Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 128/737/17
провадження № 61-12952св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
заінтересована особа - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Приватне підприємство "Агрофірма Батьківщина",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У березні 2017 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (далі - Стрижавська селищна рада)звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
На обґрунтування заяви посилалася на таке. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1, якому на праві власності належала земельна ділянка площею 2,0563 га, кадастровий номер 0520655900:07:003:0071, розташована на території Стрижавської селищної ради, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 023497, виданого Стрижавською селищною радою. За наявними відомостями спадкоємців за законом та заповітом у померлого немає, залишену після смерті ОСОБА_1 спадщину у встановлений законодавством термін ніхто не прийняв. 12 грудня 2011 року земельна ділянка передана в оренду Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Батьківщина", правонаступником якого є Приватне підприємство "Агрофірма Батьківщина" (далі - ПП "Агрофірма Батьківщина", підприємство). Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тому річний строк, необхідний для подальшого передання земельної ділянки на користь територіальної громади сплив.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2017 року заяву задоволено. Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме земельну ділянку площею 2,0563 га в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради, кадастровий номер 0520655900:07:003:0071, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 023497 належала померлому ОСОБА_1, відумерлою. Передано земельну ділянку площею 2,0563 га у межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради, кадастровий номер 0520655900:07:003:0071, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як відумерлу спадщину у власність територіальної громади смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше 20 років, спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, що відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання спадщини відумерлою.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПП "Агрофірма Батьківщина" як особа, яка не брала участі у справі, звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2017 року.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 серпня 2020 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2017 рок скасоване, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Стрижавської селищної ради відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі усіх заінтересованих осіб, зокрема орендаря ПП "Агрофірма Батьківщина" та Вінницьку районну державну адміністрацію (далі - Вінницька РДА) як розпорядника земель, проте оскаржуване рішення може вплинути на їх права та обов`язки. Крім того, суд першої інстанції застосував норми права, які не підлягають застосуванню, не врахував, що спадщина перейшла до держави на підставі статті 555 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК Української РСР) та неправомірно передав земельну ділянку у власність Стрижавської селищної ради.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У серпні 2020 року Стрижавська селищна рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції не стосується прав, інтересів та обов`язків ПП "Агрофірма Батьківщина", оскільки підприємство не є спадкоємцем земельної ділянки ні в порядку статті 555 ЦК Української РСР, ні за положеннями статті 1277 ЦК України, тому воно не є учасником спірних правовідносин. Апеляційний суд не врахував, що стаття 1277 ЦК України про відумерле майно застосовується також до спадщини, від дня відкриття якої до дня набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року. Тому, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або не прийняли спадщину, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
У листопаді 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПП "Агрофірма Батьківщина" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Стрижавської селищної ради у ційсправі на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неврахування висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій не відповідає.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1, актовий запис про смерть складений Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради 02 лютого 1996 року за № 20, що підтверджується листом з Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану (а. с. 14).
11 березня 2002 року Стрижавська селищна рада видала державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 023497 на ім`я ОСОБА_1, земельна ділянка площею 2,0563 га, кадастровий номер 0520655900:07:003:0071, яка розташована на території Стрижавської селищної ради (а. с. 2, 8, 9).
12 грудня 2011 року зазначена земельна ділянка передана Вінницькою РДА в оренду ПП "Агрофірма Батьківщина", що підтверджується копією реєстраційної справи договору оренди земельної ділянки (а. с. 3-10).
З листа Вінницької районної державної нотаріальної контори від 26 квітня 2017 року випливає, що відповідно до спадкового реєстру спадкоємці померлого ОСОБА_1 до нотаріальних контор та приватних нотаріусів з питання відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась (а. с. 26) .
Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, зазначена норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судовим рішенням вирішено питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси, обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції, ПП "АФ Батьківщина" зазначало, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки земельна ділянка, яку селищна рада просить визнати відумерлою спадщиною, перейшла у власність особи, яка не мала на це право і яка у свою чергу наполягає на припиненні договору оренди землі.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 12 грудня 2011 року земельна частка (пай), кадастровий номер 0520655900:07:003:0071 площею 2,0563 га за договором оренди землі передана в оренду Вінницькою РДА ПП "Агрофірма Батьківщина". Відповідно до пункту 6 договору оренди землі, договір укладений до моменту витребування земельної частки (паю) власником.
На підставі зазначених обставин суд апеляційної інстанції вважав, що ухвалення судом першої інстанції рішення про передачу земельної ділянки Стрижавській селищній раді порушує права та інтереси ПП "Агрофірма Батьківщина".
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими з огляду на таке.
Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.
Спірні правовідносини у цій справі виникли щодо визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_1 .
За загальним правилом, заінтересованими особами у такій категорії справ можуть бути спадкоємці, співвласники спадкового майна, відказоодержувачі (стаття 1237 ЦК України), підпризначені спадкоємці (стаття 1244 ЦК України), особи на користь яких встановлено сервітут у заповіті (стаття 1246 ЦК України) тощо.
ПП "Агрофірма "Батьківщина" не є спадкоємцем спірної земельної ділянки ні у порядку, встановленому статті 555 ЦК Української РСР, ні за положеннями статті 1277 ЦК України, а тому не є учасником спірних правовідносин спадкування.
Заявник в апеляційній скарзі не вказав, в чому саме полягає порушення його права ухваленим судовим рішенням про визнання спадщини відумерлою, а також не довів повноваження звертатися до суду за захистом прав в інтересах держави.
ПП "Агрофірма Батьківщина" є лише орендарем спірної земельної ділянки, яка входить до складу спадщини. Визнання спадщини відумерлою не призводить до автоматичної втрати права користування земельною ділянкою, оскільки право користування майном в орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, незважаючи на зміну власника (частина перша статті 770 ЦК України).
Крім того, згідно з частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Аналогічні положення містить й договір оренди землі від 12 грудня 2011 року, укладений між Вінницькою РДА і ПП "Агрофірма Батьківщина".
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 17 лютого 2021 року у справі № 128/1596/17 (провадження № 61-13054св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 128/178/17 (провадження № 61-14147св20).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Якщо ж буде з`ясовано, що права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи судом вирішувалися, апеляційний суд повинен переглянути оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку по суті.
Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Переглядаючи рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 травня 2017 року за апеляційною скаргою ПП "Агрофірма Батьківщина", апеляційний суд не врахував, що ПП "Агрофірма Батьківщина" не є спадкоємцем спірної земельної ділянки, а отже, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не порушено його права та інтереси.
Таким чином, у разі з`ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ПП "Агрофірма Батьківщина" не вирішувалося, апеляційному суду необхідно було закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не переглядати оскаржуване рішення суду першої інстанції по суті.
З урахуванням наведеного оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.