1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2021 року

Київ

справа №480/5242/19

адміністративне провадження №К/9901/11995/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, ухвалене в складі головуючого судді Осіпової О.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Рєзнікової С.С., суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Цупро І.П. від 15 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №54771182.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки фактичного стягнення боргу на виконання виконавчого листа №2/585/19/17, виданого 24 квітня 2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області, у межах виконавчого провадження №54771182 не відбулося. Окрім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження №54771182 від 22 вересня 2017 року вже вказувалося про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 43882,40 грн, тому повторне винесення постанови про стягнення виконавчого збору неможливе і це є порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року замінено відповідача у справі - Роменський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області його правонаступником - Роменським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - без змін.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що враховуючи, що виконавчий документ було повернуто за заявою стягувача та виконавчий збір не стягнуто, то дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з поверненням виконавчого документа в повній мірі відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, є правомірними і такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У даному випадку повторного винесення постанови про стягнення виконавчого збору не було, оскільки винесення постанови про стягнення виконавчого збору відбулося внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII. Суди керувалися нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, і дійшли висновків, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Цупро І.П. від 15 листопада 2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №54771182 є правомірною і підстави для її скасування відсутні.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

8. Як на підставу для оскарження судових рішень ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Указує на те, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі №2540/3203/18, вимогам статті 19 Конституції України, статей 18, 26, 27, 40 Закону №1404-VIII та статті 242 КАС України, є незаконними і необґрунтованими.

ІV. Позиція інших учасників справи

9. Роменським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідача, ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 13 травня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 06 липня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 08 липня 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Постановою старшого державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Цупро І.П. від 22 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження №54771182 із примусового виконання виконавчого листа №2/585/19/17, виданого 24 квітня 2017 року Роменським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості у розмірі 16188,43 дол. США, пені у розмірі 8691,25 грн і судових витрат у сумі 5601,10 грн. У цій постанові також зазначено про стягнення із боржника виконавчого збору в розмірі 43882,40 грн.

13. Старшим державним виконавцем вчинялися дії, спрямовані на примусове виконання вказаного виконавчого документа, а саме: 07 листопада 2017 року та 24 липня 2018 року виносились постанови про арешт коштів боржника; на адресу банківських установ надсилались платіжні вимоги; постановою від 11 січня 2018 року накладався арешт на нерухоме майно боржника, про що внесені відповідні записи до державного реєстру; постановою від 03 листопада 2017 року оголошувалося в розшук відповідне рухоме майно боржника; на транспортні засоби накладався арешт.

14. 05 березня 2019 року на адресу відповідача від стягувача - АТ "УкрСиббанк" надійшла заява про повернення зазначеного виконавчого документа відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

15. На підставі вказаної заяви, керуючись пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, старший державний виконавець Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Цупро І.П. 15 листопада 2019 року винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

16. Також 15 листопада 2019 року старший державний виконавець Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Цупро І.П., керуючись статтями 3, 27, 40 Закону №1404-VIII, винесла постанову про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 43903,11 грн і постановою від 18 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження із виконання вказаної постанови.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

17. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон №1404-VІІІ, у силу статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

18. За приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII, яким визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

19. Заходами примусового виконання рішень згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

20. Як закріплено у частині першій статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

22. Приписами частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII обумовлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

23. Частинами першою та другою статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній до 28 серпня 2018 року, передбачалося, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

24. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03 липня 2018 року №2475-VIII (далі - Закон №2475-VIII) внесені зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, за змістом частин першої та другої якої виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо він подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

26. За правилами частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

27. Приписами частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

28. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту