ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 810/4915/18
адміністративне провадження № К/9901/23578/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівська взуттєва фабрика" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 (суддя - Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівська взуттєва фабрика" (далі - ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області; далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2018:
№0026611414 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2ʼ112ʼ 902,00 грн, в тому числі: 1ʼ 408ʼ 601,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 704ʼ 301,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0026631414 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1ʼ 518ʼ 186,00 грн, в тому числі: 1ʼ 012ʼ 123,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 506ʼ 063,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0026621414 - про зменшення від`ємного значення суми ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 536ʼ 763,00 грн.
Позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень обґрунтовані посиланням на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про порушення Товариством податкового законодавства внаслідок безтоварності операцій з придбання товару у ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ (далі - контрагенти-постачальники) є безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Придбані товари були використані Товариством у межах господарської діяльності, зокрема у виробництві взуття. Водночас, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДФС відносно контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання без перевірки та аналізу первинних документів, як критеріїв оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними. Також позивач з посиланням на висновки Європейського суду з прав людини (справа "Булвес" АД проти Болгарії, справа ʼʼЩокін проти Україниʼʼ) наголошував про індивідуальну відповідальність за порушення правил оподаткування.
Заперечуючи проти позову, відповідач доводив правомірність спірних податкових-повідомлень рішень, посилаючись на встановлені в акті перевірки обставини, що свідчать про відсутність поставок товару ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ на адресу позивача (недостатність у цих контрагентів-постачальників матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності; відсутність їх за місцезнаходженням; не відповідність номенклатури поставок на користь позивача товару номенклатурі придбаних цими контрагентами товарів). Також на підтвердження доводу про безтоварність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами-постачальниками ГУ ДФС посилається на свідчення ОСОБА_1 (водія ТОВ ʼʼВишнівська взуттєва фабрикаʼʼ) у протоколі допиту від 12.03.2018 щодо підпису у товарно -транспортних накладних про перевезення товару від ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ, що були надані у кримінальному провадженні від 15.01.2018 №32018110200000001, порушеному за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 16.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 23.08.2018 №0026611414, №0026621414, №0026631414.
Судові рішення вмотивовані висновком суду про правомірне декларування позивачем сум податкового кредиту та витрат за наслідкам господарських операцій з придбання товарів (зокрема, шкіряна підкладка, клей резиновий, крем-фарба, петлі взуттєві, голки для промислових машин, шнурки, поліуретан, картон целюлозний) у ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ. Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих Товариством первинних документів, виписаних на операції з придбання товарів у зазначених вище контрагентів-постачальників (рахунків-фактури, видаткових накладних, податковий накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), платіжних доручень про оплату придбаних товарів, товарно-транспортних накладних (далі - ТТН)), встановлених у судовому процесі обставин щодо використання придбаних Товариством товарів у межах господарської діяльності (виробництво взуття згідно з КВЕД (15.20.) та його подальша реалізація), а також показів свідка ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні 05.02.2019, висновків експертів від 21.08.2018 №21-1/08-18 (щодо не підтвердження висновків в акті документальної перевірки) та від 21.09.2018 №14690 (щодо виконання підпису в первинних документах, виписаних на адресу позивача, директором ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ ОСОБА_2).
Посилання відповідача на порушення кримінального провадження та на протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 12.03.2018, суди визнали безпідставними, зважаючи на норму частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Також суди зазначили, що відсутність/недостатність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливість виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем як покупцем, оскільки норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції.
Застосувавши норми, зокрема статей 14, 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) до встановлених у справі обставин, суди попередніх інстанцій визнали податкові повідомлення-рішення, правомірності яких стосується спір, протиправними.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення, ухвалені у цій справі, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім його доводам про безтоварний характер господарських операцій Товариства з ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України щодо оцінки облікових документів, виписаних фіктивним підприємством, ГУ ДФС доводить, що документи, надані Товариством на підтвердження сум витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ, як недостовірні, не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій. ГУ ДФС наголошує на свідченнях ОСОБА_1 в процедурі кримінального провадження від 15.01.2018 №32018110200000001, як доказу безтоварності операцій між Товариством і зазначеними контрагентами-постачальниками.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі та у запереченнях на касаційну скаргу доводи сторін, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2018 у кримінальній справі №760/16047/18 (провадженні №1-кс/760/8454/18) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 74995051) про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні від 15.01.2018 №32018110200000001 позапланової документальної перевірки з питань дотримання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" вимог податкового, валютного та іншого законодавства України у межах періоду вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого порушено кримінальне провадження, ГУ ДФС видано наказ від 04.07.2018 №1386 ʼʼПро проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрикаʼʼ щодо дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 31.12.2017".
Правовою підставою проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства визначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК.
За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДФС, які проводили перевірку, складено акт від 19.07.2018 №599/10-36-14-14/05468558 (далі - акт перевірки).
У акті перевірки зафіксовано встановлені перевіркою порушення Товариством правил податкового обліку, а саме: 1) пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на 1ʼ 408ʼ 601,00 грн; 2) пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, в результаті чого занижено ПДВ на 1ʼ 012ʼ 123,00 грн (в тому числі: за січень 2017 року - 302ʼ 264,00 грн, за березень 2017 року - 206ʼ 664,00 грн, за квітень 2017 року - 191ʼ 035,00 грн, за червень 2017 року - 151ʼ 914,00 грн, за серпень 2017 року - 19ʼ 861,00 грн, за вересень 2017 року - 87ʼ 072,00 грн, за листопад 2017 року - 41ʼ 815,00 грн, за грудень 2017 року - 11ʼ 498,00 грн) та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту на 536ʼ 763,00 грн (в тому числі: за січень 2017 року - 31ʼ 835,00 грн, за лютий 2017 року - 53ʼ 784,00 грн, за березень 2017 року - 5682,00 грн, за квітень 2017 року - 163ʼ 710,00 грн, за липень 2017 року - 32ʼ 340,00 грн, за серпень 2017 року - 5302,00 грн, за жовтень 2017 року - 229ʼ 633,00 грн, за грудень 2017 року - 14ʼ 477,00 грн).
Підставою для таких висновків стали обставини щодо реального придбання Товариством товарів у ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ, ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ.
Безтоварність операцій з постачання товарів, постачальниками яких в наданих позивачем під час перевірки первинних документах вказані ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ, в акті перевірки обґрунтована посиланням на такі обставини, як: неможливість реального здійснення цими контрагентами поставок з урахуванням недостатності (відсутності) матеріально-технічних ресурсів та персоналу, необхідних для здійснення господарських операцій; відсутність їх за місцезнаходженням; відповідно до інформації з ЄРПН номенклатура придбаних ними товарів не відповідає номенклатурі товарів, що були предметом постачання на адресу позивача згідно з первинними документами; водій Товариства ОСОБА_1 згідно з протоколом допиту свідка від 12.03.2018, які він надав у процедурах кримінального провадження, не підтвердив перевезення товару від ПП ʼʼБРІЛАЙНʼʼ та ТОВ ʼʼАВД Торгʼʼ та підписання відповідних ТТН.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи