ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1294/18
адміністративне провадження № К/9901/17021/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (суддя Маєцька Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року (колегія суддів: Курилець А.Р., Заверуха О.Б., Мікула О.І.) у справі № 260/1294/18 за позовом ОСОБА_1 до Тур`я Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тур`я Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 вересня 2018 року № 253 "Розгляд заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,7885 за адресою АДРЕСА_1"; визнання протиправною вимоги відповідача про встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці кадастровий номер 2123285500:01:001:0009 та зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0785 га в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2123285500:01:001:0009, передавши її позивачу у власність.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою безпідставно, оскільки проект погоджено в установленому порядку. Посилання на рішення відповідача від 21 серпня 2015 року № 448 "Про внесення змін до документації проекту землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в АДРЕСА_1" є протиправним, оскільки вказане рішення ухвалене після розроблення проекту землеустрою та його погодження. Вказує, що відсутній механізм реалізації вказаного рішення, оскільки земельна ділянка вже сформована, а реалізація сервітуту можлива лише після отримання правоустановлюючих документів на підставі договору чи рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що рішенням Тур`я Пасіцької сільської ради від 25 січня 2015 року № 390 надано дозвіл позивачу на виготовлення проекту землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,801 га в АДРЕСА_1 відповідно до викопіювання місця розташування та дотримання норм Водного кодексу в частині прибережних захисних смуг.
Після виготовлення проекту землеустрою позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки площею 0,0785 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту с. Тур`я-Пасіка.
Рішенням відповідача від 21 серпня 2015 року № 448 "Про внесення змін до документації проекту землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, з урахуванням колективної заяви мешканців АДРЕСА_2, беручи до уваги рішення № 390 від 25 січня 2015 року вирішено внести зміни до документації на виготовлення проекту землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, залишивши проїзд з боку дворогосподарства АДРЕСА_3 шириною 5 м.
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2016 року (справа № 304/1323/15-ц) у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Тур`я-Пасіцької сільської ради № 448 від 21 серпня 2015 року було відмовлено. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26 травня 2016 року.
18 січня 2018 року позивач повторно звернувся із заявою до відповідача, в якій просив затвердити проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передання її у приватну власність або вказати мотивовані причини відмови з затвердженні проекту землеустрою.
Відповідач повідомив позивача листом про неможливість розгляду його заяви у зв`язку з тим, що вказані питання вже розглянуті відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року в адміністративній справі № 807/99/18 задоволено частково позовні вимоги позивача, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні заяви позивача про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у приватну власність без розгляду; зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у приватну власність.
На виконання судового рішення відповідачем розглянуто заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та прийнято рішення від 19 вересня 2018 року № 253 "Розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.01.2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0785 га за адресою АДРЕСА_1", яким позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0785 га за адресою АДРЕСА_1, у зв`язку з невиконанням позивачем пункту 2 рішення № 448 від 21 серпня 2015 року.
Вважаючи отримане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходили з того, що позивачем не виконано п. 1 рішення Тур`я-Пасіцької сільської ради від 21 серпня 2015 року, а саме: не внесено зміни до документації на виготовлення проекту землеустрою, залишивши проїзд з боку дворогосподарства АДРЕСА_3 шириною 5 м, та не подано погоджені матеріали такого проекту землеустрою для розгляду Тур`я -Пасіцькою сільською радою. Відтак позивачу правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскаржуване рішення ухвалене відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений законом, а відтак відсутні підстави для його скасування.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За правилами ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмо