Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 706/397/18
провадження № 61-20674св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Христинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у складі судді Олійник М. Ф. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі суддів Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Христинівської районної ради Черкаської області (далі - Христинівська ЗОШ № 2), відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Христинівська РДА) про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позов обгрунтований тим, що при звільненні з роботи 31 серпня 2010 року адміністрацією Христинівської ЗОШ № 2 їй видана трудова книжка, у якій відсутні записи у розділі "Відомості про заохочення і нагородження" за весь період роботи в Христинівській ЗОШ № 2 (1972-2010 роки), що є порушенням її трудових прав, оскільки відповідно до статей 48, 144 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) відомості про заохочення і нагороди заносяться до трудової книжки відповідно до правил їх ведення, за якими адміністрація установи зобов`язана своєчасно вносити відповідні записи, а при звільненні з роботи видати працівнику належно оформлену трудову книжку.
Вказувала, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, зважаючи на довготривалий і системний характер порушення її трудових прав, відверте ігнорування відповідачами її конституційних прав на повагу гідності як людини і громадянина, з урахуванням завданих моральних страждань і переживань, завдану моральну шкоду оцінила в розмірі 50 000,00 грн.
Мотивувала пропуск строку звернення до суду за захистом трудових прав тим, що вона тривало та важко хворіла. Крім того, наявність у матеріалах справи значної кількості звернень до відповідачів, вищестоящих органів влади свідчить про намагання досудового врегулювання трудового спору, тому пропуск строку звернення до суду пропущений з поважних причин.
Крім того, вказувала, що відповідно до статті 262 ЦПК України суд повинен винести окрему постанову на адресу Христинівської райдержадміністрації для усунення недоліків у роботі відповідачів, які полягали у неналежному веденні трудових книжок працівників.
На підставі викладеного та з врахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом трудових прав; зобов`язати адміністрацію Христинівської ЗОШ № 2 та відділ освіти Христинівської РДА внести до розділу "Відомості про заохочення і нагородження" її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській ЗОШ № 2 з липня 1972 року до серпня 2010 року, включаючи накази від 30 вересня 1972 року № 41 і від 07 березня 1975 року № 13 про оголошення подяк; стягнути з відділу освіти Христинівської РДА на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн; постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу Христинівської РДА і Христинівської ЗОШ № 2 щодо ведення трудових книжок працівників.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що трудова книжка позивача отримана її представником ОСОБА_2 в день її звільнення - 31 серпня 2010 року, тому цього дня позивач повинна була дізнатись про порушення свого права на внесення відомостей про заохочення та нагороди до трудової книжки. Таким чином, строк звернення до суду за вирішенням трудового спору у позивача закінчився 30 листопада 2010 року. Крім того, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідачів внести записи до розділу трудової книжки "Відомості про заохочення і нагородження". Позов щодо відповідача відділу освіти Христинівської РДА не підлягає задоволенню з огляду на те, що останній не наділений повноваженнями ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи. В іншій частині суд вказав на необґрунтованість заявлених вимог позивачем вимог. У частині відшкодування моральної шкоди суд відмовив у позові з тих підстав, що позивач та її представники не надали до суду доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що є необхідною умовою про притягнення особи до цивільно-правової відповідальності. Суд першої інстанції підстав для постановлення окремої ухвали не вбачав.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено зі зміною матеріально-правового обґрунтування підстав вирішення спору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що належним відповідачем у справі є Христинівська ЗОШ № 2, оскільки вона є самостійною юридичною особою, має банківські рахунки, позивач перебувала у трудових відносинах безпосередньо з цією установою, тому і вимоги про внесення записів про заохочення мають бути заявлені до уповноваженого органу. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наказ Христинівського районного відділу освіти від 05 березня 1970 року № 11 про оголошення подяки не підлягає внесенню, оскільки позовні вимоги позивача стосувалися періоду з липня 1972 року до серпня 2010 року.Долучена до матеріалів справи грамота Христинівської ЗОШ № 2 від 04 жовтня 1987 року не підтверджена наказом (розпорядженням), як це визначено статтею 144 КЗпП України. Надані позивачем грамоти обласного відділу освіти за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, подяка відділу освіти Христинівської РДА 2008 року також не підлягають занесенню до трудової книжки, оскільки застосовані не власником або уповноваженим ним органом, як передбачено трудовим законодавством. Щодо премій в розмірі 370,00 грн за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50,00 грн - за 2004-2005 роки, вони не можуть розцінюватися як заохочення, оскільки передбачені системою заробітної плати, тому відповідно до пункту 2.24 Інструкції до трудових книжок не заносяться. У матеріалах справи містяться витяги з наказу від 07 березня 1975 року № 13 Христинівської ЗОШ № 2 про оголошення подяки ОСОБА_1 та від 30 вересня 1972 року № 41 Христинівської ЗОШ № 2 про оголошення подяки ОСОБА_1 .Вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, оскільки відповідні записи в трудовій книжці відсутні, хоча і видані уповноваженою особою та підтверджені відповідними витягами з наказів.Разом з тим, з дати отримання трудової книжки 31 серпня 2010 року, позивач могла дізнатися про наявність її порушених прав, що полягали у невнесенні записів до трудової книжки про заохочення та нагороди. У задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та винесення окремої ухвали на адресу Христинівської РДА для усунення недоліків у роботі відділу освіти Христинівської РДА і Христинівської ЗОШ № 2, то ці вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з відмовою у позові за спливом позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення та задовольнити позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що відділ освіти Христинівської РДАє неналежним відповідачем у справі, оскільки саме він зберігав її трудову книжку та з відділом освіти Христинівської РДА укладався трудовий договір. Відсутність наказу про нагородження грамотою є виробничим упущенням директора школи та не свідчить про відсутність підстав для внесення запису щодо вказаного заохочення до трудової книжки. Крім того, трудова книжка містить записи про заохочення, вчинені не власником чи уповноваженим органом, а тому посилання суду на те, що грамоти обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 року не підлягають занесенню, оскільки застосовані не власником або уповноваженим ним органом. Премії в розмірі 370,00 грн за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50,00 грн - за 2004-2005 роки належать до заохочень та мають відображатися у трудовій книжці. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування усіх наказів про заходи заохочення щодо неї та про допит свідків. Вона дізналася про порушення своїх прав у квітні 2011 року, проте не мала фізичної можливості за станом здоров`я захистити свої права.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відділ освіти Христинівської РДА зазначає, що позивач заявила безпідставні вимоги, позов має очевидно штучний характер. Записи у розділі трудової книжки "Відомості про нагородження і заохочення" не передбачають для ОСОБА_1 наслідків, не породжують та не припиняють прав і обов`язків. Позивач не довела причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів і завданою шкодою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 серпня 2010 року ОСОБА_1 звільнена з посади вчителя початкових класів Христинівської ЗОШ №2 у зв`язку з виходом на пенсію за віком.
Цього ж дня адміністрацією Христинівської ЗОШ № 2 видана трудова книжка ОСОБА_1, що підтверджується записом у книзі обліку руху трудових книжок працівників школи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, який діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.