Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 758/733/18 (провадження № 14-78цс21)
18 травня 2021 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду перевіривши наявність підстав для передачі на її розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання рішень незаконними та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року своєю ухвалою від 18 травня 2021 року повернула справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтував необхідність такої передачі тим, що справа містить виключну правову проблему, оскільки питання розмежування судової юрисдикції у справах за участю адвокатів, органів адвокатського самоврядування та у подібних правовідносинах неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
1.1 Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 160/9696/18 (провадження № 11-978апп19) вказано, що коли виникає спір із правовідносин, у яких адвокатура, як особлива формація реалізує надані їй правоможності в означеному сенсі, як-от у разі обмеження права особи на зайняття адвокатською діяльністю або прийняття рішення про зупинення чи припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (пункти 2, 3 частини п`ятої статті 50 Закону № 5076-VI), оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення, інші подібні за суттю і значенням дії, зокрема й щодо делегованих державою владних повноважень, то такий спір за наявності для цього підстав може підпадати під ознаки публічно-правового, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
1.2 Разом із тим, у пункті 11 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду окреслила спірні правовідносини, на які не поширюється не тільки юрисдикція адміністративних судів, але й компетенція судів інших юрисдикцій. До близьких за змістом висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла й у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17 (провадження № 11-1425апп18), сформулювавши правову позицію, відповідно до якої протокол зборів суддів (рішення зборів суддів, оформлене протоколом) не може бути предметом судового розгляду, оскільки встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах.
1.3 Крім того, у пункті 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 160/9696/18 (провадження № 11-978апп19) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає доречним нагадати, що залежно від суті та характеру фактичних передумов на спір між адвокатом та структурним органом адвокатського об`єднання може поширюватися юрисдикція відповідного суду. В аспекті вказаного Велика Палата Верховного Суду вирішила, що позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення, є корпоративними. Адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об`єднання.
1.4 Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду.
1.5 28 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку цивільного судочинства та ухвалив постанову у справі № 761/582/17-ц (провадження № 61-12847св18) за позовом адвокатів до Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, голови Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України Ізовітової Л. П., організаційного комітету з проведення конференції адвокатів міста Києва, про визнання нечинними та скасування рішень та розпоряджень. Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду свою правову позицію відносно юрисдикції спорів між адвокатами та органами адвокатського самоврядування, зокрема Радою адвокатів України, щодо правовідносин, які є тотожними правовідносинам, які є предметом судового розгляду у цій справі, не визначала.
2. Велика Палата Верховного Суду обґрунтовуючи відсутність підстав для передачі справи № 758/733/18 на її розгляд, зокрема, вказала на те, що Велика Палата Верховного Суду вже сформулювала висновок щодо вирішення спору у подібних правовідносинах у справі № 160/9696/18 (постанова від 06 травня 2020 року, провадження № 11-978апп19), за змістом якого у разі виникнення спору між адвокатами щодо порядку денного конференції адвокатів, місця її проведення, обирання голови та членів ради адвокатів регіону, обрання делегатів на з`їзд адвокатів України; в