1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6333/20

адміністративне провадження № К/9901/6215/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року (суддя Вовченко O. A.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (судді Градовський Ю. М., Крусян А. В., Яковлєв О. В.) у справі № 420/6333/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Офісу великих платників податків ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні.

Також, позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву залишено без розгляду.

При цьому суди виходили з того, що оскільки ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" фактично дізналося про порушення своїх прав та законних інтересів ще у 2019 році, то звернувшись до суду з позовом про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) лише 15 липня 2020 року, пропустило шестимісячний строк звернення до суду.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Суди встановили, що предметом розгляду даної справи є рішення щодо зупинення реєстрації 317-ти податкових накладних, прийнятих у період червень-вересень 2018 року.

При цьому позовну заяву було подано лише 15 липня 2020 року, тобто більше ніж через півтора року з моменту виникнення спірних правовідносин та з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав оскаржуваними рішеннями.

Водночас ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" у заяві про поновлення строку звернення до суду не навело будь-яких поважних причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС України, а не ПК України.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 (№К/9901/13872/20).

У цій постанові Верховний Суд сформулював, зокрема правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" не повідомлено. Не наведено про наявність таких і в апеляційній та касаційній скаргах.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів


................
Перейти до повного тексту