Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
місто Київ
справа № 243/9618/19
провадження № 61-5556св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Біляєвої О. М., Папоян В. В., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Фонд), в якому просила визнати право на отримання страхових виплат, що входять до складу спадщини, та зобов`язати вчинити певні дії.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 за життя перебував на обліку у Горлівському міському відділенні у Микитівському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, а з 01 вересня 2014 року до 28 травня 2015 року - у Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Фонд), яке з 29 травня 2015 року припинило нарахування щомісячних страхових виплат у зв`язку із закінченням строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять нараховані, але не виплачені спадкодавцю страхові виплати за період з вересня 2014 року до жовтня 2018 року.
На переконання позивача, за відсутності правових підстав Фонд не здійснював виплату страхових виплат ОСОБА_2 протягом періоду з вересня 2014 року до жовтня 2018 року, що на час звернення до суду з цим позовом перешкоджає реалізації права спадкоємця на отримання усього належного спадкодавцю спадкового майна.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати за нею право на отримання страхових виплат, що входять до складу спадщини, та зобов`язати Фонд нарахувати і виплатити їй щомісячні страхові виплати, що належали спадкодавцю, але не були ним отримані, у період з вересня 2014 року до жовтня 2018 року.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2019 року позов задоволений. Визнано за ОСОБА_1 право на отримання суми грошей, які входять до складу спадщини у виді страхових (соціальних) виплат, на одержання яких за життя мав право її чоловік ОСОБА_2 . Зобов`язано Фонд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати у порядку спадкування за період з 01 вересня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи позов, суд керувався тим, що до складу спадщини входить сума страхових виплат, які були нараховані, але не отримані спадкодавцем за життя. Оскільки право спадкодавця ОСОБА_2 на нарахування та виплату страхових виплат не залежить від його звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній владі України території із заявою про нарахування виплат та від проживання цієї особи на тимчасово окупованій території, спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом, які зобов`язаний нарахувати та виплатити на її користь Фонд.
Постановою Донецького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що на підставі рішення адміністративної комісії Виконавчої дирекції Фонду від 11 листопада 2015 року № 71/2015 про призупинення нарахування страхових виплат нарахування ОСОБА_2 страхових виплат припинено. Тобто станом на 29 травня 2015 року ОСОБА_2 отримав нараховані страхові виплати у відділенні Фонду м. Костянтинівка, заборгованість з їх виплати відсутня. Фондом 11 листопада 2015 року прийнята постанова про припинення страхових виплат.
ОСОБА_2 за життя не звертався із заявою про відновлення належних йому страхових виплат; не оскаржував в установленому порядку дії відповідача щодо припинення страхових виплат. Судове рішення про визнання дій Фонду протиправними та зобов`язання його вчинити певні дії не ухвалювалося. Чинним законодавством не передбачено право спадкоємця на звернення до суду зі скаргою про визнання дій, що стосувалися прав та інтересів спадкодавця, протиправними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1, не погодившись із судовим рішенням, у березні 2020 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував належним чином постановлене рішення, не зазначив норму права, на підставі якої дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність довідки про взяття спадкодавця на облік як особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, не є підставою для ненарахування йому належних страхових виплат (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц
(провадження № 14-271цс18)).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 жовтня 2014 року ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території у м. Костянтинівка, про що видано 28 листопада 2014 року довідку № 142506662 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 .
Факт перебування померлого і позивача ОСОБА_1 у шлюбі судами встановлено.
Листом Фонду від 27 травня 2019 року № 01-04/15-770 повідомлено про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Горлівському міському відділенні у Микитівському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01 квітня 2001 року, а у період з 01 вересня 2014 року до 28 травня 2015 року, як внутрішньо переміщена особа, у Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яким у квітні 2015 року виплачено заборгованість за період з 01 червня до 31 серпня 2014 року. З 29 травня 2015 року відділенням припинено нарахування щомісячних страхових виплат потерпілому у зв`язку із закінченням строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області від 15 листопада 2019 року
№ 716/01-16 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини 18 січня 2019 року заведено спадкову справу на майно ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших заяв про прийняття або про відмову від спадщини особисто або поштою не подано. На цей час свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю не видано.