РІШЕННЯ
Іменем України
01 липня 2021 року
м. Київ
справа №9901/229/21
провадження №П/9901/229/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №9901/229/21
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. До Верховного Суду як суду першої інстанції звернулася ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття Декларації родинних зв`язків та Декларації доброчесності судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за 2016-2020 та за 2020 роки відповідно у паперовому вигляді;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти в паперовому вигляді Декларацію родинних зв`язків судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за 2016-2020 роки та Декларацію доброчесності судді за 2020 рік в паперовому вигляді.
2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона подала до відповідача декларації родинних зв`язків та доброчесності у паперовому вигляді, проте ВККС України безпідставно не прийняла такі декларації з мотивів, що подання декларацій можливе лише шляхом заповнення їх на офіційному сайті ВККС України.
3. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду без виклику сторін на 01 липня 2021 року.
4. 29.06.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що суддею Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подано до відповідача дві декларації: Декларацію родинних зв`язків за останні п`ять років, тобто за 2016 - 2020 роки, та Декларацію доброчесності судді за 2020 рік.
6. Відповідач листом від 16.02.2021 повідомив позивача про відсутність можливості подання вищевказаних декларацій у паперовій формі.
7. Позивач наголошує, що подача декларацій в паперовому вигляді була обумовлена релігійними переконаннями, що її ідентифікація не за прізвищем, ім`ям та по-батькові, а за ЕЦП, є приниженням її гідності як віруючої людини. Окремо стверджує, що обов`язок подання декларацій виключно в електронному варіанті є порушенням її конституційних прав.
8. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не прийняття паперових декларацій незаконною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
10. Статтею 61 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що суддя зобов`язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв`язків за формою, що визначається Комісією.
11. Згідно з Правилами заповнення та подання декларації родинних зв`язків судді, затвердженими рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року №137/зп-16 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Комісії 24 вересня 2018року №204/зп-18), декларація родинних зв`язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п`ять календарних років. До моменту здійснення організаційно-технічних заходів, необхідних для заповнення вищевказаної Декларації на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вона подається у паперовій формі.
12. У примітці до вказаних правил зазначено, що роботу електронної системи декларування запроваджено з 12 год. 00 хв. 24.01.2018.
13. Також, статтею 62 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що суддя зобов`язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності судді за формою, що визначається Комісією.
14. Згідно з Правилами заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затвердженими рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року №137/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18) декларація доброчесності судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
15. Таким чином, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII зобов`язує суддів щороку особисто подавати декларації доброчесності та декларацію родинних зв`язків. Такі ж декларації подають і кандидати на посади суддів. З 2018 року ВККС України оптимізувала доступ до цих документів і створила Реєстр декларацій родинних зв`язків і доброчесності судді та кандидата на посаду судді, у якому кожен громадянин може ознайомитись із тим, які родичі суддів працюють в органах правопорядку та яку інформацію суддя вказав у декларації доброчесності.
16. Аналіз вимог статей 61, 62 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII дає підстави вважати, що запровадження обов`язку судді подавати декларації доброчесності та родинних зв`язків спрямоване на спрощення моніторингу способу життя судді, встановлення доступності та прозорості будь-якої інформації щодо нього. Відтак для суспільства важливо одержання правдивої та достовірної інформації із зазначених питань. Отже визначальне значення має доступ суспільства до інформації, яка міститься в деклараціях доброчесності та родинних зв`язків судді.
17. Однак, колегія суддів вважає, що забезпечити доступ суспільства до таких декларацій можна не лише шляхом запровадження обов`язку виключно електронного декларування родинних зв`язків та доброчесності судді. Вказане підтверджується тим, що до 2018 року такі декларації теж були у вільному доступі на сайті ВККС України, хоча й подавались суддями у паперовому вигляді. ВККС України їх розміщувала на офіційному сайті у рамках розділу "Декларації родинних зв`язків та доброчесності" "невідкладно після їх опрацювання (реєстрації, обліку, сканування та оброблення для оприлюднення)". Тобто вільний доступ суспільства до цих декларацій був забезпечений і до 2018 року, але шляхом розміщення на сайті сканкопій паперових декларацій суддів.
18. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що оскільки законодавець зобов`язав суддів подавати декларацію родинних зв`язків судді та декларацію доброчесності судді виключно шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тобто в електронній формі, а позивач, будучи суб`єктом такого декларування, заперечує проти обробки її персональних даних та заміни її власноручного підпису цифровим, за допомогою якого, власне, і подаються зазначені декларації, то Суд вважає, що в цьому випадку відбулось втручання у право позивача на повагу до приватного життя. Однак, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, тоді як в даному випадку колегія суддів не вбачає загрози інтересам національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
19. Правовий висновок аналогічного змісту висловлено у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №640/3701/20, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого правового висновку.
20. Крім того, варто зазначити, що як у цій справі, так і у справі №640/3701/20 позивач зазначає, що небажання подавати декларації в електронному вигляді було обумовлене релігійними переконаннями, що ідентифікація її, як людини, не за прізвищем, ім`ям та по-батькові, а за ЕЦП, як того вимагає ч. 1 статті 61 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, є приниженням її гідності як віруючої людини.
21. У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:
"Колегія суддів зауважує, що аналіз обставин справи за позовом Особа-1 дає підстави вважати, що в цьому випадку відбулось звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача за релігійною ознакою, за відсутності необхідних для цього обставин, визначених Конституцією України та ст. 9 Конвенції.