Постанова
іменем України
1 липня 2021 року
м. Київ
справа № 182/3734/15-к
провадження № 51-5137км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Василевського О. Л., який діє в інтересах ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", що є правонаступником ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 2 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040340002519, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ТДВ "СТДВ "Глобус" на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди: 11 654, 32 грн - витрат на лікування, 8 640 грн - вартість пошкодженого майна, 5000 грн - моральної шкоди, а всього 25 294,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 45 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов`язано ОСОБА_2 після відшкодування збитків передати пошкоджений автомобіль "М 2140", (державний номерний знак НОМЕР_1 ), ТДВ "СТДВ "Глобус". Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду, 17 червня 2014 року приблизно о 19:30 ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "КІА CERATO" з тимчасовим реєстраційним номером НОМЕР_2 та рухаючись по вул. Електрометалургів зі сторони "НЗФ" у бік вул. Жуковського в м. Нікополь Дніпропетровської області, в порушення п. 10.1., 12.3. ПДР, не вжив заходів належної уваги та обережності, не прийняв заходів до своєчасного зниження швидкості та вчинив наїзд на автомобіль марки "М 2140" (державний номерний знак НОМЕР_1 ). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТДВ "СТДВ "Глобус", в особі головного юрисконсульта Василевського О. Л., а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять розрахункового показника вартості транспортного засобу позивача після ДТП та листів призначень і рецептів медичних препаратів, що призначені позивачу, а єдина інформація щодо лікування останнього вказана лише у епікризі та виписці із медичної карти амбулаторного хворого, що є недостатнім. Крім цього зазначає, що всі документи та чеки позивачем надані в копіях, а тому, на його думку, у суду першої інстанції взагалі не було підстав для стягнення витрат на лікування. Також, вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув моральну шкоду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу цивільного відповідача, просив змінити судові рішення, зменшивши розмір стягнення з товариства на корить потерпілого розміру моральної шкоди.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 286 КК в касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги про безпідставне задоволення судом цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 та відсутність доказів, які підтверджують спричинену йому матеріальну шкоду, то Суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_2, звернувся з цивільним позовом про відшкодування матеріальних збитків та спричиненої моральної шкоди внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, до якого долучив документи, що підтверджують спричинення потерпілому матеріальної шкоди, а саме: копії чеків, квитанцій, медичних довідок, а також висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля. Як свідчать матеріали кримінального провадження, учасниками провадження не висловлювались будь-які заперечення щодо достовірності та допустимості документів, які підтверджують матеріальну та моральну шкоду.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, розмір відшкодування матеріальних збитків було визначено з урахуванням понесених потерпілим витрат на лікування, а також матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу і вважати його необґрунтованим, на думку колегії суддів, підстав немає.
При цьому судом першої інстанції в повній мірі було перевірено обґрунтованість заявлених потерпілим вимог, що дало підстави для зменшення розміру стягнення з обвинуваченого сум матеріальних і моральних збитків.
Апеляційним судом вказані докази також були повною мірою досліджені та перевірені, сумніву у їх достовірності у суду не виникло. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди.
Водночас, викладені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТДВ СТДВ "Глобус", на думку колегії судді заслуговують на увагу, з огляду на нижченаведене.
В ході розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу КІА CERATO (державний номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 було застраховано у ТДВ СТДВ "Глобус" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 березня 2014 року.
Згідно з полісом, при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, у сумі нанесених збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 100 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 50 000 грн - за шкоду, заподіяну майну.
Відповідно до положень ст. 26-1 Закону №1961-ІV, страховиком у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 ст. 41 цього Закону, ТДВ СТДВ "Глобус" відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Обґрунтовано пославшись на вищевказані норми Закону, суд першої інстанцій помилково визначив таку суму, виходячи з 5 відсотків від максимального розміру страхової суми, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого (100 000 грн).
Разом із тим страхова сума - це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п. 1 ст. 9 Закону №1961-ІV).
Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 4 ст. 9 зазначеного Закону). Порядок та розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23-25 Закону.
Всупереч зазначеним положенням Закону, суд провів розрахунок сум на відшкодування моральної шкоди не від суми страхової виплати (11 654, 32 грн), а від страхової суми, що не узгоджується зі ст. 26-1 Закону.
Питання про неправильне визначення судом першої інстанції розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню з ТДВ СТДВ "Глобус", ставилось представником товариства в апеляційній скарзі, проте залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди слід змінити, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача задовольнити частково.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд