ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 804/5775/17
адміністративне провадження № К/9901/50144/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., у справі № 804/5775/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи: Приватне підприємство "Орім", фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" у вересні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи: Приватне підприємство "Орім", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.08.2017 №0012281402 на загальну суму 3 6567 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "П" від 19.08.2017 №0012261402 на суму 3 689 887 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 19.08.2017 №0012271402 на суму 848 877 грн основного платежу та штрафних санкцій сумі 37 402, 40 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що під час судового розгляду справи не була встановлена реальність проведених господарських операцій та твердження податкового органу щодо встановлених порушень знайшли своє підтвердження.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.03.2018 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 скасував та ухвалив нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.08.2017 № 0012281402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 36 567 грн, із них 24 378 грн основного зобов`язання та 12 189 грн штрафних санкцій.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "П" Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.08.2017 № 0012261402 у частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 014 898 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.08.2017 № 0012271402, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 848 877 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 37 402,40 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність спростовування позивачем встановленого перевіркою завищення задекларованих ТОВ "Долфі-Україна" показників від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 1 674 989 грн, пов`язаних з придбанням товариством маркетингових послуг у ФОП ОСОБА_1, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення форми "П" від 19.08.2017 № 0012261402 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 674 989 грн.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Долфі-Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 11.07.2017 № 7230/04-36-14-02/37068787 (т.1, а. с.27-91).
На підставі акта перевірки 19.08.2017 ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0012261402, яким Товариству у зв`язку з порушенням п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 689 887 грн (т.1, а. с.173);
- № 0012281402, яким Товариству у зв`язку з порушенням п.п.198.5, 198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 36 567 грн, з яких 24 378 грн - за податковим зобов`язанням, 12 189 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.171);
- № 0012271402, яким Товариству у зв`язку з порушенням п.п.198.5, 198.6 ст.198 ПК України зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 848 877 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 37 402,40 грн (т.1, а. с.175).
ТОВ "Долфі-Україна", вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача неправомірними, звернулось до адміністративного суду з позовом.
Так, досліджуючи питання правомірності/протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 689 887 грн, колегія суддів звертає увагу, що з акту перевірки від 11.07.2017 вбачається, що вказана сума завищення задекларованих ТОВ "Долфі-Україна" показників від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 3 689 887 грн складається:
- з суми 2 014 898 грн, пов`язаної з придбанням Товариством маркетингових послуг у ПП "Орім" (т.1, а. с.42);
- з суми 1 674 989 грн, пов`язаних з придбанням Товариством маркетингових послуг у ФОП ОСОБА_1 (т.1, а. с.47).
Відповідачем висновки щодо завищення задекларованих ТОВ "Долфі-Україна" показників від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток обґрунтовуються неможливістю підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Долфі-Україна" по взаємовідносинах з ПП "Орім" та ФОП ОСОБА_1 .
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Долфі-Україна" є офіційним представником іноземних брендів медичної техніки і виробів медичного призначення, які, зокрема, реалізує через торгівельні мережі магазинів та аптек.
Так, у перевіреному періоді ТОВ "Долфі-Україна" (Замовник) мало господарські відносини з ПП "Орім" (м.Вишневе, Київська обл.) (Виконавець) за договором про надання маркетингових послуг №274 від 01.01.2015 (далі - Договір), предметом якого є надання платних послуг, перелік яких наведений у Додатку 1 до даного договору (т.1, а. с.177-181).
За умовами Договору про надання маркетингових послуг вартість послуг зазначається у Додатках до договору (п.3.1); по завершенню надання щомісячних послуг Виконавець передає Замовнику акти здачі-приймання наданих послуг, для чого Замовник зобов`язаний з`явитись в строк з 12-го по 15-те числа місяця, наступного за звітним, за адресою: АДРЕСА_1 (п.4.1).
У Додатку 1 до даного Договору серед маркетингових послуг, що є предметом Договору, зокрема, зазначені: визначення обсягів продажу товарів у торгових точках, визначення залишків товарів, телефонні опитування респондентів, проведення фокус-груп, обробка результатів маркетингового розслідування і надання звіту, он-лайн опитування споживачів тощо (т.1, а. с.181).
У підтвердження реальності господарських операцій маркетингових послуг з ПП "Орім" позивачем надано суду наступні первинні документи:
- додаткові угоди до Договору;
- рахунки на оплату послуг;
- звіти про маркетингові послуги, які свідчать що дослідження проводились в торгівельній мережі ТОВ "АТБ-маркет",
- акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), в яких міститься зміст наданих послуг та їх вартість, а саме зазначено, що ПП "Орім" здійснено проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об`єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, оn-lain опитування споживачів на основі розробленої анкети з фіксованою кількістю питань тощо,
- банківські виписки, що свідчать про оплату позивачем придбаних послуг (т.1, а.182-239; т.2, а. с.1-130).
При цьому з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Долфі-Україна" (постачальник) укладений договір з ТОВ "АТБ-маркет" (покупець) № 59013 від 01.01.2015 на поставку продукції партіями на розподільчі центри (РЦ) ТОВ "АТБ-маркет", що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.3, а. с.171-206).
Щодо придбанням Товариством маркетингових послуг у ФОП ОСОБА_1, то в матеріалах справи міститься договір № 01/11-3 про надання послуг від 01.11.2013 (далі - Договір), згідно з яким ТОВ "Долфі-Україна" (Замовник) доручає, а ФОП ОСОБА_1 (смт. Березанка, Миколаївська обл.) (Виконавець) приймає на себе зобов`язання протягом строку дії договору надавати замовнику комплекс послуг в приміщенні та коло приміщень продажу товарів ТОВ "Дніпрофарма", а Замовник, в свою чергу, зобов`язується своєчасно оплачувати та приймати надані послуги, які будуть надаватись за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 - № 2; АДРЕСА_4 - № 4; АДРЕСА_5 - № 3; АДРЕСА_6 - № 1; АДРЕСА_7 - № 9; АДРЕСА_8 - № 8; АДРЕСА_9 - № 7 (т.2, а. с.131-133).
Відповідно до п.1.3 Договору до складу послуг, які зобов`язується надавати Виконавець входить:
а) інформування персоналом Виконавця покупців, що перебувають у торгівельній точці, про товари, що випускаються з використанням торгівельних марок, які представляються Замовником;
б) опитування покупців щодо якості та споживчих властивостей товарів, випускаються з використанням торгівельних марок, які представляються Замовником;
в) розміщення інформації про товари, випускаються з використанням торгівельних марок, які представляються Замовником в торгівельних точках де ці товари реалізуються чи надаються споживачам;
г) надання можливості додаткового розміщення на полицях торгівельних точок товарів, що випускаються з використанням торгівельних марок, які представляються Замовником;
д) надання можливості додаткового користування торгівельним обладнанням або його додаткового розміщення у торгівельних точках, для продукції марок, які представляються Замовником.
Згідно з п.1.4 Договору сторони домовились, що отримання дозволу на проведення заходів, передбачених в п.1.3 даного Договору, на території магазинів ТОВ "Дніпрофарма" покладається на Виконавця.
За умовами п.п.5.1, 5.2 Договору приймання-передача послуг відбувається шляхом щомісячного підписання актів приймання-передачі наданих послуг; виконавець зобов`язаний кожного місяця разом з актом надавати Замовнику звіт з детальним переліком наданих послуг.
У підтвердження реальності господарських операцій маркетингових послуг з ФОП ОСОБА_1 позивачем надано суду наступні первинні документи:
- додаткові угоди до Договору;
- рахунки на оплату послуг;
- звіти про надані маркетингові послуги, які свідчать, що дослідження проводились в 8 аптеках м.Дніпропетровська протягом вересня-листопада 2014 року і ФОП ОСОБА_1, зокрема, проведені опитування споживачів і консультації стосовно споживчих та якісних властивостей продукції ТОВ "Долфі-Україна", щодня надавав послуги з мерчандайзингу щодо товарів, які постачаються Замовником до аптек;
- акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), в яких зафіксовано надання маркетингових послуг з посиланням на Договір,
- банківські виписки, що свідчать про оплату позивачем придбаних послуг (т.2, а. с.151-161).
При цьому з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Долфі-Україна" (постачальник) укладено договір з ТОВ "Дніпрофарм" (покупець) № 2723/3 від 08.06.2012 на поставку продукції, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.3, а. с.207-224).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Указує, що судом апеляційної інстанції безпідставно були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентом ФОП ОСОБА_1, оскільки вказані доводи повністю спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем не були подані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Тобто, касаційному перегляду у вказаній справі підлягає податкове повідомлення-рішення форми "П" від 19.08.2017 №0012261402, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 674 989 грн, пов`язаних з придбанням Товариством маркетингових послуг у ФОП ОСОБА_1 .
У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які виключають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетингу), на передпродажну підготовку товарів.
Маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів; планування і ведення всебічної діяльності, пов`язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.
З метою оподаткування під маркетингова ними послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (п.п. 14.1.108 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство-виконавець повинно: проводити комплексні дослідження ринку; здійснювати аналіз ринку; сегментувати ринок; позиціонувати товар; розробляти маркетинг - мікс (маркетинговий комплекс) тощо. При цьому, виконавцями таких послуг можуть бути лише суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010. Тобто суб`єкти господарювання, які надають маркетингові послуги, повинні мати право здійснювати діяльність згідно КВЕД 73.20 "Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки".
П.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (тут і надалі - в редакції на період який перевірявся) визначає об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, яким у відповідності до п.п.134.1.1 є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
При цьому у п.44.2 ст.44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Разом з тим в абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, декларування показників з податку на прибуток та податку на додану вартість платник податків має здійснювати на підставі даних, що підтверджуються первинними документами.
В акті перевірки від 11.07.2017 (т.1, а. с.42-47) податківцями робиться висновок, що господарська операція з придбання позивачем у ФОП ОСОБА_1 маркетингових послуг не відбулась у дійсності і не направлена на настання правових наслідків з огляду на те, що відповідно до бази даних ІС "Податковий блок" місцем реєстрації господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є Очаківська ОДПІ (Березанське відділення); вид діяльності - надання інших інформаційних послуг; фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб) - 0 чол.
При цьому, в ході проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 працював в якості найманого працівника на підприємстві ТОВ "Аптека низьких цін плюс" та надавав аналогічні послуги ряду інших підприємств, а саме ТЗОВ "Сілмафарм", ТОВ "ЕМ ПІ ДЖІ Схід", ТОВ "Фарма Персонал Сервіс", і враховуючи зазначене та те, що адреса реєстрації ФОП ОСОБА_1 у Миколаївській області, підприємство на якому він працює зареєстровано у м.Київ, а послуги надавались у м.Дніпропетровськ і наймані працівники відсутні, податківці дійшли висновку, що перевіркою не підтверджено реальність надання зазначених і актах виконаних робіт послуг, оскільки надані послуги потребують великих затрат часу, а всі послуги надавались протягом місяця.
ФОП ОСОБА_1, зі свого боку, пояснив, що він дійсно зареєстрований в Миколаївській області, але постійно там не проживає, що маркетингові послуги Товариству надавались підприємцем особисто під час перебування у м.Дніпро, а також дистанційно за допомогою сучасних засобів електронного зв`язку та телекомунікаційних програм. При цьому, третя особа зазначає, що відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії 194621 від 31.10.2013, місцем здійснення господарської діяльності визначено: "по території України", а тому факт підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 у м.Дніпро не можна розглядати як обставину або ж порушення вимог чинного законодавства. (т.3, а. с.126-128).
Разом з тим, Суд указує, що у частині 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
При цьому положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Між тим, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на той факт, що ані позивачем, ані третьою особою (ФОП ОСОБА_1 ) не надано суду доказів на спростування висновків відповідача, зокрема, щодо часу перебування ФОП ОСОБА_1 у м. Дніпрі, витрат на проїзд ОСОБА_1 до м. Дніпра, а також не спростовано обставини щодо праці гр. ОСОБА_1 в якості найманого працівника у ТОВ "Аптека низьких цін плюс", що нівелює можливість перебування ОСОБА_1 одночасно і на робочому місці і у м. Дніпрі.
За таких обставин колегія суддів підтримує висновки суду апеляційної інстанції про відсутність спростовування позивачем встановленого перевіркою завищення задекларованих ТОВ "Долфі-Україна" показників від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 1 674 989 грн, пов`язаних з придбанням Товариством маркетингових послуг у ФОП ОСОБА_1, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення форми "П" від 19.08.2017 № 0012261402 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 674 989 грн.
Суд указує, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачеві у рамках господарських правовідносин з контрагентом та зв`язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується, то відсутні підстави вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, а відтак відсутні підстави для його скасування з мотивів наведених позивачем.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справах №816/670/16, №804/56/15, № 809/303/16.
З огляду на викладені обставини колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом було повністю доведено правомірність прийнятого в цій частині податкового повідомлення-рішення.
Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.
З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,