Постанова
Іменем України
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 505/3492/15-ц
провадження № 61-14441св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2016 року у складі судді Нікітішина В. П. та постанову Одеського апеляційного суду
від 12 червня 2019 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С.,
Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 12 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 50 000 грн зі сплатою 14,04 % річних на строк до 12 липня 2017 року. Виконання зобов`язань за кредитом забезпечено порукою ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 29 травня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 33 605,33 грн, із яких: тіло кредиту - 25 581,61 грн; проценти - 5 015,41 грн; пеня - 1 169,96 грн; штраф (процентна складова) - 1 588,35 грн; штраф (фіксована частина) - 250 грн, банк просив стягнути вказану заборгованість із відповідачів у солідарному порядку.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними.
Зазначала, що банк неодноразово в односторонньому порядку збільшував процентну ставку за кредитним зобов`язанням. Про зміну процентної ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна процентної ставки є недійсною.
ОСОБА_1 з урахування уточнення позовних вимог просила визнати неправомірними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо одностороннього підвищення процентної ставки за користування кредитом, а саме:
з 15 жовтня 2008 року до 15,12 % річних, з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних, з 16 липня 2010 року до 24,88 % річних; зобов`язати
ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити коригуючі операції щодо зниження процентної ставки за кредитним договором починаючи з 15 жовтня
2008 року та здійснити перерахунок сплачених нею сум за період
з 15 жовтня 2008 року до 10 квітня 2013 року за процентною ставкою
14,04 % річних.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання поруки припиненою.
На обґрунтування позову зазначав, що за договором поруки від 12 липня 2007 року він поручився за належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитом та зобов`язався разом з нею в солідарному порядку відповідати за виконання умов вищезазначеного договору.
Банк неодноразово збільшував процентну ставку за кредитним договором без узгодження з ним як поручителем. Незаконне збільшення обсягу його майнової відповідальності як поручителя за кредитним договором порушує його права та є підставою визнання поруки припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо одностороннього підвищення процентної ставки за користування кредитом, а саме: з 15 жовтня 2008 року до 15,12 % річних, з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних, з 16 липня 2010 року до 24,88 % річних; зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити коригуючі операції щодо зниження процентної ставки за кредитним договором, починаючи з 15 жовтня 2008 року та здійснити перерахунок сплачених нею сум за період з 15 жовтня 2008 року до 10 квітня 2013 року за процентною ставкою 14,04 % річних.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за кредитним договором від 12 липня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до 10 квітня 2013 року зміни процентної ставки за користування кредитними коштами за кредитним договором відбувалися за власним рішенням банку без зазначення умов зміни та без повідомлення позичальника протягом 7 календарних днів про такі зміни, тому збільшення процентної ставки є недійсними в силу положень частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, рішення банку про збільшення процентної ставки кредитним договором з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних та з 16 липня 2010 року до 24,88 % річних прийнято після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".
Відмовляючи у задоволенні позову банку про стягнення кредитної заборгованості, суд виходив із недоведеності її розміру. Так, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором виконано на підставі порушень умов кредитного договору і закону, а тому не може слугувати належним доказом заборгованості ОСОБА_1 за цим кредитним договором. Встановлення судом наявності такої заборгованості чи її відсутність можливо провести лише шляхом проведення у справі судової бухгалтерської експертизи. Однак представники сторін відмовились від її проведення.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та визнаючи поруку припиненою, суд виходив із відсутності доказів укладення будь-яких додаткових угод, де б вказувалося на збільшення обсягу майнової відповідальності між поручителем і банком, матеріали справи не містять. Отже, збільшення з 10 квітня 2013 року зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою припинення поруки.
Короткий зміст постанов судів апеляційної та касаційної інстанції
Справа судом апеляційної інстанції розглядалася неодноразово.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 605,33 грн.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними відмовлено.
В частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2016 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що при підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. 29 вересня 2008 року банк направив ОСОБА_1 листа, яким повідомив про підвищення з 15 жовтня 2008 року в односторонньому порядку процентної ставки за договором кредиту до 15,12 % річних.
31 грудня 2008 року - направив ОСОБА_1 листа, яким повідомив про підвищення з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку процентної ставки за договором кредиту до 26,88 % річних. З наданого листа
від 31 грудня 2008 року вбачається, що рішення банку про збільшення процентної ставки за кредитним договором з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних прийнято до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку". Із розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про підвищення банком процентної ставки, про що свідчать її дії щодо виконання умов договору зі сплати заборгованості. ОСОБА_1 погодилася зі збільшенням процентної ставки за кредитом, оскільки здійснювала погашення заборгованості за вже підвищеними процентами. Тобто, у відповідності до статті 642 ЦК України своїми діями підтвердила правомірність такого підвищення. Таким чином, підвищення процентної ставки за кредитним договором відбулося відповідно до умов договору та за згодою ОСОБА_1, а наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає умовам договору. Апеляційний суд також погодився із висновками суду першої інстанції щодо припинення поруки ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 30 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд не переглядав судові рішення в частині зустрічного позову поручителя, оскільки вони в цій частині не оскаржувалися.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Апеляційний суд не дослідив повідомлення про вручення рекомендованих листів щодо підвищення процентної ставки за кредитом
з 15 жовтня 2008 року до 15,12 % річних, та з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних, у зв`язку з чим встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - листів банку про зміну умов кредитного договору без підтвердження обставин вручення цих листів боржнику.
Підвищення процентної ставки з 16 липня 2010 року до 24,88 % річних відбулося після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", банк розрахував заборгованість з урахуванням процентної ставки 24,88 % річних. Стягнувши вказану суму боргу, апеляційний суд не дослідив докази правомірності зміни банком в односторонньому порядку розміру процентної ставки з 16 липня 2010 року.
Крім того, стягуючи одночасно й пеню, й штраф, суд не встановив, які саме порушення кредитного договору становлять підставу нарахування пені та штрафних санкцій, чи не призводить у такому випадку одночасне застосування пені й штрафу до подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, що забороняється в силу положень статті 61 Конституції України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2016 року - без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що банк незаконно в односторонньому порядку змінював процентну ставку за користування кредитними коштами, зокрема з 15 жовтня 2008 року до 15,12 % річних,
з 01 лютого 2009 року до 26,88 % та з 16 липня 2010 року до 24,88 %, оскільки доказів отримання повідомлення позичальником про таке підвищення процентів матеріали справи не містять. З огляду на такі обставини, суд вважав, що у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" слід відмовити, оскільки наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором виконано на підставі порушень умов кредитного договору і закону щодо підвищення процентної ставки, а тому не може слугувати належним доказом заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Крім того, збільшення зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є підставою для припинення поруки. Вказане також є підставою для задоволення вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник погодився зі збільшенням відсоткової ставки за кредитом, оскільки здійснював погашення заборгованості за вже підвищеними відсотками, тобто своїми діями підтвердив правомірність такого підвищення. Зазначає, що відсутність даних про отримання ОСОБА_1 повідомлення про зміну розміру процентної ставки не свідчить про незаконність підвищення банком процентної ставки, оскільки повідомлення було направлене банком на адресу позичальника в обумовлений сторонами в договорі спосіб - рекомендованим листом. Крім того, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом поза межами позовної давності.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
18 січня 2021 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 50 000 грн зі сплатою 14,04% річних на строк до 12 липня 2017 року. Виконання зобов`язань за кредитом забезпечено порукою ОСОБА_2
10 квітня 2013 року до кредитного договору сторонами укладено додаткову угоду, за умовами якої відбулося збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами до 23 % річних.
Банк в односторонньому порядку підвищував процентну ставку за користування кредитом, а саме: з 15 жовтня 2008 року до 15,12 % річних, з 01 лютого 2009 року до 26,88 % річних, з 16 липня 2010 року до 24,88 % річних.
За змістом положень пункту 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом за наявності певних умов, визначених в пункті 2.3.1. При цьому Банк надсилає Позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Доказів отримання позичальником повідомлення банку про зміну процентної ставки матеріали справи не містять.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.