1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

30 червня 2021 року

місто Київ

справа № 2605/5641/12

провадження № 61-6312св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року у складі судді Жука М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Нежура В. А., Коцюрба О. П., Сержанюк А. С.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції заявника

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою з вимогою про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. незаконними, зобов`язання усунути порушення шляхом скасування постанов, зокрема про відкриття виконавчого провадження, повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Заявник вимоги скарги обґрунтовувала тим, що приватний виконавець під час отримання виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2015 року, не перевірила в автоматизованій системі виконавчих проваджень, чи не пропущено стягувачем строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, відкрила виконавче провадження поза межами строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та ухвалила постанови у такому виконавчому провадженні.

Стислий виклад заперечень суб`єктів оскарження

Приватний виконавець надав відзив на скаргу, у якому просив відмовити у її задоволенні.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до відомостей, зазначених державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ткачовим А. В. на дублікаті виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2015 року у справі № 2/756/89/13, такий повернуто стягувачу 25 жовтня 2016 року на підставі пункту 9 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За наведених обставин суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що строк на повторне пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання стягувачем відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", перервався 25 жовтня 2016 року, а тому його повторне пред`явлення Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" 24 вересня 2019 року відбулося у межах строку для звернення виконавчого документа до примусового виконання.

Суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновки, що оскаржені дії приватного виконавця вчинені ним відповідно до закону та у межах його повноважень. За наведених обставин вимоги скарги є безпідставними.

Апеляційний суд додатково зазначив, що посилання апелянта на фальсифікацію дубліката виконавчого листа від 25 липня 2015 року є необґрунтованими, оскільки, матеріали справи не містять відповідних належних та допустимих доказів. Твердження апелянта про те, що приватний виконавець Лановенко Л. О. під час відкриття виконавчого провадження повинна була керуватися інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, є безпідставним, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку приватного виконавця під час ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження керуватися виключно відомостями із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Доводи апелянта щодо того, що суд першої інстанції протиправно взяв до уваги копії виконавчого провадження № 60145399, оскільки зазначені копії виконавчого провадження, всупереч статті 83 ЦПК України, не надсилалися боржнику, колегія суддів оцінила критично, оскільки приватний виконавець Лановенко Л. О. направила клопотання про приєднання документів, а саме копій виконавчого провадження № 60145399, до матеріалів справи за вимогою Оболонського районного суду міста Києва.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 03 квітня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі відомостей, які не внесені державним виконавцем до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- рішення суду апеляційної інстанції не відповідає правовим висновкам, викладеним, зокрема у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 569/16412/16-ц (провадження № 61-23851св18);

- суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі доказу, який не надіслано заявнику, що унеможливило подання зауважень щодо змісту такого доказу.

Таким чином, серед підстав касаційного оскарження заявником рішень судів першої та апеляційної інстанцій ним зазначені ті підстави, які згадані у пунктах 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 січня 2013 року задоволено позов ПАТ "Універсал Банк" та стягнуто солідарно на його користь з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 004-2008-2610 у розмірі 120 774, 51 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 22 січня 2013 року складає 965 350, 66 грн.

На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист № 2/756/89/13.

25 жовтня 2016 року дублікат виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2015 року у справі № 2/756/89/13 повернуто стягувачу відповідно до постанови державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ткачова А. В. від 25 жовтня 2016 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. від 24 вересня 2019 року відповідно до заяви ПАТ "Універсал Банк" відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 24 липня 2015 року № 2/756/89/13 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 004-2008-2610.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. від 24 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду у розмірі 294 045, 50 грн, накладено арешт на кошти боржника, а також на рухоме і нерухоме майно, що йому належить.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних д

................
Перейти до повного тексту