці 6 класу. Код товарів за УКТЗЕД 1001 99 00 00.
3.15. За фактом оформлення митних накладних, ТОВ "ТД "УКРХІМ" складено податкові накладні щодо вказаних поставок із зазначенням номенклатури товару "пшениця нестандартна за показником "зернова домішка" 20,30%" код УКТЗЕД 1001 99 00 00.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення у справі виходив з того, що відповідачем не ставиться під сумнів реальність господарських вказаних господарських операцій між ТОВ "ТД "УКРХІМ" та ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ", за результатом яких позивач і сформував спірне від`ємне значення ПДВ.
4.1. Суд указав, що контролюючим органом належними доказами не доведено, що пшениця придбана позивачем у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" є іншим товаром, ніж той, що проданий позивачем ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) та "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати). Доводи відповідача в цій частині ґрунтуються виключно на різних назвах такого товару у окремих документах, різних підходах до класифікації товару.
4.2. Суд зазначив, що законодавством не передбачено обов`язку платника податків детально описувати у первинних документах всі характеристики товару, який є об`єктом господарської операції. Достатнім при заповненні податкової накладної є виконання вимог пункту 201.1 ст. 201 ПК України.
4.3. Позивач погодив із ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" придбання пшениці за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00. ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" здійснило поставку для позивача товару за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00, що визнає відповідач. Позивач обліковував такий товар за назвою, що зазначена у накладних продавця, при цьому, у позивача не було необхідності для вжиття заходів щодо визначення якості (класу) пшениці, адже позивач придбавав пшеницю у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" для продажу на експорт згідно з контрактами, умовами яких передбачено остаточне визначення якості (класу) в місці поставки. Додатково суд зазначив, що товарна підкатегорія згідно з УКТЗЕД 1001 90 99 00 включає пшеницю м`яку, яка у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 3768-2010 поділяється на 6 класів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5.1. Скаржник посилається на те, що позивачем безпідставно збільшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень на суму 1 336 889 грн, оскільки на переконання відповідача, пшениця, придбана позивачем у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ", та пшениця, реалізована позивачем на експорт "SPIKE TRADE AG" (Швейцарія) та MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати), не є тим самим товаром.
5.2. Указує, що позивачем придбано товар із номенклатурою "пшениця нестандартна за показником "зернова домішка" на суму 6 700 904,05 грн, а реалізовано на адресу нерезидентів товар з іншою номенклатурою.
6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Позивач зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій.
6.1. Зазначає, що він погодив із ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" придбання пшениці за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00. ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" здійснило поставку для позивача товару за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00, що визнає відповідач.
6.2. Зазначає, що він обліковував такий товар за назвою, що зазначена у накладних продавця, при цьому, у позивача не було необхідності для вжиття заходів щодо визначення якості (класу) пшениці, адже позивач придбавав пшеницю у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" для продажу на експорт згідно з контрактами, умовами яких передбачено остаточне визначення якості (класу) в місці поставки.
6.3. Отже, уважає, що відповідачем належними доказами не доведено, що пшениця, придбана у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" є іншим товаром, ніж той, що був проданий ʼʼSPIKE TRADE AG" та "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED".
6.4. Посилається на підтвердження належними первинними документами факту придбання вказаного товару.
7. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
10. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
11. Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
12. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
13. Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
14. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
15. У силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
16. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.
17. Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
18. Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
19. Згідно положень пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
20. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
21. Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
22. Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
23. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
24. За вимогами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
25. З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
26. Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
27. Як установлено судами попередніх інстанцій, реальність господарських операцій між ТОВ "ТД "УКРХІМ" та ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" згідно з умовами Договору від 30.11.2018 №501118 підтверджується належними первинними документами та не спростована відповідачем.
28. Згідно з наявними в матеріалах справи митних декларацій ТОВ "ТД "УКРХІМ" продано ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) 455,46т пшениці 6 класу та 490,22т пшениці 3 класу, "MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати) 124,39т та 422,93т пшениці 6 класу. Код товарів за УКТЗЕД 1001 99 00 00.
29. За фактом оформлення митних накладних, ТОВ "ТД "УКРХІМ" складено податкові накладні щодо вказаних поставок із зазначенням номенклатури товару "пшениця нестандартна за показником "зернова домішка" 20,30%" код УКТЗЕД 1001 99 00 00.
30. Касаційна скарга обґрунтована посиланням відповідача на те, що пшениця, придбана позивачем у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ", та пшениця, реалізована позивачем на експорт ʼʼSPIKE TRADE AG" (Швейцарія) та MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED" (Об`єднані Арабські Емірати), не є тим самим товаром.
31. Водночас, колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій надано повну та всебічну оцінку вказаним обставинам.
32. Суди урахували, що позивач погодив із ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" придбання пшениці за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00. ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" здійснило поставку для позивача товару за кодом УКТЗЕД 1001 99 00 00, що визнає відповідач. Облік такого товару здійснено позивачем за назвою, що зазначена у накладних продавця, при цьому, у позивача не було необхідності для вжиття заходів щодо визначення якості (класу) пшениці, адже позивач придбавав пшеницю у ТОВ "АГРО ЕНЕРДЖИ" для продажу на експорт згідно з контрактами, умовами яких передбачено остаточне визначення якості (класу) в місці поставки.
33. Також судами правильно взято до уваги, що товарна підкатегорія згідно з УКТЗЕД 1001 90 99 00 включає пшеницю м`яку, яка у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 3768-2010 поділяється на 6 класів. Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 3768-2010 у м`якій пшениці 6 класу допускається зернова домішка не більше ніж 15%, зокрема, биті зерна - у межах зернової домішки, зерна злакових культур - у межах зернової домішки, пророслі зерна - у межах зернової домішки. Відповідно до пункту 3.5.2 Національного стандарту України ДСТУ 3768-2010 до зернової домішки пшениці відносять зерна із забарвленим зародком, зокрема, у м`якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30%. Таким чином, пшениця нестандартна за показником "зернова домішка" - 20,30% та 21,20% може класифікуватися як пшениця 6-го класу. До того ж, зерно пшениці м`якої 6-го класу відноситься до зерна технічного призначення та фуражного зерна. Тому, зазначення в окремих товарно-транспортних накладних назви товару "фуражна пшениця" не свідчить в контексті спірних правовідносин про поставку різних товарів.
34. Суд зазначає, що відповідно до правової позиції, наведеної в судових рішеннях Верховного Суду, окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.
35. Таким чином, Суд уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, а отже наявні підстави для скасування спірних у справі податкового повідомлення-рішення.
36. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
37. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -