Постанова
Іменем України
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 207/75/19-ц
провадження № 61-12777св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Південний відділ державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Панко Ганна Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_5, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року у складі судді Тюлюнової В. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Південного відділу державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Південний ВДВС м. Кам`янське Головного ТУЮ у Дніпропетровській області), ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 та приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Панко Г. В., про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним, акта про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання будинку об`єктом права спільної власності подружжя, поділ спільної власності подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що 18 січня 2014 року Баглійським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції (далі - Баглійський ВДВС Дніпродзержинського МУЮ) було відкрито виконавче провадження № 41830248 щодо виконання виконавчого листа № 2/207/1080/13, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_3 боргу в розмірі 77 469,00 грн, 3 % річних - 2 324,09 грн, процентів від суми позики 11 620,46 грн.
ОСОБА_1 зазначала, що 26 лютого 2014 року державним виконавцем було здійснено опис та накладено арешт на належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, а 26 червня 2015 року зазначений будинок реалізовано.
Посилаючись на порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, та інші порушення, що суттєво могли вплинути на результати торгів та її права, вважала, що спірний будинок належить їй на праві сумісної власності, та ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
визнати недійсними електронні торги, проведені 26 червня 2015 року, щодо реалізації житлового будинку АДРЕСА_1, оформлені протоколом № 93535 проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 13 липня 2015 року;
визнати недійсним акт про проведення електронних торгів щодо реалізації арештованого майна від 13 липня 2015 року, складений державним виконавцем Баглійського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Кравченко К. С. і затвердженого 13 липня 2015 року виконуючим обов`язки начальника Баглійського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Ніколайчук Ю. А.;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1, видане 29 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Панко Г. В.;
скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
визнати житловий будинок АДРЕСА_1 об`єктом права спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року у складі судді Тюлюнової В. Г. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що права та свободи позивача не порушені, оскільки спірне майно на час проведення торгів належало відповідачу на праві приватної власності. Ця обставина є встановленою іншим судовим рішенням у справі № 207/5030/15-ц, у якій позивач брала участь як третя особа і не може бути спростована у цій справі в силу приписів частини п`ятої статті 82 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки на момент звернення нею із цим позовом спірне майно не було об`єктом права спільної сумісної власності подружжя у розумінні статей 69, 70 СК України, а тому права позивача не порушені.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки цивільне право ОСОБА_1 не порушено, відсутність порушеного права особи, що звертається до суду, є визначальною умовою для визнання електронних торгів недійсними, а також ураховуючи рішення суду Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року, ухвалене у справі № 207/5030/15-ц, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 464/7011/16-ц (провадження № 61-12168св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19) та від 29 липня 2020 року у справі № 450/4083/13 (провадження № 61-41755св18). Розглянуто справу у порядку спрощеного позовного провадження, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України), просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5, вважає, що оскільки однією із позовних вимог є вимога щодо визнання спірного житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тому ця вимога відноситься до спору, що виник із сімейних відносин і у відповідності до вимог статті 274 ЦПК України не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Також вважає, що викладені в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій висновки у справі не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, що містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 464/7011/16-ц (провадження № 61-12168св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19) та від 29 липня 2020 року у справі № 450/4083/13 (провадження № 61-41755св18).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року було відкрито касаційне провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Південного ВДВС м. Кам`янське Головного ТУЮ у Дніпропетровській області на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 січня 2014 року Баглійським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 41830248 щодо виконання виконавчого листа № 2/207/1080/13, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_3 боргу у розмірі 77 469,00 грн, 3 % річних - 2 324,09 грн, процентів від суми позики - 11 620,46 грн (а. с. 17, т. 1).
26 лютого 2014 року державним виконавцем здійснено опис та накладено арешт на належне ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 25-28, т. 1).
Постановою державного виконавця від 04 березня 2014 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності, а 28 листопада 2014 року проведено експертну оцінку нерухомого майна та за її результатами складено звіт, згідно якого вартість вказаного житлового будинку становила 84 720,00 грн (а. с. 20, 21, т. 1).
26 червня 2015 року житловий будинок АДРЕСА_1, реалізовано шляхом проведення електронних торгів (а. с. 23, 24, т. 1).
29 грудня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Панко Г. В., на підставі акта про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок (а. с. 47).
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 207/5030/15-ц за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Південний ВДВС м. Кам`янське Головного ТУЮ у Дніпропетровській області та ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу, акта про проведення електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування права власності, визнання права власності на нерухоме майно залишено без змін рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року, якою зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін (а. с. 116-121, т. 1).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що права і свободи позивача ОСОБА_3 не порушені, оскільки спірне майно, зокрема: житловий будинок АДРЕСА_1, на час проведення торгів належало відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності. Ця обставина встановлена іншим судовим рішенням у справі № 207/5030/15-ц, у якій брала участь ОСОБА_1 як третя особа і не може нею бути спростована у цій справі в силу приписів частини п`ятої статті 82 ЦПК України.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року у справі № 207/4671/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_3, Південний ВДВС м. Кам`янське Головного ТУЮ у Дніпропетровській області та ОСОБА_2, про визнання житлового будинку спільним майном подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у справі № 207/4671/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, який складається із житлового будинку А-1, загальною площею 103,1 кв. м, житловою площею 72,6 кв. м, що складається із: 1-1 коридору, площею 12,2 кв. м, 1-2 санвузла, площею 3,9 кв. м, 1-3 кухні, площею 7,8 кв. м, 1-4 кімнати, площею 11,9 кв. м, 1-5 кімнати, площею 20,6 кв. м, 1-6 кімнати, площею 14,0 кв. м, 1-7 коридору, площею 6,1 кв. м, усього по квартирі НОМЕР_1, загальною площею 77,0 кв. м, житловою площею 46,5 кв. м, МС: 1-8 кімнати, площею 10,6 кв. м, 1-9 кімнати, площею 15,5 кв. м, всього по МС, загальна площа 26,1 кв. м, житлова площа 26,1 кв. м, всього по будівлі А-1, загальна площа 103,1 кв. м, житлова площа 72,6 кв. м, а також а-1 нежитлова прибудова під підвал, крильце, МС-1 мансандра, Б-1 сарай майном набутим за час шлюбу таким, що є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, який у загальному складається із житлового будинку А-1, загальною площею 103,1 кв. м, житловою площею 72,6 кв. м, який складається із: 1-1 коридору, площею 12,2 кв. м, 1-2 санвузла площею 3,9 кв. м, 1-3 кухні площею 7,8 кв. м, 1-4 кімнати, площею 11,9 кв. м, 1-5 кімнати, площею 20,6 кв. м, 1-6 кімнати, площею 14,0 кв. м, 1-7 коридору, площею 6,1 кв. м, всього по квартирі НОМЕР_1, загальною площею 77,0 кв. м, житловою площею 46,5 кв. м, МС: 1-8 кімнати, площею 10,6 кв. м, 1-9 кімнати, площею 15,5 кв. м, всього по МС, загальна площа 26,1 кв. м, житлова площа 26,1 кв. м, всього по будівлі А-1, загальна площа 103,1 кв. м, житлова площа 72,6 кв. м, а також а-1 нежитлова прибудова під підвал, крильце, МС-1 мансандра, Б-1 сарай право власності на яке за ОСОБА_3 зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 15 січня 2004 року за реєстраційним номером 936772, за номером запису 24347 у книзі 214 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 02 грудня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ісаковою Л. В. і зареєстрованого у реєстрі за № 3659.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, який у загальному складається із житлового будинку А-1, загальною площею 103,1 кв. м, житловою площею 72,6 кв. м, що складається із: 1-1 коридору, площею 12,2 кв. м, 1-2 санвузла, площею 3,9 кв. м, 1-3 кухні, площею 7,8 кв. м, 1-4 кімнати, площею 11,9 кв. м, 1-5 кімнати, площею 20,6 кв. м, 1-6 кімнати, площею 14,0 кв. м, 1-7 коридору, площею 6,1 кв. м, всього по квартирі НОМЕР_1, загальною площею 77,0 кв. м, житловою площею 46,5 кв. м, МС: 1-8 кімнати, площею 10,6 кв. м, 1-9 кімнати, площею 15,5 кв. м, всього по МС, загальна площа 26,1 кв. м, житлова площа 26,1 кв. м, всього по будівлі А-1, загальна площа 103,1 кв. м, житлова площа 72,6 кв. м, а також а-1 нежитлова прибудова під підвал, крильце, МС-1 мансандра, Б-1 сарай право власності на яке за ОСОБА_3 зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 15 січня 2004 року за реєстраційним номером 936772, за номером запису 24347 у книзі 214 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 02 грудня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ісаковою Л. В. і зареєстрованого у реєстрі за № 3659 (а. с. 27-34, т. 2).
Згідно даних із Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 207/4671/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Фесюк Ю. О. задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року скасовано та рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року залишено в силі.
У зазначеній постанові Верховний Суд посилався на те, що суд першої інстанції, урахувавши рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року у справі № 207/5030/15-ц, що набрало законної сили, та встановивши, що власником спірного будинку на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції є ОСОБА_2, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки спірне майно на час звернення до суду з позовом не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя у розумінні статей 69, 70 СК України, а отже, права ОСОБА_1 не порушені.