ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4470/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін
касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021
за заявою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 348 222 726, 62 грн заборгованості за природній газ, 51 305 898, 24 грн пені, 3 583 797, 82 грн 3% річних та 9 972 484, 42 грн інфляційних втрат
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 413 084 907,10 грн, з яких:
- 348 222 726,62 грн заборгованість за природний газ, поставлений в період з січня 2013 року по грудень 2015 року;
- 51 305 898,24 грн пеня за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016;
- 3 583 797,82 грн 3% річних за загальний період з 21.01.2016 по 13.05.2016;
- 9 972 484,42 грн інфляційні втрати за загальний період з лютого 2016 року по квітень 2016 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 (суддя Бондарєв Е.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 (колегія суддів у складі: Пархоменко Н.В., Вечірко І.О., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат, здійснено перерозподіл судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 (колегія суддів у складі: Данилова М.В., Корсак В.А., Сибіга О.М.) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 (колегія суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенко І.С.,) частково задоволено заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016; скасовані вказані судові акти, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено без змін.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 23.11.2018, 26.04.2019, 02.07.2020, 18.11.2020 звертався з заявами про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016.
Ухвалами суду апеляційної інстанції 22.12.2018, 29.05.2019, 03.09.2020, 15.12.2020 суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016.
Стислий виклад ухвали апеляційного господарського суду
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г., Березкіна О.В., Дармін М.О.) в задоволенні заяви акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Дніпропетровськгаз", відповідач) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 відмовлено. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
АТ "Дніпропетровськгаз" просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2021; задовольнити заяву АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у цій справі за нововиявленими обставинами: скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 583 797,82 грн та інфляційних втрат у сумі 9 972 484,42 грн і ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних втрат.
Аргументи учасників справи
Скаржник зазначає про те, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
Від НАК "Нафтогаз України" надійшов відзив, в якому позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
НАК "Нафтогаз України" зазначає, що Центральний апеляційний господарський суд, приймаючи рішення у справі, дійшов правильного висновку, що обставини викладені в заяві відповідача не є нововиявленими. Зокрема, на час прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 постанови слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019040000000534 (нововиявлена обставина) не існувало, а тому обставини, що випливають з цієї постанови жодним чином не могли вплинути на висновки суду щодо предмета спору та обґрунтованості підстав позову НАК "Нафтогаз України". Крім того, на думку позивача, обставини на які посилається AT "Дніпропетровськгаз" у своїй заяві про перегляд судового рішення, а саме: відсутність вини відповідача у простроченні грошового зобов`язання перед позивачем як ознаки, що виключає можливість задоволення в судовому порядку позовних вимог у цій справі №904/4470/16, вже були предметом дослідження та оцінки суду при розгляді справи у тому числі у Верховному Суді, а також попередніх подібних заяв AT "Дніпропетровськгаз" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 за нововиявленими обставинами у цій справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
АТ "Дніпропетровськгаз" 17.03.2021 вкотре звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016.
В обґрунтування наявності нововиявлених обставин заявник посилається на те, що в основу постанови суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ покладено висновок щодо недоведення відповідачем факту настання форс-мажорних обставин. Зокрема, в основу постанови апеляційного суду від 05.10.2016 був покладений такий висновок: "обставини, зазначені у Сертифікаті №5839 Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.02.2016 не є непереборною силою (форс-мажорними обставинами) в розумінні статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо виконання обов`язку зі сплати заборгованості, та, відповідно не є підставою для звільнення відповідача як від виконання основного зобов`язання щодо оплати природного газу так і від відповідальності за його невиконання".
В той же час, 23.02.2021 на адресу АТ "Дніпропетровськгаз" надійшла постанова слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019040000000534 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Так, в межах вказаного кримінального провадження призначалась судова економічна експертиза з метою спростування чи підтвердження розрахунків між АТ "Дніпропетровськгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України". Відповідно до висновку експерта №5124/20 21 встановлено, що протягом 2014-2019 років Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) затверджувався для відповідача тариф на розподіл природного газу у розмірі, який не покривав обґрунтованих витрат АТ "Дніпропетровськгаз". Отже, на думку відповідача, обставини, встановлені постановою слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а саме: обставини з приводу затвердження НКРЕКП тарифу у розмірі, який не покриває обґрунтованих витрат товариства, є істотними для цієї справи, існували на момент розгляду справи, однак не були і не могли бути відомі заявнику, оскільки постанова про закриття кримінального провадження №12019040000000534 була винесена лише 05.10.2020. Водночас на переконання АТ "Дніпропетровськгаз", обставини, встановлені у постанові про закриття кримінального провадження №12019040000000534 від 04.07.2019, свідчать про відсутність вини відповідача та про неможливість проведення ним своєчасних розрахунків за договором.
АТ "Дніпропетровськгаз" вважає, що у разі врахування судом таких обставин під час розгляду справи №904/4470/16, суд мав ухвалити інше судове рішення, ніж те, яке було прийняте. Таким чином, апеляційним судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 607 ЦК України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 320 ГПК України.
АТ "Дніпропетровськгаз" також вважає, що на даний час наявні всі три ознаки існування нововиявлених обставин.
Надавши оцінку вказаним доводам заявника про наявність нововиявлених обставин у даній справі, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016.
Зокрема, ухвала суду мотивована тим, що наведені у заяві АТ "Дніпропетровськгаз" обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки в цьому випадку відсутня необхідна ознака існування нововиявлених обставин, а саме - одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Суд виходив з того, що на момент винесення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 05.10.2016 і винесення Верховним Судом постанови від 11.04.2018 у справі №904/4470/16 постанови слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019040000000534 (нововиявлена обставина) не існувало, а тому обставини, що випливають з цієї постанови жодним чином не могли вплинути на висновки Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо предмета та обґрунтованості підстав позову НАК "Нафтогаз України". Крім того, постанова слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019040000000534 за своїм змістом не є юридичним фактом, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин та не може бути нововиявленою обставиною. Обставини, на які посилається АТ "Дніпропетровськгаз" у своїй заяві про перегляд судового рішення, а саме: обставини з приводу затвердження НКРЕКП тарифу у розмірі, який не покриває обґрунтованих витрат AT "Дніпропетровськгаз", та як наслідок відсутність вини відповідача у порушені грошового зобов`язання (саме через дії/бездіяльність третіх осіб - НКРЕКП) по оплаті придбаного за договором природного газу протягом 2014-2015 років, були достеменно відомі при розгляді справи №904/4470/16 по суті та відповідно, були предметом дослідження судами і їм надано відповідну правову оцінку.
Перевіривши на підставі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно з частинами третьої, четвертої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно з частиною п`ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових обставин або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України. Не може також вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
Як свідчить оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постанова слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №12019040000000534 прийнята 05.10.2020, тобто фактично не існувала на час прийняття постанови суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16, а тому не може бути нововиявленою обставиною.
Також як свідчать матеріали справи, визначаючи підставу для перегляду рішення суду у справі №904/4470/16 за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що зазначені ним у заяві обставин, не були встановлені судом не були і не могли бути відомі АТ "Дніпропетровськгаз", на час розгляду справи.
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу скаржника на тому, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що саме на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Водночас, Центральний апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що обставини, на які посилається АТ "Дніпропетровськгаз" у своїй заяві про перегляд судового рішення, а саме обставини з приводу затвердження НКРЕКП тарифу у розмірі, який не покриває обґрунтованих витрат AT "Дніпропетровськгаз", та як наслідок відсутність вини відповідача у порушенні грошового зобов`язання через дії/бездіяльність третіх осіб, що унеможливило виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України", визначених пунктом 6.1 договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-137-ВТВ, по оплаті придбаного протягом 2014-2015 років природного газу, були відомі при розгляді по суті справи №904/4470/16.
Як установлено апеляційним господарським судом, під час розгляду справи відповідач посилався на відсутність своєї вини щодо належного виконання зобов`язань за договором, аргументуючи неможливість розрахуватись за природний газ для потреб виробничо-технологічних витрат саме у зв`язку тим, що протягом 2014 - 2015 років при формуванні та затверджені гранично допустимого розміру виробничо-технологічних витрат та тарифу на розподіл природного газу Міністерством палива та енергетики України та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття виробничо-технологічних витрат; дії/бездіяльність третіх осіб - органів державної влади призвели до часткової неможливості оплати відповідачем того обсягу природного газу, який не було враховано при встановленні тарифів на його розподіл. Вказаним доводам відповідача вже була надана відповідна оцінка судами всіх інстанцій при розгляді цієї справи.
Зокрема, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у цій справі надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та, зокрема, зазначено, що непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак зазначені відповідачем під час розгляду справи обставини, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем своїх зобов`язань, визначених пунктом 6.1 договору №13-137-ВТВ від 04.01.2013 по оплаті придбаного протягом 2014-2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, не мають ознак надзвичайності і невідворотності. Такі обставини не відповідають розумінню непереборної сили, визначеної в статті 617 ЦК України, оскільки протягом дії договору відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладання додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів.
Будь-яких нових мотивів та доказів, які б спростовували вказані висновки суду апеляційної інстанцій, що викладені в оскаржуваній ухвалі, касаційна скарга не містить.
Щодо доводів скаржника про безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції двох клопотань АТ "Дніпропетровськгаз" про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як свідчать матеріали справи 21.04.2021 АТ "Дніпропетровськгаз" подано до суду клопотання про зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі за №910/6212/21. Клопотання мотивовано тим, що предметом спору у справі №910/6212/21 є визнання укладеною додаткової угоди до договору №13-137-ВТВ в частині здійснення розрахунків та викладення пункту 6.1 статті 6 договору "Порядок та умови проведення розрахунків" в редакції запропонованій AT "Дніпропетровськгаз", а саме: "6.1. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 договору.
У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяці, наступного за місяцем поставки товару на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу в межах сум, передбачених структурою тарифу на розподіл газу витрат на придбання газу для потреб, визначених даним договором, у відповідний період.
У випадку, якщо структурою тарифу на розподіл природного газу, затвердженою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для Покупця не передбачено витрат (або передбачено в неповній сумі) на придбання газу за цим Договором у відповідному періоді, - остаточний розрахунок за Договором проводиться протягом одного року після отримання Покупцем за наслідками відповідного року повної суми компенсації витрат на придбання природного газу за цим Договором, затвердженої НКРЕКП для Покупця у структурі тарифу".
Також відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі за №640/4854/21. Вказане клопотання мотивовано тим, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/4854/21 за позовом AT "Дніпропетровськгаз" до НКРЕКП про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, що полягає у незатвердженні економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу на 2021 рік та зобов`язання НКРЕКП встановити AT "Дніпропетровськгаз" економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу такі показники (елементи витрат) річної планової тарифної виручки, зокрема, компенсацію витрат та збитків, які зазнало AT "Дніпропетровськгаз" в минулих періодах - 2 510 453,02 грн. Згідно з доводами відповідача встановлення обставин порушення AT "Дніпропетровськгаз" умов договору №13-137-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи №904/4470/16, невід`ємно пов`язано з встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT "Дніпропетровськгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справи №640/4854/21. Оскільки можливість відповідача розрахуватись за природний газ для потреб виробничо-технологічних витрат перед позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру цих витрат, а також від наявності такої суми закладеної в тарифі, рішення у зазначеній адміністративній справі може вплинути на розмір задоволених вимог позивача у даній справі, а отже об`єктивно необхідним є зупинення апеляційного провадження у справі №904/4470/16 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/4854/21.
Як вбачається із матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення, при розгляді клопотань відповідача суд апеляційної інстанції не встановив наявності обставин, з якими пов`язується обов`язковість зупинення провадження у справі, та визнав, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (заява відповідача про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами), колегія суддів відхиляє аргумент скаржника про необґрунтованість відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі.
Зокрема, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі за №910/6212/21 обґрунтовується лише виключно гіпотетичною вірогідністю існування в майбутньому судового рішення, яким можливо буде визнано укладеною додаткову угоду до договору №13-137-ВТВ в частині здійснення розрахунків в редакції AT "Дніпропетровськгаз". З огляду на те, що навіть у разі задоволення позовних вимог у справі №910/6212/21 відповідні зміни до договору будуть обов`язковими для сторін з моменту набрання таким рішенням законної сили, тобто на майбутнє, саме тому, жодним чином не можуть вплинути на висновки суду щодо порядку та строків оплати природного газу, придбаного протягом 2014-2015 років.
Також враховуючи те, що предметом спору у справі №640/4854/21 є визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, що полягає у незатвердженні економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу на 2021 рік та зобов`язання останню встановити AT "Дніпропетровськгаз" економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, правомірним та обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що рішення суду у справі №640/4854/21 не встановлює обставин які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі (заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) та не може мати впливу на юридичну оцінку обставин, вже здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За наведених обставин, касаційний суд вважає, що ухвала апеляційного господарського суду прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
При цьому доводи щодо суті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, викладені у касаційній скарзі, свідчать про намагання відповідача здійснити переоцінку доказів у справі.
Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява №24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява №28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява №52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.