ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/3406/20
адміністративне провадження № К/9901/14673/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Касяневич О.В.
учасників справи:
представника позивача: Савельїчев О.В.
представника відповідача: Ступак О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (головуючого), Беспалова О.О., Грибан І.О. у справі №640/3406/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (далі- ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 на загальну суму 48 945 081 грн, в тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.11.2019 № 0007940504 та № 0007970504 на загальну суму 48 945 081 грн, у тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.
Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ТОВ "НІК- ЕЛЕКТРОНІКА" сплачений ним судовий збір у розмірі 21 020,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову в задоволенні позову.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" є українським виробником, предметом діяльності якого є виробництво високотехнологічної продукції: лічильників електричної енергії та іншого електротехнічного обладнання.
Штатна чисельність ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" у 3 кварталі 2018 року становила 314 працівників, в тому числі в м. Вишгород - 175, в м. Дніпро - 139 (з форм 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за 3 квартал 2018 року по ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", що були направлені до податкової); офісно-виробничо-складські приміщення в м. Вишгород та м. Дніпро загальною площею понад 6181,6 кв.м.; виробничих станків, стендів та установок - понад 70 одиниць.
Унаслідок господарської діяльності з ТОВ "ТЕЙМЕЛ" (код 41924574), ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ" (код 41895512), ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ" (код 41540604), ТОВ "СПЕКТР СЕРВІС" (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ" (код 40505532), ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС" (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД" (код 40135580), ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ" (код 41969505), ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ" (код 41915072), ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "ГРЕК ЕКСПО" (код 42275852), ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" (код 42194213), ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "АБСТРАКТ СЕРВІС" (код 42128140) ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" у 3 кварталі 2018 року виготовило 170 529 одиниць лічильників та іншої електротехнічної продукції та реалізовано 172 584 одиницю лічильників та іншої електротехнічної продукції.
09 жовтня 2019 року товариством "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" отримано акт перевірки Головного управління ДПС у м. Києві від 09 вересня 2019 року №11/26-15-05-04-04/3340202 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код ЄДРПОУ 33401202).
Перевірка була проведена на підставі направлення від 28.05.2019 №957/26-15-14-04-04, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, з питань дотримання товариством вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "ТЕЙМЕЛ" (код 41850691), ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ" (код 41895512), ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ" (код 41540604), ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС" (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ" (код 40505532), ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС" (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД" (код 40135580), ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ" (код 41969505), ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ" (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "ГРЕК ЕКСПО" (код 42275852), ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" (код 42128140) за листопад 2018 року.
Як зазначено в Акті ГУ ДФС у м. Києві відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20. п. 73.3 ст. 73 ПК України направлено на ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код 33401202) письмові запити від 16.11.2018 №104328/10/26-15-14-04-04-12, від 20.12.2018 № 127234/10/26-15-14-04-04-12, від 19.03.2019 № 50865/10/26-15-14-04-04-14, від 27.02.2019 № 37039/10/26-15-14-04-04-14, від 22.02.2019 № 33238/10/26-15-14-04-04-14 про надання пояснень та їх документальних підтверджень, однак платником не надано пояснення та документальні підтвердження, що спростували б факт порушення податкового законодавства.
У ході проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Кодексу 28.05.2019 складено запит про надання документів з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ "ТЕЙМЕЛ" (код 41850691), ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ" (код 41895512), ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ" (код 41540604), ТОВ "СПЕКТР СЕРВІС" (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ "ТРЕЙД СПЛ" (код 40505532), ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС" (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ "АГ 56;О g0;НТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД" (код 40135580), ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ" (код 41969505), ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ" (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (к 86;д 41628332), ТОВ "ГРЕК ЕКСПО" (код 42275852), ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" (код 42128140) за листопад 2018 року, який вкручено під підпис 28.05.2019 уповноваженій особі ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код 33401202).
На письмовий запит ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код 33401202) надано лист від 31.05.2019 № 091/1 про те, що надати документи до перевірки з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами не має можливості, у зв`язку з їх викраденням. По вказаній події було відповідне звернення до Вишгородського відділу поліції ГУНП в Київський області.
Відповідно до абз.2 п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) посадові особи ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" зобов`язані були відновити втрачені документи протягом 90 днів до 29.08.2019. 30 серпня 2019 року податковим органом було повторно вручено запит про надання документів.
25 липня 2019 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" надано листи (№ 112/2 та 112/1 від 25.07.2019 до ДПІ у Оболонському районі м. Києва та до Головного управління ДФС у м. Києві, якими повідомлено про втрату (пошкодження, внаслідок затоплення приміщення) значного масиву документів до фінансово-господарської діяльності товариства. У переліку документів, що були пошкоджені опинились і документи, що були відновлені, раніше втрачені, внаслідок викрадення. Про ці ж обставини було додатково повідомлено ГУ ДПС у м. Києві листом № 128/4 від 04.09.2019.
Перевірку було поновлено та завершено, за результатами перевірки підприємства було складено "Акт перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (код 33401202)" згідно висновків якого встановлено порушення наступних норм діючого законодавства України п. 198. 1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 39 156 064, 00 грн, у тому числі: за липень 2018 року на суму 6 699 892,00 грн, за серпень 2018 року на суму 8 538 784 грн, за вересень 2018 року на суму 12 899 031 грн, за жовтень 2018 року на суму 7 425 554 грн, за листопад 2018 року на суму 3 592 804 грн.
23 жовтня 2019 року ТОВ "НІЕ-ЕЛЕКТРОНІКА" подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на Акт перевірки від 09.09.2019 №11/26-15-05-04-04/33401202. 05 листопада 2019 року була отримана відповідь на заперечення, згідно якої висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 на підставі Акту перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019.
23 жовтня 2019 року товариством було направлено заперечення на податкові повідомлення-рішення № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019 винесених на підставі Акту перевірки № 11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 та 29 січня 2020 року отримано Рішення № 2940/6/99-00-08-05-02-06 від 23.01.2020 про результати розгляду скарги. Згідно Рішення залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0007940504 та № 0007970504 від 06.11.2019, а скаргу ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" - без задоволення.
Позивач не погодився із вищенаведеними висновками акту перевірки та донарахованими податками на додану вартість у сумі 48 945 081 грн, у тому числі основний платіж - 39 156 065, 00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 9 789 016, 00 грн, штрафні санкції 510,00 грн, тому звернувся до суду із указаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контрагенти ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ, що не спростовано контролюючим органом. У матеріалах справи відсутні відомості щодо вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" або контрагентів товариства, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необгрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб. Всі господарські операції ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" з ТОВ "ТЕЙМЕЛ" (код 41924574), ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ" (код 41895512), ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ" (код 41540604), ТОВ "СПЕКТР СЕРВІС" (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ" (код 40505532), ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС" (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД" (код 40135580), ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ" (код 41969505), ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ" (код 41915072), ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "ГРЕК ЕКСПО" (код 42275852), ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" (код 42194213), ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "АБСТРАКТ СЕРВІС" (код 42128140) за листопад 2018 року оподатковані та оприбутковані в порядку передбаченому вимогами чинного законодавства, в тому числі Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інше. Всі податкові накладні отримані указаними контрагентами за листопад 2018 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Судом установлено, що надані ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" в підтвердження виконання угод з цими контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій не підтверджується, а в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності. Тому, дані, сформовані платником, є вірними, а господарські операції мають реальний характер. Доводи в акті перевірки від 09.09.2019 №11/26-15-05-04-04/33401202, на які посилається податковий орган відносяться не безпосередньо до самого платника, а до його контрагентів, тобто третіх осіб. Натомість, докази недобросовісності самого платника, а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах, неповні, недостовірні - відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції передчасно оцінив надані до суду копії первинних документів, оскільки такі документи не були надані ні під час перевірки, ні під час процедури адміністративного оскарження прийнятих контролюючим органом рішень, відтак висновки суду першої інстанції щодо належного оформлення таких документів по взаємовідносинам з усіма контрагентами ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" та реальності здійснення операцій по ним є необґрунтованими та не можуть бути взяті до уваги. При цьому, податковий орган довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень. З огляду на ненадання позивачем, у порядку, встановленому ПК України до перевірки відповідних документів, їх відсутність як під час перевірки, складання Акту перевірки, розгляду заперечень та прийняття податкових повідомлень-рішень, процедури адміністративного оскарження, а відтак відсутність оцінки уповноваженим державним органом, а також відсутності доказів щодо надання всіх необхідних первинних документів позивачем до КНДІСЕ для проведення експертизи, суд апеляційної інстанції указав на відсутність можливості взяти до уваги як належний і допустимий доказ висновок експертів від 28.02.2020 №3760/20-71/6453-6455/20-72.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивач, звертаючись із касаційною скаргою вказує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи та при неповному дослідженні всіх доказів, а тому підлягає скасуванню. Касаційна скарга подана товариством з підстав, передбачених п. 1 ч.4 ст. 328 КАС України.
Наголошує, шо ним було надано всі необхідні документи на підтвердження товарності та реальності взаємовідносин з ТОВ "ТЕЙМЕЛ", ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ", ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ", ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС", ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ", ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС", ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ", ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ", ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД", ТОВ "ГРЕК ЕКСПО", ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" до матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують всі ланки ланцюга: покупка Позивачем комплектуючих у ТОВ "ТЕЙМЕЛ", ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ", ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ", ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС", ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ", ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС", ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ", ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ", ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД", ТОВ "ГРЕК ЕКСПО", ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" та передачі комплектуючих на склад позивача (договір поставки, рахунки, видаткові та податкові накладні) - транспортування комплектуючих власним транспортом позивача або засобами Транспортної компанії (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, подорожні листи та товарно-транспортні накладні) - переміщення комплектуючих на виробництво позивача (накладні вимоги про передачу комплектуючих у виробництво) - наявність виробничих можливостей у позивача для виробництва власної продукції (314 працівників, біля 6,1 тис. кв.м. орендованих площ, понад 70 одиниць виробничих станків, стендів та установок) - використання комплектуючих ТОВ "ТЕЙМЕЛ", ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ", ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ", ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС", ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ", ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС", ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ", ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ", ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД", ТОВ "ГРЕК ЕКСПО", ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД", ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" у виробництві власної продукції позивача (це накладні вимоги про передачу комплектуючих у виробництво, накладними на передачу готової продукції на склад, специфікації на лічильники електричної енергії з переліком комплектуючих) - подальший продаж продукції позивача покупцям (довіреності, видаткові та податкові накладні, за 9 місяців 2018 року виготовлено понад 170,5 тис. одиниць лічильників та іншої електротехнічної продукції, продано - понад 172,5 тис.). Усі ланки цього ланцюга позивачем підтвердженні відповідними доказами - первинними документами, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, позивачем вищенаведеним постачальникам загалом сплачено 336 688 826,17 грн за поставлений ними товар (копії платіжних доручень - додані до матеріалів справи).
Крім цього, зазначає, що відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.02.2020 №3760/20-71/6453-6455/20-72: наданими на дослідження документами у їх сукупності та взаємозв`язку, висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки №11/26-15-05-04-04/33401202 від 09.09.2019 в частині заниження ТОВ "НІК - ЕЛЕКТРОНІКА" податку на додану вартість за період липень - листопад 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ "ТЕЙМЕЛ", ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ", ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ", ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС", ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ", ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС", ТОВ "АРГО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ", ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ", ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД", ТОВ "ГРЕК ЕКСПО", ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" та ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" на загальну суму 39 156 064,00 грн, документально не підтверджуються.
Також, згідно з листом Головного управління ДПС у м. Києві за підписом в.о. заступника начальника Інни Якушко від 15.01.2020 №6407/10/26-15-05-08-12: в результаті аналізу податкової інформації, наявної на момент написання акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", у Головному управлінні ДПС у м. Києві відомості про ухвалення судами обвинувальних вироків відносно посадових осіб ТОВ "ТЕЙМЕЛ", ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ", ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ", ТОВ "СПЕКТ СЕРВІС", ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ", ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС", ТОВ "АРГО ІНТЕРНЕШИНАЛ ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ", ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ", ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД", ТОВ "ГРЕК ЕКСПО", ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" та ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС", якими визнано їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 205. 209. 212 Кримінального кодексу України, а також, про визнання недійсними установчих документів та/або про скасування державної реєстрації були відсутні.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, як таке, що є законним та обгрунтованим.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
У контексті приписів пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов`язань в розрізі приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 1968 ПК України).
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.
При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.
Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно ст. 44.5 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Колегія суддів враховує, що як установлено судами, 31.05.2019 ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" надало лист від 31.05.2019 № 091/1 до ГУ ДФС у м. Києві, про те, що документи по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами-постачальниками були викрадені.
12.06.2019 ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" отримало лист від 03.06.2019 №104003/10/26-15-14-04-04-14 згідно якого товариство зобов`язано відновити втрачені документи протягом 90 днів до 28.08.2019 та Наказ № 7485 від 31.05.2019 про перенесення перевірки з 31.05.2019 до дати відновлення та надання документів у межах термінів, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.
У липні 2019 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" відновило вкрадені документи.
При цьому, 25.07.2019 до ДНІ у Оболонському районі м. Києва та до Головного управління ДФС у м. Києві надано листи (№ 112/2 та 112/1 від 25.07.2019, відповідно), якими, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" повідомило про затоплення документів в результаті розриву системи внутрішнього протипожежного водопроводу над приміщеннями бухгалтерії і частини коридору ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на третьому поверсі, які орендуються у ТОВ "ЕЛЕКТРОННІ ІННОВАЦІЇ" за адресою м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19.
При затопленні також були пошкодженні і відновлені перед цим документи по взаємовідносинах із ТОВ "ТЕЙМЕЛ" (код 41924574), ТОВ "БАЛУ СТАЙЛ" (код 41895512), ТОВ "КЕРЛІН ПРОФІ" (код 41540604), ТОВ "СПЕКТР СЕРВІС" (код 41824132) за липень 2018 року, ТОВ "ТРЕЙД СТІЛ" (код 40505532), ТОВ "БАРХАТ ПЛЮС" (код 42122945) за серпень 2018 року, ТОВ "АГРО ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД" (код 40135580), ТОВ "БАСТІОН КОМПОНЕНТ" (код 41969505), ТОВ "ФОКЛЕНД ПРАЙМ" (код 41915072) за вересень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "ГРЕК ЕКСПО" (код 42275852), ТОВ "РОЛЬВІС ТРЕЙД" (код 42194213) за жовтень 2018 року, ТОВ "ВЕЛ ТРЕЙД" (код 41628332), ТОВ "АБСТРАКТ СЕРВІС" (код 42128140) за листопад 2018 року (копія повідомлення з вхідним номером Головне управління ДФС у м. Києві додається).
Вищезазначена інформація також була повідомлена і перевіряючим та повторно продубльовано листом № 128/4 від 04.09.2019. Це ж зазначено і в Акті перевірки від 09.09.2019 № 11/26-15-05-04-04/33401202 (сторінка 4 Акту).
Згідно з п. 44.5 ст. 44 Головне управління ДПС у м. Києві зобов`язане було надати ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, для відновлення документів, що були залиті в результаті розриву системи внутрішнього протипожежного водопроводу над приміщеннями бухгалтерії і частини коридору ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на третьому поверсі. Тобто, можливо зробити висновок, що строк для відновлення та надання документів ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" до перевірки спливав тільки 23 жовтня 2019 року. Не зважаючи на вимоги п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, ГУ ДПС не відреагувало на вищезгадані звернення.
За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17 вказано, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а.
Як обгрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем надано до суду належно оформленні первинні документи по його взаємовідносинам з усіма контрагентами, що свідчать про реальність їх здійснення та використання позивачем в подальшому придбаного ним товару у власній господарській діяльності. Надані позивачем до суду первинні документи свідчать про фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори поставки, рахунки, видаткові та податкові накладні, договори оренди нерухомого майна, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, подорожні листи та товарно-транспортні накладні, накладні вимоги про передачу комплектуючих у виробництво, накладні на передачу готової продукції на склад, специфікації на лічильники електричної енергії з переліком комплектуючих, довіреності покупців, видаткові та податкові накладні, - які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих податкових вигод у вказаному періоді. З наявних у позивача первинних документів вбачається ділова та економічна доцільність його господарських взаємовідносин, вказані документи підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій товариства з вказаними контрагентами.
За приписами частини 1 статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 КК України.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).
У частині 1 статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №822/551/18, від 24.01.2019 у справі №804/15563/15.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №826/6280/13-а.
Водночас, як ураховано судом першої інстанції, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16.
З урахуванням зазначеного, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що господарські операції здійснені позивачем із контрагентами були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, придбаний товар у зазначених контрагентів використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації іншим суб`єктам господарської діяльності, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Таким чином, висновки ГУ ДФС у м. Києві про порушення позивачем положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, з огляду на що позивачем занижено податок на прибуток підприємств є помилковими та такими, що спростовані матеріалами справи, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА".
Колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права підтвердились.
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Керуючись статтями 242, 344, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд