УХВАЛА
30 червня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-113зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лобойка Л. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Штелик С. П.
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд постановлених щодо нього судових рішень за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 27 грудня 2007 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 187, пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Верховний Суд України ухвалою від 06 травня 2008 року залишив вирок без зміни.
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою, в якій ставить питання про перегляд за виключними обставинами і скасування вироку апеляційного суду та ухвали Верховного Суду України, призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Просить також поновити йому строк на подання заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами.
Як на підставу до перегляду судових рішень заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Дембо та інші проти України" від 11 березня 2021 року, "Пєтухов проти України" від 12 березня 2019 року, "Старишко проти України" від 15 жовтня 2020 року, "Лопата та інші проти України" від 10 грудня 2020 року, якими констатовано порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо довічного ув`язнення без перспективи звільнення.
На думку заявника, констатовані у зазначених рішеннях ЄСПЛ порушення Конвенції доводять незаконність оскаржених рішень, адже національними судами не було додержано права засудженого мати реалістичну перспективу дострокового звільнення.
Крім того, в доповненнях до заяви ОСОБА_1 вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які на його думку були допущені під час розгляду справи в Апеляційному суді Чернівецької області, а саме щодо відсутності речових доказів у справі, проведення судового розгляду незаконним складом суду та без застосування технічного запису.
Перевіряючи наведені у заяві доводи та додані до неї матеріали, Велика Палата виходить з такого.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 459 КПК виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 459 цього Кодексу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 461 КПК може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
Однак, як убачається зі змісту заяви, міжнародна судова установа постановила рішення не щодо ОСОБА_1, а стосовно інших осіб.
Відтак, обставини, на які посилається заявник, не є виключними.
Інші доводи, наведені у доповненнях до заяви, по суті складають зміст касаційної скарги. Зазначені обставини були предметом перевірки в касаційному порядку. Велика Палата не наділена повноваженнями щодо "повторної" касації, оскільки не є четвертою інстанцією в системі судів кримінальної юрисдикції.
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для відкриття Великою Палатою провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень щодо нього. З огляду на викладене, у відкритті провадження за заявою слід відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду