ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021 року
м. Київ
справа № 816/149/16
касаційне провадження № К/9901/27559/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 (суддя - Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді - Курило Л.В., Русанова В.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтень" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "Жовтень") до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, правонаступник ГУ ДПС у Полтавській області, (далі у тексті - Інспекція, Карлівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
11.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовтень" звернулось до суду із адміністративним позовом до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник ГУ ДПС у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2015 № 0000582200.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що безпідставними є висновки акту перевірки від 22.07.2015 № 16/22/31539058 про нереальність господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Вівотранс", оскільки, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. А відтак, висновки податкового органу про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, податкової декларації з податку на додану вартість позивач вважає необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 03.08.2015 № 0000582200 протиправне і просив його скасувати.
У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що у ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем не здійснювалися господарські операції у жовтні 2014 року між позивачем та ТОВ "Вівотранс", а тому ним безпідставно завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, податкової декларації з податку на додану вартість - спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства, у розмірі 18 272, 00 грн, зважаючи на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 03.08.2015 № 0000582200. Судовий збір стягнуто на користь ТОВ "Жовтень" за рахунок бюджетних асигнувань.
Інспекція, не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначає, що судами, досліджені первинні документи по господарським операціям, проте не встановлені реальність здійснення господарської операції та не були перевірені фактичні обсяги господарських операцій, не враховані судами й документи акту перевірки від 22.07.2015 № 16/22/31539058 щодо неналежного оформлення товарно - транспортних накладних та зазначають про невідповідність даних у них.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу суду не надавались, що у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 05.07.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 06.07.2021.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Верховний Суд допускає заміну відповідача - Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області її правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією, на підставі наказу в.о. начальника Карлівської ОДПІ від 07.07.2015 № 31 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтень", код ЄДРПОУ 31539058", із урахуванням наказу в.о. начальника Карлівської ОДПІ від 10.07.2015 № 35 "Про продовження проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтень", код ЄДРПОУ 31539058", у зв`язку з ненаданням ТОВ "Жовтень", код ЄДРПОУ 31539058, на обов`язковий письмовий запит органу державної служби від 06.01.2015 № 30/10/16-12- 22-18 та від 14.05.2015 № 1546/10/16-12-22-18 відповіді в повному обсязі, а саме відсутні: разові замовлення, які є невід`ємними додатками до договору № ТЕО-14/63-ПНСХ-ЖВТ про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2014; складські документи зернового складу: складська квитанція, складське та заставне свідоцтво, та згідно з підпунктами 16.1.5, 16.1.7, 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, підпунктами 20.1.2, 20.1.4 пункту 20 статті 20, пунктами 73.3, 73.5 статті 73, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 глави 8 Податкового кодексу України, пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Жовтень" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вівотранс", код ЄДРПОУ 39230146, за період з 01.10.2014 по 31.10.2014.
За результатами перевірки складено акт від 22.07.2015 №16/22/31539058, у якому зафіксовані порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, податкової декларації з податку на додану вартість - спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства, у розмірі 18 272, 00 грн, у тому числі, за жовтень 2014 року на суму 18 272, 00 грн.
На підставі акта перевірки від 03.08.2015 Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 272, 00 грн.
Не погоджуючись із даним податковим повідомленням - рішенням платник податків звернувся до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки Інспекції про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах акта, за якими останнім неправомірно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року суму податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ) у розмірі 18 271, 93 грн за взаємовідносинами із ТОВ "Вівотранс", оскільки, на думку податкового органу, позивач фактично не здійснював господарської діяльності.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами під час судового розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили безпідставність таких тверджень Інспекції, враховуючи, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за дослідженим господарським договором і об`єктивність інформації у первинних документах за цим договором підтверджено наданими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ТОВ "Жовтень" (ЄДРПОУ 31539058) зареєстровано юридичною особою та на підставі свідоцтва Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС від 07.02.2013 № 200108769, серія НБ № 112136, перебуває на обліку, як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що досліджуючи надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом - ТОВ "Вівотранс", судами встановлено, що протягом жовтня 2014 року між ТОВ "Жовтень" та ТОВ "Вівотранс" укладено договір від 10.06.2014 № ТЕО-14/63-ПНСХ-ЖВТ про надання транспортно - експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.
Так, на виконання умов та у порядку, передбаченому цим договором, ТОВ "Вівотранс" у жовтні 2014 року було надано позивачеві послуги з перевезення кукурудзи на загальну суму 109 631, 60 грн, у тому числі, ПДВ у розмірі 18 271,93 грн.
У ході судового розгляду справи, позивачем на підтвердження позовних вимог надано та досліджено судами копії первинних документів за операціями із означеним контрагентом, а саме: - рахунки-фактури: № 000056 від 15.10.2014 на суму 51 273,83 грн, в тому числі ПДВ - 8 545,64 грн, №000065 від 16.10.2014 на суму 24 151,65 грн, в тому числі ПДВ - 4 025,27 грн, № 000073 від 20.10.2014 на суму 26 899,48 грн, в тому числі ПДВ - 4 483,25 грн, № 000087 від 20.10.2014 на суму 7 306,64 грн, в тому числі ПДВ - 1 217,77 грн; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 000056 від 15.10.2014 на суму 51 273,83 грн, в тому числі ПДВ - 8 545,64 грн, № 000065 від 16.10.2014 на суму 24 151,65 грн, в тому числі ПДВ - 4 025,27 грн, №000073 від 20.10.2014 на суму 26 899,48 грн, в тому числі ПДВ - 4 483,25 грн, № 000087 від 20.10.2014 на суму 7 306,64 грн, в тому числі ПДВ - 1 217,77 грн; податкові накладні: № 56 від 15.10.2014 на суму 51 273,83 грн, в тому числі ПДВ - 8 545,64 грн, № 65 від 16.10.2014 на суму 24 151,65 грн, в тому числі ПДВ - 4 025,27 грн, № 73 від 20.10.2014 на суму 26 899,48 грн, в тому числі ПДВ - 4 483,25 грн, № 87 від 20.10.2014 на суму 7 306,64 грн, в тому числі ПДВ - 1 217,77 грн; товарно-транспортні накладні та виписки по рахунку, якими позивач підтвердив здійснення оплат за надані послуги перевезення за платіжними дорученнями від 31.10.2014 № 619 на суму 7 306, 67 грн, від 31.10.2014 № 620 на суму 26 899, 65 грн, від 31.10.2014 № 622 на суму 24 151, 65 грн, від 31.10.2014 № 623 на суму 51 273, 83 грн.
Крім іншого, судами встановлено, що надані у ході судового розгляду справи позивачем докази, а саме: договір складського зберігання від 13.10.2014 № 14-18 укладений між ТОВ "Агрострой" та ТОВ "Жовтень", договір складського зберігання від 14.10.2014 № 73 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Жовтень", підтверджують надання послуг з перевезення ТОВ "Вівотранс" кукурудзи, яка у подальшому зберігалася на складах, що належать ТОВ "Агрострой" та ПАТ "Компанія "Райз", факт прийняття кукурудзи вказаними зберігачами підтверджено, долученими до матеріалів справи, копіями складських квитанцій на зерно та копіями реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку № 102 від 13.10.2014, № 103 від 14.10.2014, № 104 від 15.10.2014 та копії карток аналізу зерна за 12.10.2014, 13.10.2014 та 14.10.2014.
Судами встановлено, що первинні документи, якими позивач доводив реальність здійснення господарських операцій із вказаним в акті перевірки контрагентом, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів, позивачем було виконано усі передбачені законом обов`язки, наявні всі документальні на підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат, що відповідачем під час судового розгляду справи спростовано не було.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не зафіксовано та не доведено дефектів в господарській правосуб`єктності ТОВ "Вівотранс".
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є саме те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з абзацом пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті