1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 686/26138/18

провадження № 61-15181св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго", Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіна Марина Анатоліївна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Другий відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Пʼєнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго"), Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області), Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Перший відділ ДВС у м. Хмельницькому), Другий відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Другий відділ ДВС у м. Хмельницькому) про зняття арешту з іпотечного нерухомого майна.

На обґрунтування позову посилався на таке. 13 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір

№ 014/81-1-0-00/2873. Цільове призначення кредиту: споживчі цілі під заставу нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Також 13 грудня 2012 року між цими сторонами укладений іпотечний договір. Право вимоги за зазначеними договорами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" (далі - ТОВ "Стандарт Фінанс Групп"). 12 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого кредитор за плату відступив право вимоги за кредитним договором від 13 грудня 2012 року № 014/81-1-0-00/ 2873 . Крім того, 12 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув статусу іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 . Отже, на підставі зазначених договорів позивач фактично став правонаступником прав та обов`язків ТОВ "Стандарт Фінанс Групп". 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника, звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Лучковської Т. М. із заявою, в якій просив передати ОСОБА_2 заяву з повідомленням про відступлення права вимоги на користь позивача та з вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором. З метою реалізації свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на нього він на підставі статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" звернувся до реєстратора, який відмовив у вчиненні реєстраційних дій, враховуючи наявність обтяжень на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 без вказівки на конкретний об`єкт, що внесені державними виконавцями у виконавчих провадженнях.

З огляду на зазначене він не мав можливості реалізувати своє право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з наявними арештами, накладеними на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Наявність заборон на відчуження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці порушує його права як іпотекодержателя.

З урахуванням наведеного просив зняти арешт з іпотечного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, накладений: державним виконавцем Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - Перший МВ ДВС Хмельницького МУЮ): у виконавчому провадженні № 47840306 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 червня 2015 року, номер запису про обтяження - 10229196 від 01 липня 2015 року; у виконавчому провадженні № 46123211 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28 вересня 2015 року, номер запису про обтяження - 11424611 від 01 жовтня 2015 року; у виконавчому провадженні № 43135123 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 жовтня 2015 року, номер запису про обтяження - 11715261 від 22 жовтня 2015 року;

державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - Другий МВ ДВС Хмельницького МУЮ): у виконавчому провадженні № 44439242 постановами: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 9017933 від 12 березня 2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 8849991 від 25 лютого 2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 19664309 від 28 березня 2017 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2020 року позов задоволено частково. Знято арешт з іпотечного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, накладений: державним виконавцем Першого МВ ДВС Хмельницького МУЮ: у виконавчому провадженні № 47840306 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30 червня 2015 року, номер запису про обтяження - 10229196 від 01 липня 2015 року; у виконавчому провадженні № 46123211 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28 вересня 2015 року, номер запису про обтяження - 11424611 від 01 жовтня 2015 року; у виконавчому провадженні № 43135123 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 жовтня 2015 року, номер запису про обтяження - 11715261 від 22 жовтня 2015 року;

державним виконавцем Другого МВ ВДВС Хмельницького МУЮ у виконавчому провадженні № 44439242 постановами: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 9017933 від 12 березня 2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 8849991 від 25 лютого 2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 44439242, номер запису про обтяження - 19664309 від 28 березня 2017 року. В іншій частині позовним вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що накладення арешту на нерухоме майно - предмет іпотеки, порушує права іпотекодержателя, а тому позов про зняття арешту підлягає задоволенню. Водночас суд зазначив, що МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", ГУ ДПС у Хмельницькій області, ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. не є належними відповідачами у справі, а тому у задоволені вимог до них необхідно відмовити.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 звернулася до суду із апеляційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2020 року.

У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 672/817/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2020 року клопотання ОСОБА_2 задоволено. Зупинено провадження у цій справі (№ 686/26138/18) до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 672/817/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 672/817/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ "Стандарт Фінанс групп" про визнання недійсним договорів, за якими ОСОБА_1 набув прав як новий кредитор та іпотекодержатель, а в цій справі ОСОБА_1 звертається з позовом про звільнення іпотечного майна з-під арешту. З урахуванням наведеного апеляційній суд дійшов висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 672/817/20.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 з метою затягування розгляду цієї справи у 2020 році звернулася до суду з позовом про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними, оскільки вона була обізнана про укладення зазначених договорів ще з листопада 2017 року. Суд апеляційної інстанції не врахував, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до іншої справи. У цій справі зібрані всі докази, необхідні для вирішення позовних вимог, а тому підстав для зупинення провадження у справі не було. Крім того, апеляційний суд порушив його права на вирішення справи у розумні строки, оскільки справа з 2018 року знаходиться на розгляді в судах.

У листопаді 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права: пункту 6 частини першої статті 251, статті 311 ЦПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту