ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 540/3498/20
адміністративне провадження № К/9901/13439/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №540/3498/20
за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Каховське АТП 16555" про стягнення штрафних санкцій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року (суд у складі головуючого судді - Попова В.Ф.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 09 листопада 2020 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до суду з адміністративним позовом до ПАТ "Каховське АТП 16555", в якому просила суд стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 85000 грн. згідно з постановою №22-ПД-1-Е від 27.02.2020 року.
2. Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
3. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.
4. Рішення судів мотивовані тим, що на момент звернення до суду із даним позовом у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було відсутнє право на звернення до суду із такими вимогами, у зв`язку із чим, адміністративний позов фактично подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із судовим рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 14 квітня 2021 року направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року по справі № 540/3498/20 та прийняти нове рішення яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що стягнення штрафів на підставі постанов, прийнятих до внесення змін Законом №79-ІХ, повинно відбуватись на підставі рішень суду у порядку, передбаченому ст.11 Закону №448/96-ВР (в редакції до 01.07.2020 року).
7. Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
11. Як слідує зі змісту положень ч.4 ст.5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
12. Відповідно до приписів ч.3 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент прийняття позивачем постанови про накладення на підприємство відповідача штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів - 27.02.2020 року, на підставі якої була заявлена грошова сума до стягнення у судовому порядку, частинами другою та третьою статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (далі - №448/96-ВР) було визначено, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
В подальшому, пп.5 п.3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" від 12.09.2019 року №79-IX було внесено зміни у Закон України №448/96-ВР.
Зокрема, частини 2, 3 статті 11, були викладені в такій редакції: "Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення. У разі якщо рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рішення набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.
Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства. У разі якщо зазначене рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржено у судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження"".
Згідно п.1 розділу ІІ Закону №79-ІХ, пп.5 п.3 розділу І вказаного Закону набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.07.2020 року.
Таким чином, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, з 01.07.2020 року рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу, у разі якщо протягом місяця з дня набрання ним чинності, не виконане або не оскаржене у судовому порядку, таке рішення набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.
При цьому, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, Закон №79-ІХ та Закон №448/96-ВР не містять жодних застережень щодо можливості звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до суду про стягнення штрафних санкцій після 01.07.2020 року за постановами, винесеними до 01.07.2020 року.
Таким чином, доводи касатора про те, що стягнення штрафів на підставі постанов, прийнятих до внесення змін Законом №79-ІХ, повинно відбуватись на підставі рішень суду у порядку, передбаченому ст.11 Закону №448/96-ВР (в редакції до 01.07.2020 року), є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент звернення до суду з даним позовом у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було відсутня адміністративна процесуальна дієздатність щодо можливості стягнення в судовому порядку коштів за постановою про накладення штрафу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно п.1 ч.1 ст.240 КАС України.
14. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
15. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
16. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
17. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду