ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2021 року
Київ
справа №640/22024/18
адміністративне провадження №К/9901/34531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 (головуючий суддя - С.М. Лапій)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (головуючий суддя - А.Ю. Кучма, судді - Н.В. Безименна, Л.В. Бєлова)
у справі № 640/22024/18
за позовом ОСОБА_1
до Окружного адміністративного суду міста Києва,
Державної судової адміністрації України
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди,
встановив:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нездійснення нарахування та виплати йому суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", у період з 01.01.2017 по 04.12.2018;
- стягнути з Державної судової адміністрації України на свою користь суму недоотриманої суддівської винагороди у розмірі 1 031 439, 93 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідач-1 здійснював обрахунок його суддівської винагороди не у відповідності до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, як це визначено пунктом 23 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIІІ, тобто, виходячи зі встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIІІ, який передбачає здійснення такого обрахунку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Зазначає, що 04.12.2018 Конституційним Судом України прийнято рішення №11-р/2018, яким, серед іншого, визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIІІ та встановлено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат. Отже, рішенням Конституційного суду України була підтверджена правомірність застосування до спірних правовідносин виключно первинної редакції частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, яка передбачає, що посадовий оклад судді місцевого суду, починаючи з січня 2015 року, встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом. А тому, на думку позивача, саме розмір мінімальної заробітної плати, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, мав застосовуватись для призначення та виплати йому суддівської винагороди. Відтак, позивач вважає, що має право на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному саме первинною редакцією Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", у період з 01.01.2017 по 04.12.2018. У задоволенні решти позовних відмовлено. Також суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Окружний адміністративний суд міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2017 по 04.12.2018, обчислену на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, розрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України від 21.12.2016 № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення Закону № 2453, що передбачають механізм визначення посадового окладу судді в залежності від розміру мінімальної зарплати, необхідно розглядати як спеціальний нормативно-правовий акт. При конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону № 2453, а положення Закону № 1774-VIII вважати загальними нормами. На підставі чого суд дійшов висновку, що починаючи з 01.01.2017 розрахункова величина у розмірі 1 600,00 грн., що визначена у Законі № 1774, який не є спеціальним нормативно-правовим актом у питаннях регулювання правового статусу суддів та судоустрою, суттєво знизила рівень гарантій незалежності суддів, оскільки посадовий оклад при визначенні суддівської винагороди обчислюється не з огляду на правомірні очікування суддів (з розміру мінімальної заробітної плати), а з розрахункової величини, удвічі нижчої. При визначенні розміру суддівської винагороди позивача у період з 01.01.2017 по 04.12.2018 у якості розрахункової величини мала застосовуватись мінімальна заробітна плата, розмір якої був встановлений на 01.01.2017 та 01.01.2018. Проте, під час визначення розміру посадового окладу позивача в якості розрахункової величини було застосовано мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, який був встановлений на 01.01.2017 та 01.01.2018 відповідними законами про Державний бюджет України. З врахуванням чого, суди прийшли до висновку, Окружний адміністративний суд міста Києва протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу у період з 01.01.2017 по 04.12.2018 посадового окладу та відповідних надбавок, які загалом складають суддівську винагороду, обчислену на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-2 вказує, що відповідач-1 здійснивши нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2017 по 04.12.2018, обчисленої виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Позиція інших учасників справи
7. У поясненнях по суті касаційної скарги відповідач-1 вказує, що виконання судового рішення суду першої інстанції має здійснюватися виключно Державною судовою адміністрацією України за рахунок відповідних бюджетних асигнувань, передбачених в державному бюджеті у встановленому порядку, що унеможливлює його виконання у визначеному судом першої інстанції вигляді. Вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи вимогу 1 і виходячи за межі позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права. Просить суд розглянути та вирішити касаційну скаргу на власний розсуд, виключно відповідно до норм матеріального та процесуального права, з дотриманням принципу його верховенства.
8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Водночас, 22.12.2020 позивачем подано до Верховного Суду додаткові пояснення, у зв`язку із завершенням 04.11.2020 розгляду Великою Палатою Верховного Суд зразкової справи № 200/9195/19-а. Позивач зазначає, що висновки у справі № 200/9195/19-а не можуть бути застосовані при аналізі правовідносин, що досліджуються в межах розгляду справи № 640/22024/18.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України.
10. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. Указом Президента України від 14.03.2007 № 201/2007 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п`ять років.
12. Постановою Верховної Ради України від 06.10.2011 № 3833-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
13. Зборами суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2014 суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В. обрано Головою Окружного адміністративного суду міста Києва строком на один рік з 11.04.2014 по 10.04.2015, що підтверджується рішенням зборів суддів від 11.04.2014 "Щодо призначення на посаду Голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1".
14. На підставі наказу Окружного адміністративного суду міста Києві від 11.04.2014 № 94/к ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Голови Окружного адміністративного суду міста Києва строком на 1 рік, з 11.04.2014 по 10.04.2015, із встановленням щомісячної доплати за обіймання посади голови суду у розмірі 10 відсотків посадового окладу.
15. Зборами суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 обрано на посаду Голови Окружного адміністративного суду міста Києва строком на два роки з 30.03.2015 по 29.03.2017, що підтверджується рішенням зборів суддів від 30.03.2015 "Щодо обрання на посаду Голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1".
16. На підставі наказу Окружного адміністративного суду міста Києві від 30.03.2015 № 73/к ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Голови Окружного адміністративного суду міста Києва строком на 2 роки з 30.03.2015 по 29.03.2017, із встановленням щомісячної доплати у розмірі 10 відсотків посадового окладу як судді, який обіймає посаду голови суду.
17. Зборами суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 обрано на посаду Голови Окружного адміністративного суду міста Києва строком на три роки з 07.02.2017 по 06.02.2020, що підтверджується рішенням зборів суддів від 07.02.2017 "Щодо обрання на посаду Голови Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В.".
18. На підставі наказу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2017 № 21/к ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків Голови Окружного адміністративного суду міста Києва строком на 3 роки з 07.02.2017 по 06.02.2020, із встановленням щомісячної доплати у розмірі 10 відсотків посадового окладу як судді, який обіймає посаду голови суду.
19. За період з 01.01.2017 по 04.12.2018 фактично виплачена суддівська винагорода ОСОБА_1 становить 490 632,51 грн.
20. Не погоджуючись з таким розміром суддівської винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
21. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій (стаття 130 Конституції України).
23. Частинами першою, другою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
24. Частина третя цієї ж статті встановлює базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
25. За пунктом 22 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
26. Відповідно до пункту 23 розділу XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ).
27. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VІ посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
28. Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ (далі - Закон № 1774-VІІІ) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.