ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 540/726/19
адміністративне провадження № К/9901/232/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (суддя Морська Г. М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року (судді Яковлєв О. В., Градовський Ю. М., Крусян А. В.) у справі № 540/726/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ" (далі - ТОВ "НВП "НКЕМЗ") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 18 березня 2019 року №0000861422.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема посилався на неврахування відповідачем вимог пункту 199.6 статті 199 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року, позов задовольнив.
При цьому суди виходили з того, що реалізований ТОВ "НВП "НКЕМЗ" металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподаткованих операціях, а тому відсутні підстави для нарахування податкових зобов`язань за наслідком його реалізації.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди встановили, що основним видом господарської діяльності ТОВ "НВП "НКЕМЗ" є виробництво електричних двигунів.
Матеріалом для виробництва зазначеної продукції є електротехнічна сталь та мідний дріт. Технологією виробництва передбачене обрізання рулонної сталі, у результаті чого утворюються відходи, які є зворотними, а саме - металобрухт.
ТОВ "НВП "НКЕМЗ" декларувало податковий кредит за операціями з придбання у своїх контрагентів сировини (сталі та міді), яка використовувалася для виготовлення своєї основної продукції (електричних двигунів).
Після завершення виробничого циклу підприємством здійснювався продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.
При цьому, реалізацію утвореного металобрухту здійснено позивачем за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "НВП "НКЕМЗ" вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 25 лютого 2019 року № 29/21-22-14-01/39581767, яким, зокрема, встановлено порушення вимог підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено на 696 532,00 грн податкові зобов`язання зі сплати ПДВ.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом, зокрема, складено та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2019 року № 0000861422, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати ПДВ на 870 665,00 грн (696 532,00 грн - за основним платежем та 174 133,00 грн - за штрафними санкціями).
На думку податкового органу, позивач всупереч вимог підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України реалізував без відповідного нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою зворотні відходи, які в свою чергу утворились із сировини, при придбанні якої підприємством сформовано податковий кредит з ПДВ.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
За правилами підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Водночас, пунктом 199.6 статті 199 ПК України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.
В силу вимог пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Суди встановили, що металосировина, у зв`язку із придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.
Проаналізувавши наведене нормативне регулювання та встановлені обставини, суди дійшли висновку про те, що відсутні підстави для нарахування ТОВ "НВП "НКЕМЗ" податкових зобов`язань звітного періоду, в якому реалізовані відходи від переробки придбаної сировини (металобрухт), на суму ПДВ, розраховану із вартості цього металобрухту.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у разі постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві, у позивача в силу вимог пункту 199.6 статті 199 ПК України не виникає обов`язку коригування податкового кредиту.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів