Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 556/1822/18
провадження № 61-13639св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до садово-городнього товариства "Пролісок", Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування протоколу загальних зборів садово-городнього кооперативу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року у складі судді Котик Л. О. та постанову Рівненського апеляційного суду
від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: садово-городнє товариство "Пролісок", Старорафалівська сільська рада Володимирецького району Рівненської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до садово-городнього товариства "Пролісок" (далі - СГТ "Пролісок"), Старорафалівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області (далі - Старорафалівська сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, з позовом,
у якому просила:
визнати незаконним та скасувати протокол загальних зборів
СГТ "Пролісок" від 15 травня 2000 року № 3 в частині виключення ОСОБА_1 з членів цього товариства;
визнати незаконним та скасувати рішення Старорафалівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок у приватну власність
СГТ "Пролісок"" від 22 травня 2000 року № 57 та рішення від 22 травня 2000 року №57-А "Про виключення із членів кооперативу СГТ "Пролісок" за порушення параграфу 5 пункту 2 (за не освоєння виділеної земельної ділянки на протязі 2-х років підряд", в частині виключення
ОСОБА_1 з членів кооперативу;
поновити її членом СГТ "Пролісок";
зобов`язати СГТ "Пролісок" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 0,07 га в СГТ " Пролісок".
2. Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 1997 року рішенням установчих зборів створено СГТ "Пролісок", і за ОСОБА_1, як членом товариства, закріплено земельну ділянку № НОМЕР_1 .
3. Рішенням виконавчого комітету Старорафалівської сільської ради
від 19 вересня 1997 року № 38 "Про передачу земельних ділянок
у приватну власність садово-городньому товариству "Пролісок" позивачу передано у приватну власність земельну ділянку для індивідуального садівництва, площею 0,07 га.
4. Після розроблення технічної документації із землеустрою, 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Держгеокадастру
у Володимирецькому районі Рівненської області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.
5. Разом з тим, інший член СГТ "Пролісок" - ОСОБА_2 оскаржив до Володимирецького районного суду наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18 березня 2016 року
з тих підстав, що він є користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 .
6. Відповідно до протоколу загальних зборів СГТ "Пролісок"
від 15 травня 2000 року № 3 за ОСОБА_2 закріплено земельну ділянку для індивідуального садівництва № НОМЕР_1 .
7. Рішенням Старорафалівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок у приватну власність СГТ "Пролісок" від 22 травня 2000 року
№ 57, земельна ділянка площею 0,05 га передана у приватну власність ОСОБА_2 .
8. Рішенням Старорафалівської сільської ради від 22 травня 2000 року №57-А "Про виключення із членів кооперативу СГТ "Пролісок" за порушення параграфу 5 пункту 2 (неосвоєння виділеної земельної ділянки на протязі двох років підряд) ОСОБА_1 виключено із членів кооперативу.
9. Вказані рішення загальних зборів СГТ "Пролісок" та органу місцевого самоврядування позивач вважає незаконними та такими, що порушують її права, у зв`язку з чим просить їх скасувати.
10. Указувала, що питання про виключення члена кооперативу розглядається за його присутності. Проте, позивач не повідомлялась про скликання загальних зборів щодо розгляду питання про її виключення з членів, чим порушено її право на участь у цих зборах та
у прийнятті рішень як члена кооперативу.
11. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області
від 24 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
13. Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
14. Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку
з пропуском строку позовної давності є помилковим, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними так як позивач не подала докази, які свідчили б, що після виділення земельної ділянки для
СГТ "Пролісок" у постійне користування, їй у встановленому законом порядку надавалась земельна ділянка під № НОМЕР_1 .
16. Апеляційний суд указав, що право власності або право користування земельною ділянкою, на яке посилається позивач та підлягає захисту
в суді, могло виникнути лише після 22 листопада 2001 року, тобто
з моменту отримання СГТ "Пролісок" державного акту на право постійного користування землею. Позивач не подала суду доказів на підтвердження факту виділення їй земельної ділянки
під № 201 із земель, наданих у постійне користування СГТ "Пролісок".
17. Станом на 2000 рік Старорафалівська сільська рада була єдиним розпорядником земель, на яких знаходиться спірна земельна ділянка, а тому, приймаючи 22 травня 2000 року рішення №57 та №57-А сільська рада діяла в межах повноважень, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
18. Визнання позову представником Старорафалівської сільської ради, відповідно до положень частини шостої статті 49, частини п`ятої статті 206 ЦПК України суперечить вимогам закону та інтересам особи, яку він представляє.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та частково постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові
від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1002цс16, неправильно застосовано норми статті 15 Закону України "Про кооперацію" та частини другої статті 16 ЦК України.
21. Суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки визнанню Старорафалівською сільською радою позовних вимог в частині неправомірності прийнятих нею 22 травня 2000 року рішень № 57 та
№ 57-А. Так, голова сільської ради в судовому засіданні надав пояснення, що до 2009 року сільська рада була розпорядником земель, проте не мала повноважень щодо прийняття рішення про виключення з членів СГТ "Пролісок", оскільки такі дії були б розцінені, як незаконне втручання у діяльність товариства.
22. При вирішенні питання про визнання нечинними рішень Старорафалівської сільської ради від 22 травня 2000 року № № 57, 57-А та протоколу загальних зборів СГТ "Пролісок" від 15 травня 2000 року
№ 3 не враховано, що рішення про виключення позивача з членів кооперативу приймалось за її відсутності.
23. Поза увагою судів залишилось те, що особа, членство якого не припинено у встановленому Законом та локальними нормативними актами порядку, має право на користування земельною ділянкою до прийняття такого рішення. За відсутності заяви від ОСОБА_1 про виключення її з членів СГТ "Пролісок" або про заміну виділеної їй земельної ділянки № НОМЕР_1 на будь-яку іншу земельну ділянку,
СГТ "Пролісок" здійснено незаконну перереєстрацію членів кооперативу та внесено зміни до списків таких членів без належних підстав.
24. Заявник також указує на те, що передача 22 травня 2000 року спірної земельної ділянки № НОМЕР_1 в розмірі 0,05 га ОСОБА_2 є протиправною, оскільки відбулась без додержання вимог законодавства.
Доводи інших учасників справи
25. У відзиві на касаційну скаргу СГТ "Пролісок" заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
26. Зазначило, що ОСОБА_1 у якості правової підстави касаційного оскарження, крім іншого посилається на постанову Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі №752/12003/13 (провадження №6-1002цс16).
27. Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня
2020 року у справі № 695/2665/16 (провадження № 14-105цс20) відступила від правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі цивільного провадження №6-1002цс16 щодо непоширення юрисдикції судів на спори про оскарження рішень та дій кооперативу, які віднесені до його внутрішньої компетенції і не підпадають під юрисдикцію суду. Цією постановою Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, а тому якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
28. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
30. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31. Рішенням загальних зборів СГТ "Пролісок" від 15 травня 2000 року, оформленим протоколом № 3 виключено із членів товариства
ОСОБА_1 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), включено в члени товариства
ОСОБА_2 (надано земельну ділянку № НОМЕР_1 ).
32. Рішенням Старорафалівської сільської ради від 22 травня 2000 року
№ 57 вирішено передати у приватну власність земельні ділянки садово-огороднього товариства загальною площею 0,95 га громадянам.
ОСОБА_2 включено до списку громадян, яким безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку в СГТ "Пролісок" (додаток № 1 до рішення Старорафалівської сільської ради).
33. Рішенням Старорафалівської сільської ради від 09 квітня 2001 року
№ 114 затверджено проект відведення земельної ділянки
СГТ "Пролісок" для ведення колективного садівництва та надано
СГТ "Пролісок" для ведення колективного садівництва-городництва в постійне користування земельну ділянку площею 23,7 га.
34. 22 листопада 2001 року СГТ "Пролісок" виготовлено державний акт на право постійного користування землею.
35. Зазначеним рішенням Старорафалівської сільської ради від 09 квітня 2001 року затверджено список членів СГТ "Пролісок", згідно якого за ОСОБА_1 закріплено дві земельні ділянки під № № 61 та 63.
36. Згідно протоколу № 1 загальних зборів членів СГТ "Пролісок"
від 21 серпня 2009 року ОСОБА_1 прийнято в члени
СГТ "Пролісок" згідно поданих заяв, і за нею закріплено земельна ділянка № НОМЕР_2 .
37. Згідно списку членів СГТ "Пролісок" та нумерації їх земельних ділянок станом на вересень 2016 року, ОСОБА_1 є членом
СГТ "Пролісок", за нею закріплена земельна ділянка № НОМЕР_3, за
ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
38. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
42. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
43. Предметом позову у справі, яка переглядається, є: визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів СГТ "Пролісок" в частині виключення ОСОБА_1 з членів цього товариства; визнання незаконним та скасування рішень Старорафаліфської сільської ради від 22 травня 2000 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність СГТ "Пролісок"" та "Про виключення із членів кооперативу СГТ "Пролісок" за порушення параграфу 5 пункту 2 (за не освоєння виділеної земельної ділянки на протязі 2-х років підряд", в частині виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу; поновлення її членом товариства; зобов`язання СГТ "Пролісок" повернути
ОСОБА_1 спірну земельну ділянку.
Щодо позовних вимог про повернення земельної ділянки
44. У ході розгляду справи не оспорювалось, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 .
45. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
46. Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.
47. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. (частина друга статті 48 ЦПК України).
48. Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).
49. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (частина перша статті 51 ЦПК України).
50. Отже, визначення відповідачів є правом позивача.
51. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
52. З наведеного слідує, що на суд покладено обов`язок визначити суб`єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.
53. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
54. Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову.
55. З огляду на вказане вирішення позовних вимог про повернення у фактичне володіння позивача спірної земельної ділянки стосується прав та інтересів ОСОБА_2, який до участі в справі як відповідач не залучений.
56. Враховуючи вищезазначене, судові рішення в частині вирішення позовних вимог про повернення у фактичне володіння позивача спірної земельної ділянки підлягають зміні в частині мотивів відмови у задоволенні цих позовних вимог, з урахуванням висновків, сформульованих у цій постанові.
Щодо позовних вимог до Старорафалівської сільської ради про визнання незаконним рішення
57. Відповідно до статті 9 ЗК України (тут і далі в редакції 1990 року, зі змінами станом на 12 липня 2000 року, що діяла на момент спірних правовідносин), до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції.
58. Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
59. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється (стаття 22 ЗК України).
60. Право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб (пункт 8 частини першої статті 27 ЗК України).
61. Таке припинення провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів (частина п`ята статті 27 ЗК).
62. Статтею 28 ЗК України встановлено, що право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.
63. Передумовою та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).
64. Установивши, що Старорафалівська сільська рада на момент виникнення спірних правовідносин (рішення 22 травня 2000 року) була єдиними розпорядником земель, на яких знаходиться спірна земельна, суди правильно виходили з того, що при прийнятті рішення від 22 травня 2000 року, яким вирішено безкоштовно передати у приватну власність громадян земельну ділянку в СГТ "Пролісок", і до списку цих громадян включено ОСОБА_2, діяла відповідно до норм ЗК України в редакції 1990 року та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в межах своєї компетенції.
65. Вказаним рішенням вирішено передати у приватну власність земельні ділянки садово-городнього товариства загальною площею
0,95 га громадянам, зокрема ОСОБА_2 0,05 га. При цьому у даному рішенні не визначено конкретних меж цих земельних ділянок та ідентифікуючих кожну із них ознак.
66. Станом на момент прийняття вказаного рішення ОСОБА_1 була виключена із членів СГТ "Пролісок" на підставі рішення загальних зборів товариства від 15 травня 2000 року та втратила право користування спірною земельною ділянкою, а отже орган місцевого самоврядування діяв в межах наданих йому повноважень та не порушив прав позивача на отримання земельної ділянки. ОСОБА_1 є користувачем декількох земельних ділянок в товаристві.
67. Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що після виділення земельної ділянки для СГТ "Пролісок" у постійне користування та видачі цьому товариству 22 листопада 2001 року державного акту на право постійного користування землею, їй у встановленому законом порядку надавалась спірна земельна ділянка під № НОМЕР_1 .
68. Установивши наведені обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Старорафалівської сільської ради "Про передачу земельних ділянок у приватну власність СГТ "Пролісок" від 22 травня 2000 року № 57.
69. Також вбачаються обґрунтованими висновки апеляційного суду про недоведеність позивачем правових підстав для скасування рішення Старорафалівської сільської ради від 22 травня 2000 року № 57-А, оскільки ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу на підставі рішення загальних зборів членів СГТ "Пролісок"", оформленого протоколом від 15 травня 2000 року № 3, а не на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, позивач не довела під час розгляду справи факту порушення її прав на членство
у кооперативі саме цим рішенням та що прийняття останнього зумовило виключення її з членів товариства. Також не доведено з посиланням на установчі документи, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, порушення процедури погодження і затвердження виключення особи з членів товариства, та що ці вимоги були порушені органом місцевого самоврядування.
70. Доводи касаційної скарги в частині оскарження рішень органу місцевого самоврядування за своїм змістом зводяться до незгоди
з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів
та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки, зокрема, надання переваги поданим стороною позивачів доказам, які за доводами заявника доводять протиправність прийнятих органом місцевого самоврядування рішень щодо не включення її до списку осіб, яким вирішено передати
у власність земельні ділянки із земель, переданих у користування
СГТ "Пролісок" та наявність у неї права саме на земельну ділянку № НОМЕР_1 у масиві земель кооперативу.
71. У силу положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
72. За таких обстави, постанова апеляційного суду у частині вирішення вказаних позовних вимог відповідає засадам законності і обґрунтованості та відповідно до положень статті 410 ЦПК України підлягає залишенню без змін у цій частині.