Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 158/2598/17
провадження № 51-9337км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Кузнецова С. М.,
захисника (у режимі відеоконференції) Урина О. І.,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Ліпка Олександра Петровича на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030100000671 від 21 серпня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчуга Полтавської області, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з установленими судом першої інстанції обставинами ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення тяжких та особливо тяжких, умисних, корисливих злочинів, судимості за які у встановленому законом порядку не знято і не погашено, на шлях виправлення не став та, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи встановлений законом порядок формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи держави, перебуваючи в невстановленому місці, у невстановлений час придбав у не встановленої досудовим розслідуванням особи 50 підроблених банкнот національної валюти України номіналом 500 грн кожна, про що достовірно знав, які надалі перевіз до будинку АДРЕСА_2 та зберігав у спортивній сумці синього кольору фірми "Nike" за вказаною адресою, а також, розуміючи можливість подальшого обігу підроблених грошей, збув частину з них за таких обставин.
21 серпня 2017 року близько 11:00, перебуваючи за вищезазначеною адресою, використовуючи необізнаність ОСОБА_2 щодо справжності вказаних купюр, вчиняючи дії, спрямовані на реалізацію свого злочинного умислу на збут підроблених грошей, передав останньому банкноту національної валюти України номіналом 500 грн зразка 2014 року із серійним № ЗГ 8753917, яку потім ОСОБА_2 дав продавцю ОСОБА_3 під час розрахунку в магазині "Крамничка", розташованому на вул. Богдана Хмельницького, 3, у с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області.
Згідно з висновком експерта від 22 серпня 2017 року № 272 ця банкнота не відповідає встановленому зразку аналогічних банкнот Національного банку України, що перебувають в офіційному обігу на території України, оскільки виготовлена не за вимогами, які пред`являються до цього виду об`єкта.
Крім того, 21 серпня 2017 року слідчий СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Торгунаков М. С. у період з 17:47 по 19:30 у будинку АДРЕСА_2 виявив у належній ОСОБА_1 спортивній сумці 48 банкнот національної валюти номіналом 500 грн кожна та вилучив їх.
За висновком експерта від 18 вересня 2017 року № 277 вищевказані банкноти національної валюти України не відповідають установленому зразку аналогічних банкнот Національного банку України, що перебувають в офіційному обігу на території України, оскільки виготовлені без дотримання вимог, які пред`являються до цього виду об`єкта.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 12 липня 2018 року вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановою від 10 квітня 2019 року касаційну скаргу прокурора задовольнила частково, ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2018 року стосовно ОСОБА_1 скасувала та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Підставою для скасування вказаного рішення стало те, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції в частині застосування положень ст. 75 КК України стосовно засудженого ОСОБА_1 .
За ухвалою Рівненського апеляційного суду 26 листопада 2020 року вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вказує, що всупереч ч. 4 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд апеляційної інстанції за результатами повторного апеляційного розгляду не виконав вказівок Верховного Суду в частині застосування ст. 75 КК України, викладених 10 квітня 2019 року у постанові Суду. Посилаєтьсяна те, що апеляційний суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, безпідставно врахував як обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину. Поза увагою суду залишилося те, що засуджений ОСОБА_1 раніше судимий і скоєне ним правопорушення належить до категорії тяжких. Порушуючи статті 370 та 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів прокурора, викладених у його апеляційній скарзі, та не навів мотивів застосування стосовно ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу прокурора сторона захисту просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни, посилаючись на те, що скарга є невмотивованою, а рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм чинного законодавства.
Звертає увагу Суду, що за ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у зв`язку із закінченням іспитового строку. Вказана ухвала суду не була оскаржена стороною обвинувачення та набрала законної сили.