ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/2340/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Огородніка К. М., Банаська О. О.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи засновників (акціонерів) Приватного акціонерного товариства "Донецький булочно-кондитерський комбінат" Іванцової Маргарити Андріївни
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020
та постанову Господарського суду Донецької області від 28.04.2020
у справі № 905/2340/19
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобудпостач", м.Київ,
до боржника Приватного акціонерного товариства "Донецький булочно-кондитерський комбінат", м. Донецьк,
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.12.2019 відкрито провадження у справі №905/2340/19 про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат"; визнано вимоги кредитора - ТОВ "ФК "Централ Капітал" на суму основного боргу 132 030 484,01 грн та пені в сумі 2 386 243,86 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну.
Постановою Господарського суду Донецької області від 28.04.2020 у справі №905/2340/19 (суддя Тарапата С. С.) боржника - ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну.
Місцевий господарський суд виходив з того, що загальна сума визнаних кредиторських вимог до боржника становить 139 679 275,29 грн, що перевищує загальну вартість основних засобів боржника (58 058 594 грн), підприємство не веде господарської діяльності на території України, станом на 28.04.2020 пропозиції про введення процедури санації ані до розпорядника майна, ані до суду не надходили; з дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржник будь-яких доказів щодо ведення господарської діяльності та можливості відновити свою платоспроможність (погасити кредиторську заборгованість) суду не надав.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (колегія суддів: Мартюхіна Н. О. - головуючий, Бородіна Л. І., Здоровко Л. М.) постанову Господарського суду Донецької області від 28.04.2020 у справі №905/2340/19 залишено без змін.
У касаційній скарзі уповноважена особа засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" Іванцова Маргарита Андріївна просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та постанову Господарського суду Донецької області від 28.04.2020 у справі №905/2340/19 скасувати, а справу №905/2340/19 - направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Касаційна скарга уповноваженої особи засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" Іванцової М. А. подана на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування касаційної скарги уповноважена особа засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" зазначає, що комітет кредиторів боржника було сформовано із порушенням ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак є недійсними ним рішення, а саме такі як схвалення звіту розпорядника майна про проведену роботу у процедурі розпорядження майном, про звернення до господарського суду із клопотанням про визнання ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Козловської Д. В.
Поряд з цим заявник касаційної скарги вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином досліджено питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат", наявності спору про право, переходу права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ініціюючого кредитора - ТОВ "ФК "Централ Капітал", неправомірно замінено ініціюючого кредитора ТОВ "ФК "Централ Капітал" на правонаступника - ТОВ "Екобудпостач". Судом першої інстанції залишено поза увагою, що ані первісним кредитором ТОВ "ФК "Централ Капітал", ані його правонаступником ТОВ "Екобудпостач" не надано доказів виникнення права вимоги (первинних документів) до боржника, а також відсутні нотаріально посвідчені правочини відступлення вимоги права вимоги за іпотечним договором (із відповідною державною реєстрацією такого права).
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до суду 23.03.3021, письмових поясненнях від 12.04.2021 та від 11.05.2021, арбітражний керуючий Козловська Діана Валеріївна просить залишити без задоволення касаційну скаргу уповноваженої особи засновників (акціонерів) боржника, а оскаржувані судові рішення без змін, враховуючи всебічність дослідження судами попередніх інстанцій доказів, повноту та об`єктивність встановлення обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Розгляд касаційним судом справи № 905/2340/19 в судовому засіданні 24.03.2021 було відкладено на 14.04.2021 на 10-15, та в судовому засіданні 14.04.2021 було відкладено на 12.05.2021 на 10-30.
Представники сторін в судове засідання 12.05.2021 не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені.
Разом із тим, до початку судового засідання 12.05.2021 до касаційного суду надійшло клопотання представника "ФК "Централ Капітал" адвоката Грекової Л.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що через погане самопочуття та підвищену температуру тіла, вранці 12.05.2021 вона вимушена була здати тест на COVID-19 і до отримання результатів тесту не може з`явитись в судове засідання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.
При цьому, відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи, що участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, пояснення представників сторін, в тому числі і представника ТОВ "ФК "Централ Капітал" - адвоката Грекової Л.В., були вислухані касаційним судом в судовому засіданні 24.03.2021 та крім того, адвокатом Грековою Л.В. до заяви про відкладення розгляду справи не додано ніяких доказів, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ "ФК "Централ Капітал"- адвоката Грекової Л.В. про відкладення розгляду справи.
Крім того, ТОВ "ФК "Централ Капітал" у заяві від 13.04.2021 просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, згідно якого, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними та крім того посилається на те, що касатором не зазначено який саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у справах при визнанні боржника банкрутом.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви ТОВ "ФК "Централ Капітал" про закриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що заява ТОВ "ФК "Централ Капітал" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" Іванцової М. А. задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом касаційного перегляду є постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
В ч. 1 ст. 58 КУзПБ визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.
Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Завданням підсумкового засідання суду полягає є з`ясування ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити відомості щодо обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні зборів кредиторів.
Аналогічна правова позиція викладена у в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 916/4932/15, від 14.08.2019 у справі № 911/2672/17, від 19.09.2019 у справі № 910/9136/18, 09.10.2019 у справі № 910/12349/18, від 23.01.2020 у справі № 924/1155/18.
Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника; такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.
Ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції виходив з того, що загальна ринкова вартість майна боржника складає 58 058 594,00 грн, загальна сума кредиторських вимог - 139 679 275,29 грн, тобто суми, що може бути отримана за результатами продажу майна в санації чи відновлення платоспроможності, буде недостатньо; підприємство не веде господарської діяльності, тому інші джерела для погашення вимог кредиторів, окрім грошових коштів, отриманих від реалізації майна боржника, відсутні.
Відповідно до звіту розпорядника майна від 24.04.2020 судами попередніх інстанцій встановлено, що боржник має ознаки стійкої фінансової неспроможності, що полягає в наступному: зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов`язань, строки платежів за яким настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов`язань, строк платежів за якими настали більше як три місяці тому; неможливість проведення санації боржника.
Судом першої інстанції також встановлено, що станом на день проведення підсумкового засідання пропозиції клопотань про введення процедури санації ані до розпорядника майна, ані до суду не надходили; з дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржник будь-яких доказів щодо ведення господарської діяльності та можливості відновити свою платоспроможність (погасити кредиторську заборгованість) суду не подав.
За результатами підсумкового засідання, враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність визначених КУзПБ підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
При цьому судом першої інстанції враховано, що 24.04.2020 на загальних зборах кредиторів, на яких був присутній кредитор, що володіє 94,2% голосів, було прийнято рішення про подання до Господарського суду Донецької області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №905/2340/19 про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" (протокол №2 загальних зборів кредиторів у справі).
Призначаючи ліквідатором у справі № 905/2340/19 про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат"- арбітражного керуючого Козловську Д. В., місцевий господарський суд керувався відповідним рішенням комітету кредиторів боржника, що оформлене протоколом від 24.04.2020 №2.
Згідно з ч. ч. 1, 4, 6 ст. 48 КУзПБ учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
За змістом ч. 5 ст. 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2020 за результатами попереднього засідання замінено кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Централ Капітал" на правонаступника - ТОВ "Екобудпостач"; визнано вимоги двох кредиторів боржника: ТОВ "Екобудпостач" в сумі основного боргу - 84 129 317,26 грн (вимоги IV черги), пені - 1 491 766,25грн (вимоги VI черги), Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі основного боргу 5 181 275,52 грн (вимоги ІІ черги), в сумі основного боргу 247,55 грн (вимоги ІІІ черги), штрафу - 57 610,35 грн та судовий збір - 4 204,00грн (вимоги І черги);визнано такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо вимоги кредиторів, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, ТОВ "Екобудпостач" в сумі боргу 48 795 644,36 грн; затверджено реєстр вимог кредиторів; призначено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів на 06.04.2020; призначено дату підсумкового засідання суду на 28.04.2020.
Перші загальні збори кредиторів ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" було проведено 06.04.2020, на яких більшістю голосів обрано комітет кредиторів у кількості одного кредитора ТОВ "Екобудпостач".
Оскільки всупереч ч. 6 ст. 48 КУзПБ до складу комітету кредиторів боржника не було включено кредитора, який володіє 5,8 % від загальної кількості голосів, а саме ГУ ДПС у Донецькій області, у зв`язку з чим, на думку, заявника касаційної скарги є недійсними рішення комітету про схвалення звіту розпорядника майна про проведену роботу у процедурі розпорядження майном, про звернення до господарського суду із клопотанням про визнання ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Козловської Д. В.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.04.2020 проведено загальні збори кредиторів ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат", на яких розглянуто та схвалено звіт розпорядника майна за період з 28.12.2019 по 24.04.2020, визнано роботу арбітражного керуючого Козловської Д. В. задовільною, проаналізовано фінансово-господарську діяльність боржника, та, за результатами розгляду звіту боржника, вирішено звернутись до Господарського суду Донецької області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Оскільки рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" було прийнято саме зборами кредиторів боржника, як того вимагає ч. 5 ст. 48 та ч. ч. 1, 2 ст. 49 КУзПБ та яке і було, серед іншого, враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, безпідставними є доводи скаржника про відсутність підстав для переходу до процедури ліквідації боржника у зв`язку із порушенням порядку формування комітету кредиторів ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат".
Разом із тим, підставою для визнання боржника банкрутом є не саме по собі рішення зборів кредиторів, а неможливість задоволення вимог кредиторів боржника інакше як через застосування щодо нього процедури ліквідації, що і було встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі.
Крім того, в день проведення зборів кредиторів ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат", відбулось засідання комітету кредиторів боржника за участю кредитора ТОВ "Екобудпостач", на якому були прийняті рішення, які є аналогічними прийнятим цього ж дня рішенням зборів кредиторів боржника, а також рішення про звернення до Господарського суду Донецької області про призначення ліквідатором у справі № 905/2340/19 про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" арбітражного керуючого Козловської Д. В.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", ЄСПЛ зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним, суди не повинні допускати "надмірного формалізму".
Як вбачається Із матеріалів справи вбачається, з урахуванням рішення комітету кредиторів, судом першої інстанції ліквідатором ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" було призначено арбітражного керуючого Козловську Д. В., яка виконувала повноваження розпорядника майна у цій справі.
Як також вбачається із матеріалів справи, до комітету кредиторів у даній справі входить один кредитор, що володіє 94,2% голосів кредиторів від загальної кількості голосів та не включено кредитора, який володіє рештою 5,8 % голосів, що є порушенням ч. 6 ст. 48 КУзПБ.
Однак, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній конкретній справі, колегія суддів дійшла висновку, що скасування оскаржуваних судових рішень лише з підстав, прийняття рішення комітетом кредиторів про звернення до суду із клопотанням про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козловської Д. В., за участю одного кредитора, що володіє 94,2% голосів кредиторів та без участі кредитора, який володіє рештою 5,8 % голосів, буде проявом надмірного формалізму, порушенням принципу юридичної визначеності.
Крім того, у касаційній скарзі уповноважена особа засновників (акціонерів) ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" Іванцова М. А. наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином досліджено наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат", наявності спору про право, переходу права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ініціюючого кредитора - ТОВ "ФК "Централ Капітал", неправомірно замінено ініціюючого кредитора ТОВ "ФК "Централ Капітал" на правонаступника - ТОВ "Екобудпостач". Судом першої інстанції залишено поза увагою, що ані первісним кредитором ТОВ "ФК "Централ Капітал", ані його правонаступником ТОВ "Екобудпостач" не надано доказів виникнення права вимоги (первинних документів) до боржника, а також відсутні нотаріально посвідчені правочини відступлення вимоги права вимоги за іпотечним договором (із відповідною державною реєстрацією такого права).
Зазначені доводи зводяться до незгоди заявника касаційної скарги із ухвалами суду першої інстанції прийнятими судом за результатами підготовчого та попереднього засідань.
Колегія суддів враховує, що предметом касаційного перегляду у справі №905/2340/19 у межах даного касаційного провадження є постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та ухвалена за результатами перегляду цього судового рішення постанова апеляційного суду.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Зазначений принцип полягає також в тому, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що заявником касаційної скарги оскаржувались ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" та за результатами попереднього засідання, в яких судом першої інстанції вирішувались питання доведеності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат", наявності спору про право, переходу права вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ініціюючого кредитора - ТОВ "ФК "Централ Капітал", переходу права вимоги від ініціюючого кредитора ТОВ "ФК "Централ Капітал" до правонаступника - ТОВ "Екобудпостач".
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках Європейського суду з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не спростовують правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та постанова Господарського суду Донецької області від 28.04.2020 у справі № 905/2340/19 прийняті судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд