ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13448/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Біньковської А. В. (прокурор за посвідченням),
позивача-1 - не з`явився,
позивача-2 - не з`явився,
відповідача - Орлова В. В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2020 (суддя Крупник Р. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (судді: Скрипчук О. С. - головуючий, Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л.) у справі
за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області в інтересах держави в особі: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; 2. Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД"
про стягнення 1 157 183,71 грн боргу, 2 177,08 грн інфляційних втрат, 42 251,65 грн пені, розірвання договору оренди державного майна від 26.02.2019 № 28, зобов`язання повернути приміщення.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2019 року заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - РВ ФДМУ, правонаступником якого є позивач) і Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" (далі - ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" про стягнення 1157 183,71 грн боргу, 2 177,08 грн інфляційних втрат, 42 251,65 грн пені, розірвання договору оренди державного майна від 26.02.2019 № 28, зобов`язання повернути приміщення.
2. При цьому прокурор, посилаючись на здійснення представництва ним інтересів держави в суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголосив, що Львівською місцевою прокуратурою № 2 встановлено факт порушення інтересів держави та неналежне здійснення органом державної влади повноважень з їх захисту, зокрема встановлено ненадходження до бюджету коштів за оренду державного майна - нежитлових приміщень загальною площею 170,0 м2, розташованих на третьому поверсі будівлі під літ. Б-3 - новий аеровокзал ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького, які знаходиться за адресою: вул. Любінська, 168, м. Львів. Так, зважаючи на триваючий характер невиконання ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" умов договору оренди щодо перерахування орендної плати за використання майна та невжиття РВ ФДМУ жодних позасудових чи судових заходів з метою захисту інтересів держави, прокуратура звернулася з цим позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2020, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, позов залишено без розгляду.
4. Ухвала суду мотивована тим, що листом від 03.09.2019 № 10-12-02356 (у відповідь на лист Львівської місцевої прокуратури № 2 від 27.08.2019 № 04/10-379вих-19) РВ ФДМУ повідомило, що станом на 02.08.2019 за ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" наявна заборгованість 874 496,70 грн; за несвоєчасне перерахування коштів за оренду нараховано 21 483,11 грн пені. У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором оренди ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" РВ ФДМУ як орендодавцем за договором та уповноваженим органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, були вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом надіслання відповідачеві претензії від 04.09.2019 № 11-11-02377 про сплату у 20-ти денний термін заборгованості, пені, а також попередження про звернення до суду з позовом у разі невиконання вимог претензії. Отже, РВ ФДМУ як компетентним органом вживалися заходи щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. До того ж суд першої інстанції зазначив, що повідомлення про підготовку позовної заяви та її подання до суду від 25.09.2019 були надіслані прокурором для відома позивачам в день надіслання позовної заяви до Господарського суду м. Києва, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями та описами вкладення у цінні листи. Таким чином, прокурором не було надано РВ ФДМУ розумного строку на вжиття останнім заходів щодо вирішення спору про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного господарського суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування касаційної скарги прокурор зазначив, що оскаржувані судові рішення є незаконними з підстав неправильного застосування норм матеріального права (статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України") та порушення норм процесуального права (статей 226, 236- 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), що відповідно до статті 310 ГПК України є підставою для їх скасування повністю і передачі справи для продовження розгляду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/13448/19.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 26.02.2019 між РВ ФДМУ як орендодавцем та ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" як орендарем укладено договір оренди нерухомого державного майна № 28, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 170,0 м2, розташовані на третьому поверсі будівлі під літ. Б-3 - новий аеровокзал ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та перебувають на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького. У розділі 3 укладеного між сторонами договору оренди останніми було передбачено розмір, порядок та строки перерахування орендної плати за користування об`єктом оренди.
10. Листом від 10.07.2019 № 10-13-01248 РВ ФДМ України (у відповідь на лист першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 від 18.02.2016 № 05/10-379вих (вх. № 29.02.2016 № 10/01138) скерувало перелік укладених РВ ФДМУ договорів на передачу в оренду майна, розташованого на території Залізничного та Шевченківського районів м. Львова, за якими станом на 09.07.2019 наявна заборгованість до державного бюджету за оренду державного майна.
11. На підставі листа від 27.08.2019 № 04/10-379вих-19 Львівська місцева прокуратура № 2 звернулася до РВ ФДМУ з проханням повідомити чи була погашена заборгованість ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" за договором оренди нерухомого державного майна від 26.02.2019 № 28, якщо не погашена - вказати суму боргу та період, за який виник борг.
12. У відповідь на зазначений лист Львівської місцевої прокуратури № 2 РВ ФДМУ листом від 03.09.2019 № 10-12-02356 повідомило, що станом на 02.08.2019 за ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" наявна заборгованість 874 496,70 грн; за несвоєчасне перерахування коштів за оренду нараховано 21 483,11 грн пені.
13. 04.09.2019 РВ ФДМУ на адресу ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" було надіслано претензію від 04.09.2019 № 11-11-02377, за змістом якої орендодавець вимагав у 20-ти денний термін сплатити допущену заборгованість (864 496,70 грн) та нараховану пеню (21 483,11 грн), а також відповідача попереджено, що у разі невиконання вимог претензії РВ ФДМУ звернеться до суду з позовом про стягнення зазначених сум.
14. 25.09.2019 Львівською місцевою прокуратурою № 2 на адресу РВ ФДМУ і ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького у порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" були скеровані повідомлення про те, що прокуратурою буде підготовлено та подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву в інтересах РВ ФДМУ і ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького до ТОВ "ДЬЮТІ ФРІ Україна ЛТД" про стягнення 1 201 612,44 грн, розірвання договору та повернення майна.
15. 25.09.2019 зазначені повідомлення разом із позовної заявою від 25.09.2019 № 04/10-3865вих19 надіслані заступником прокурора Львівської місцевої прокуратури № 2 до Господарського суду міста Києва.
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
17. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
18. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
19. Статтею 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
20. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
21. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
22. Ухвалюючи оскаржувані ухвалу та постанову, суди попередніх інстанції виходили з того, що компетентним органом є РВ ФДМУ як орендодавець за оспорюваним договором, однак прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентний орган, якого прокурор зазначив як позивача, не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. До того ж на порушення наведеної у частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прямої заборони прокурор заявив позов в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави. Навпаки, визначений прокурором позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.
23. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками, виходячи з таких міркувань.
24. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (частина третя). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої).
25. Таким чином, відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
26. Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
27. У пунктах 45, 47, 67, 77- 81, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:
"Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.