Постанова суду № 420/3638/20 від 08.07.2021 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування податкових повідомлень-рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

м. Київ

справа №420/3638/20

адміністративне провадження №К/9901/16547/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/3638/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕС СІТІ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року (постановлену у складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Єщенка О.В., Шляхтицького О.І.),

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трес Сіті" (далі - ТОВ "Трес Сіті", позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області, які полягають у вимогах щодо проведення обстеження приміщень ТОВ "Трес Сіті"; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402; зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяви про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "Трес Сіті" у розмірі 54 783 363 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трес Сіті" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, апеляційні скарги ТОВ "Трес Сіті" та Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишено без задоволення. Мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року змінено з підстав, викладених в даній постанові.

25 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, у якій відповідач просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТРЕС СІТІ".

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 23.12.2020 ним отримано лист від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 № 0434-231/43568 із додатками, з яких убачається внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та встановлення за результатами обшуків, за адресою складських приміщень ТОВ "ТРЕС СІТІ" відсутності будь-яких товарно-матеріальних цінностей, що в свою чергу свідчить про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, в додаткових письмових поясненнях, які надійшли до апеляційного суду 02.03.2021, Головне управління ДПС в Одеській області зазначало, що після звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, до Управління надійшла додаткова інформація від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про находження коштів на банківські рахунки ТОВ "Трес Сіті" у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року, проте за наслідком цих господарських операцій підприємством не декларувались податкові зобов`язання з ПДВ.

Вищевказані обставини, на думку відповідача, є нововиявленими.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року по справі № 420/3638/20 відмовлено.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про передачу справи № 420/3638/20 за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що інформація про рух коштів на рахунках ТОВ "Трес Сіті", відкритих у банківських установах, не була відома контролюючому органу та не могла бути відома, адже в ході перевірки суб`єкт господарювання будь-яких документів не надав. Під час розгляду справи банківські виписки також навмисно не залучались ТОВ "Трес Сіті"

Таким чином, інформація про рух коштів на рахунках ТОВ "Трес Сіті" та протоколи обшуків, складені Національним антикорупційним бюро України, які підтверджують відсутність будь-яких ТМЦ у складських приміщеннях, про які звітує підприємство - є нововиявленими обставинами, про які не було відомо відповідачу на час розгляду справи і які фактично існували на час вирішення цієї справи та були приховані позивачем.

Відтак, скаржник уважає, що у даному випадку судом апеляційної інстанції не правильно застосовано пункт 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення обставин, на які посилався відповідач в якості нововиявлених, за якими можливо здійснити перегляд рішення суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідача ТОВ "Трес Сіті" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, дослідив у судовому засіданні надані позивачем первинні документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності позивача, які були відсутні у позивача на момент проведення перевірки у зв`язку з їх втратою та дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402.

Апеляційний суд змінив мотивувальну частину зазначеного рішення та при цьому виходив з наступного.

Надаючи оцінку висновку контролюючого органу про порушення ТОВ Трес Сіті норм пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, п. 44.6 ст.44, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 189.1 ст. 189, абзацу г) п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 абзацу б) та абзацу в), п.200.4 ст.200, п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції урахував те, що матеріалами справи підтверджується як об`єктивна неможливість ТОВ "Трес Сіті" надати всі необхідні для проведення перевірки документи через їх втрату, так і виконання ТОВ "Трес Сіті" вимог п. 44.5 ст. 44 ПК України щодо письмового повідомлення контролюючого органу про подію (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів).

Однак, незважаючи на факт повідомлення позивачем про втрату документів, ГУ ДПС в Одеській області 20.03.2020 було прийнято наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Трес Сіті" та не було вжито заходів, передбачених п. 44.5 ст. 44 ПК України, по перенесенню термінів її проведення з наданням підприємству можливості відновити втрачені документи.

Крім того, суд апеляційної інстанції, враховуючи відсутність у позивача на момент проведення перевірки документів, які стали підставою для визначення від`ємного значення з ПДВ, про що було повідомлено контролюючий орган, та неможливість у зв`язку з цим проведення документальної перевірки, вважав, що дослідження контролюючим органом питання наявності чи відсутності залишків товарно-матеріальних цінностей було за таких обставин передчасним. Указане питання, на думку колегії суддів, мало бути з`ясовано під час проведення документальної перевірки у комплексі із дослідженням первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, оскільки саме по собі встановлення наявності чи відсутності таких залишків не може бути покладено в основу висновку контролюючого органу про правильність чи неправильність декларування платником податку від`ємного значення ПДВ.

При цьому, суд першої інстанції, надаючи оцінку висновкам податкового органу про відсутність у ТОВ "Трес Сіті" залишків товарно-матеріальних цінностей на підтвердження господарської діяльності позивача, дослідив надані товариством копії документів, які не подавались при проведенні перевірки через їх втрату та дійшов висновку про наявність всіх необхідних первинних документів та доказів на підтвердження факту наявності ТМЦ та здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у відповідності до чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що дослідження судом першої інстанції наданих товариством копій документів, які не подавались при проведенні перевірки через їх втрату та висновок про наявність всіх необхідних первинних документів та доказів на підтвердження факту наявності ТМЦ та здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності у відповідності до чинного законодавства є помилковими, позаяк здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, а також контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість належить до функцій саме контролюючого органу.

Відповідно до статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частинами четвертою, п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі № 420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі № 826/15267/17.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для перегляду постанови цього суду від 16.12 2020 у справі №420/3638/20 за нововиявленими обставинами, на думку заявника, є істотні обставини, а саме: протокол обшуку від 03.12.2020 детективами НАБУ орендованих ТОВ Трес Сіті складських приміщень та виписки від 06.01.2021 з банківських р/рахунків підприємства позивача), що не були і не могли бути відповідачу (та суду) відомі на час розгляду даної справи,тобто станом на 16.12.2020.

Зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що контролюючим органом 23.12.2020 було отримано лист від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 18.12.2020 №0434-231/43568 із додатками, згідно з якого детективами Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в рамках порушеного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. На підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року № 991/9415/20 проведено обшуки за адресою складського приміщення TOB "ТРЕС СІТІ", яке підприємство відобразило у звітності 20-ОПП, а саме за адресою: м. Одеси, вул. Миколи Боровського, 33-Д. За результатами проведених заходів встановлено, що складські приміщення знаходяться у занедбаному стані та без необхідних умов для зберігання речей та документів. Слідів про зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей не встановлено.

Однак, як зазначив заявник, ТОВ "ТРЕС СІТІ" згідно з поданої податкової звітності з ПДВ за період лютий - грудень 2020 року, не відображало будь-яких нарахувань податкових зобов`язань у зв`язку з відвантаженням товарно-матеріальних цінностей, за залишками отримання яких попередньо підприємством було сформовано суми податкового кредиту, та не здійснювало реєстрацію податкових накладних.

Таким чином на думку заявника, в силу вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України будь-які товарно-матеріальні цінності були відсутні у ТОВ "ТРЕС СІТІ" на дату проведення перевірок та складання податкових повідомлень-рішень щодо зменшення сум бюджетного відшкодування, що підтверджується протоколами обшуку Національного антикорупційного бюро України. Тому у ТОВ "ТРЕС СІТІ" відсутнє право декларування від`ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування на розрахункові рахунки.

У додаткових письмових поясненнях, які надійшли до апеляційного суду 02.03.2021 Головне управління ДПС в Одеській області зазначало, що після звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, до Управління надійшла додаткова інформація від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

Так згідно з доданої до листа від 28.01.2021 №0434-231-/2730 вищевказаної інформації в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, було складено рішення від 23.12.2020 №02-229/4404 щодо розкриття ПАТ "Банк Восток" інформації відносно операцій ТОВ "ТРЕС СІТІ" на рахунках, відкритих у відповідній банківській установі.

Згідно з проведеного аналізу отриманої інформації було встановлено, що на рахунок ТОВ "ТРЕС СІТІ" у цьому банку у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб`єктами господарювання на загальну суму 125032883,42 грн, з якої сума ПДВ складає 20838813,91 грн.

Натомість, ТОВ "ТРЕС СІТІ" задекларувало за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1524962 грн.

Відтак, податковий орган уважає, що встановлені Національним антикорупційним бюро обставини про надходження коштів на банківських рахунках ТОВ "ТРЕС СІТІ" у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року, за наслідком чого підприємством не декларувались податкові зобов`язання з ПДВ також є нововиявленими обставинами.

Зі змісту наданих представником заявника до суду виписок (лист. №40-БТ від 06.01.2021) з відкритих позивачем у Банку "Восток" р/рахунків видно, що в період лютий-грудень 2020 на рахунки ТОВ "Юкрейн сервіс ЛТД" надходили кошти в якості оплати за поставку ТМЦ за договорами з 26 контрагентами на загальну суму 67236684,02 грн (ПДВ 11206114 грн), в той час як підприємство за цей період задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ лише тільки на суму 180972 грн.

За таких умов, суд апеляційної інстанції, дослідивши надані представником відповідача документи (докази), врахувавши вищевикладену правову позицію апеляційного суду під час прийняття постанови від 16.12.2020, якою фактично було залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 27.04.2020 №№ 0000590402, 0000580402, обґрунтовано уважав, що зазначені у заяві відповідача обставини жодним чином не впливають на законність постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду в цій частині.

Разом із цим, апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що обставини, про які у даному випадку зазначено в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі №420/3638/20 стосовно відсутності товарно-матеріальних цінностей на орендованих ТОВ "Трес Сіті" складських приміщеннях на час розгляду справи були відомі як сторонам, так і суду (а.с. 145-148,т.4).

До того ж, факт відсутності товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях товариства був зафіксований детективами НАБУ протоколом обшуку 03.12.2020, у той час як спірна перевірка відносно ТОВ "Трес Сіті" проводилась у період з 23.03.2020 по 27.03.2020, а спірні податкові повідомлення-рішення приймались відповідачем 27.04.2020 року.

Обставини щодо руху коштів на рахунках ТОВ "Трес Сіті" в період з листопада 2019 року по грудень 2020 року згідно з виписок з банківських рахунків позивача, які надіслало НАБУ, були відомі позивачу та об`єктивно могли і повинні були бути відомі і відповідачу, який знаючи про наявність кримінального провадження відносно позивача мав право самостійно звернутися до суду с заявою про розкриття банківської таємниці.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що вказані заявником обставини не підпадають під критерії нововиявлених обставин, які наведені у п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Фактично, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, заявник бажає змінити правову позицію суду апеляційної інстанції у цій справі, щодо вже прийнятого рішення, вдаючись до аналізу суті господарських операцій, укладених у спірному періоду з контрагентами, позаяк апеляційним судом, як вже зазначалось вище, суть господарських операцій не досліджувалась.

Таким чином, оскільки подана позивачем заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами не містила нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав уважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

................

Перейти до повного тексту