ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 464/470/17
адміністративне провадження № К/9901/43389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 464/470/18
за позовом ОСОБА_1 до Рудненської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська обласна рада про визнання незаконним і скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мички Б.Р., суддів: Попка Я.С, Сеника Р.П., )
УСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1.23 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рудненської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська обласна рада, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Рудненської селищної ради №292 від 11 січня 2017 року "Про погодження гр. ОСОБА_1 місця розташування земельної, згідно затвердженого ПДПТ та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1";
- зобов`язати Рудненську селищну раду, в установленому Земельним кодексом України порядку, на пленарному засіданні сесії селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі Українки та Івана Франка ) згідно із графічним додатком.
2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у розгляді вище зазначеної заяви від 17 березня 2016 року у зв`язку з відсутністю необхідної документації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
3. 06 квітня 2017 року Сихівський районний суд м. Львова вирішив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Рудненської селищної ради № 292 від 11 січня 2017 року "Про погодження гр. ОСОБА_1 місця розташування земельної, згідно затвердженого ПДПТ та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1";
- зобов`язати Рудненську селищну раду, в установленому Земельним кодексом України порядку, на пленарному засіданні сесії селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі Українки та Івана Франка ) згідно із графічним додатком;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рудненської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1280 гривень.
4. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Рудненської селищної ради № 292 від 11 січня 2017 року не містить жодного обґрунтування відмови у задоволенні заяви позивача.
Щодо зобов`язання прийняти рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції зазначив, що повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 13 вересня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Рудненської селищної ради задовольнити частково.
Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 06 квітня 2017 року в частині зобов`язання Рудненської селищної ради в установленому Земельним кодексом України порядку на пленарному засіданні сесії селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі Українки та Івана Франка ) згідно із графічним додатком - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов`язати Рудненську селищну раду в установленому Земельним кодексом України порядку, на черговому пленарному засіданні сесії селищної ради повторно розглянути питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно згідно її заяви.
В решті постанову Сихівського районного суду міста Львова залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення, проте в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання органу місцевого самоврядування надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки перейняв на себе функції суб`єкту владних повноважень чим порушив принцип поділу влади в Україні, що є неприпустимим в розумінні конституційних принципів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 06 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 464/470/17 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касатор вважає, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безпідставною через імперативний обов`язок останнього вчинити єдині передбачені законодавством дії, які полягають у наданні позивачу відповідного дозволу.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2017 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року.
9. 06 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу.
10. 21 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 07 липня 2021 року, у зв`язку з відпусткою судді Тацій Л.В., яка входить до постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Бучик А.Ю.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
ІІ СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 17 березня 2016 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі Українки та Івана Франка ). До заяви було долучено копії паспорта та ідентифікаційного номера, витяг з публічної кадастрової карти України, а також графічний додаток із якого вбачається місцезнаходження та орієнтована площа земельної ділянки.
29 березня 2016 року позивач отримала лист від 24 березня 2016 року, підписаний селищним головою смт. Рудно І. Форманчуком, з якого вбачається, що спеціаліст з питань містобудування смт. Рудно розглянув її звернення та одноособово вирішив повернути таке у зв`язку з відсутністю необхідних документів.
Оскільки, ОСОБА_1 такі дії Рудненської селищної ради вважала незаконними, такими, що спрямовані на порушення її конституційного права на безоплатне одержання земельної ділянки у власність, то була змушена звернутись із адміністративним позовом до Рудненської селищної ради про визнання дій селищної ради незаконними та зобов`язання вчинити дії.
01 грудня 2016 року постановою Сихівського районного суду м. Львова у справі №813/1625/16 за позовом ОСОБА_1 до Рудненської селищної ради про визнання дій селищної ради незаконними та зобов`язання вчинити дії - позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано незаконними дії Рудненської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі України та Івана Франка ). Зобов`язано Рудненську селищну раду у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути на пленарному засіданні сесії селищної ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селищі Рудно, в межах району проектованої забудови (обмежується вулицями Лесі України та Івана Франка ). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рудненської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1102,40 гривень.
Вказане судове рішення не було оскаржене та набрало законної сили.
Надалі, 12 січня 2017 року, із сайту http://rudno.lviv.ua/category/normativni-dokumenti/ позивачу стало відомо про прийняття Рудненською селищною радою рішення № 292 від 11 січня 2017 року "Про погодження гр. ОСОБА_1 місця розташування земельної, згідно затвердженого ПДПТ та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1".
Як вбачається із преамбули рішення, таке прийняте з урахуванням постанови Сихівського районного суду м. Львова від 01 грудня 2016 року у справі № 813/1625/16.
Пунктом 1 рішення Рудненської селищної ради № 292 від 11 січня 2017 року вирішено: "Відмовити громадянці ОСОБА_1 у погодженні місця розташування земельної ділянки, згідно затвердженого ПДПТ та у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель, що не надані у власність або користування".
Вважає, що таке рішення Рудненської селищної ради є незаконним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та спрямоване на порушення її конституційного права на отримання земельної ділянки.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції