ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 826/16608/16
адміністративне провадження № К/9901/44177/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2017 (суддя Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 (колегія у складі суддів Федотова І.В.,Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.)
у справі № 826/16608/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі протиправною;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_1 до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму залишку на рахунку 118 931,97 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму залишку на рахунку 118 931,97 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, у задоволенні позову було відмовлено.
3. 18.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову в частині невнесеної суми вкладу до реєстру по залишку коштів на поточному рахунку позивача.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.
5. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір №980-025-000187843 "Суперкапітал" (з виплатою процентів в кінці строку), за умовами якого позивач передає кошти в сумі 21500,00 грн ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", а ПАТ "Банк Михайлівський" діє як повірений, якій вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
7. 09.02.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір №980-025-000187839 "Суперкапітал" (з виплатою процентів в кінці строку) за умовами якого позивач передає кошти в сумі 21500,00 грн ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", а ПАТ "Банк Михайлівський" діє як повірений, якій вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
8. Окрім того, 11.02.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" були укладені договори № 980-025-000188445 "Суперкапітал" (з виплатою процентів в кінці строку), №980-025-000188799 "Капітал+" (з виплатою процентів в кінці строку), №980-025-000188441 та №980-025-000188800, згідно з якими позивачем передано небанківській установі кошти в сумі 15000,00 грн на строк до 10.08.2016 року, 17 522,00 грн (відповідно до договору про внесення змін до договору №980-025-000188799 від 11.02.2016) на строк до 11.08.2016, 15000,00 грн на строк до 10.08.2016 та 13244,00 грн на строк до 12.08.2016. Відповідно до умов договору ПАТ "Банк Михайлівський" діє як повірений, який вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
9. Наявною в матеріалах справи копією довідки про стан рахунку № НОМЕР_1 підтверджується, що на поточний особовий рахунок позивача в банку перераховані 19.05.2016 суми в безготівковій формі:
- в сумі 13244,00 грн відповідно до умов договору № 980-025-000188800 від 11.02.2016 з призначенням платежу "повернення коштів";
- в сумі 15000,00 грн. відповідно до умов договору № 980-025-000188445 від 11.02.2016 з призначенням платежу "повернення коштів";
- в сумі 15000,00 грн. відповідно до умов договору № 980-025-000188441 від 11.02.2016 року з призначенням платежу "повернення коштів";
- в сумі 21500,00 грн відповідно до умов договору № 980-025-000187843 від 09.02.2016 з призначенням платежу "повернення коштів";
- в сумі 21500,00 грн відповідно до умов договору № 980-025-000187839 від 09.02.2016 з призначенням платежу "повернення коштів";
- в сумі 24912,00 грн відповідно до умов договору № 980-025-000188799 від 11.02.2016 з призначенням платежу "повернення коштів".
10. Згодом на підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
11. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу . Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016.
12. З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.
13. На звернення позивача щодо повідомлення про включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або підстав щодо не включення його до реєстру вкладників у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідачем відповіді не було надано.
14. 17.01.2017 до суду першої інстанції від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що за інформацією наявною в розпорядженні Фонду гарантування ОСОБА_1 отримав відшкодування за вкладом 29.09.2016 на суму 10161,28 грн. та 22.12.2016 на суму 114004,56 грн.
15. Позивач не погоджується із бездіяльністю уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в частині невиплаченої суми в розмірі 5068,96 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку із законодавчими змінами позивач за договорами, укладеними ним з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за участю повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 114 004,56 грн був прирівняний до вкладника та після перевірки отримав право на відшкодування за вкладом, а станом на день розгляду справи отримав зазначені кошти.
17. Разом з тим, аналізуючи укладені позивачем договори, перевіряючі дійшли висновку, що відсутні підтвердження передачі грошових коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 4912,00 грн, як основної суми за додатковою угодою до договору № 980-025-000188799. Після звернення позивача до Уповноваженої особи Фонду, було надано лише основний договір № 980-025-000188799, в якому зазначена сума 20000,00 грн, яка і була включена до загальної суми, що підлягала відшкодуванню. Враховуючи наведене, позивач не підтвердив належними доказами укладення договору та передачу у власність ТОВ "ІРЦ" коштів на суму 4912,00 грн., у зв`язку з чим зазначена сума не підлягала відшкодуванню, а отже й нараховані відсотки до цієї суми в розмірі 156,96 грн.
18. З огляду на те, що заявлена у позові сума, яка була документально підтверджена та за результатами перевірки віднесена до вкладу в розмірі 114 004,56 грн фактично отримана позивачем, а щодо залишку в розмірі 5068,96 грн. позивачем не надано доказів ані відповідачу, ані суду під час судового розгляду, суд дійшов до висновку про відсутність порушень прав та законних інтересів позивача з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
20. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано той факт, що в матеріалах справи є копія довідки про стан рахунку НОМЕР_2, де підтверджується, що на поточний рахунок позивача у банк перераховані 19.05.2016 суми в безготівковій формі у розмірі 118931,97 грн, в т.ч. і по договору №980-025-000188799 від 11.02.2016 на суму 24912,00. Також в матеріалах справи є фотокопія витягу із бази даних відповідача із відміткою сума вкладів позивача 118931, 97 грн, що підтверджує визнання відповідачем всієї суми вкладів, що підлягає поверненню.
21. 20.07.2017 надійшов відзив від відповідача, у якому останній покликався на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що позивач не надав жодних документів, які б підтвердили право на отримання за договором №980-050-000188799 24912,00 грн, а не 20000 грн, які були виплачені позивачу.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
23. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних відносин.
24. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
25. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI 1. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
26. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
27. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
28. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.
29. Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
30. Частини третя, п`ята цієї статті також передбачають, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
31. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
32. За правилом частини третьої цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
33. Аналіз наведених положень Закону № 4452-VI у їхньому логічному зв`язку дає підстави для висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб способом забезпечення фізичній особі, яка на момент ухвалення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включно з нарахованими відсотками, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 гривень. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
34. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин:
- ухвалення Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних;
- наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
- наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
- включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
- затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;
- опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
35. Тобто однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є наявність коштів на рахунку особи.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було укладено договори, за умовами яких позивач передає кошти ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", а ПАТ "Банк Михайлівський" діє як повірений, якій вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
37. 17.01.2017 до суду першої інстанції від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що за інформацією наявною в розпорядженні Фонду гарантування ОСОБА_1 отримав відшкодування за вкладом 29.09.2016 на суму 10161,28 грн та 22.12.2016 на суму 114 004,56 грн.
38. Тобто статус позивача як вкладника відповідачами визнається та не заперечується.
39. Позивач не погоджується із бездіяльністю уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в частині невиплаченої суми в розмірі 5068,96 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду.
40. При цьому, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив: "… судом першої інстанції встановлено, що аналізуючи укладені позивачем договори, перевіряючі дійшли висновку, що відсутні підтвердження передачі грошових коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 4912,00 грн., як основної суми за додатковою угодою до договору № 980-025-000188799. Після звернення позивача до Уповноваженої особи Фонду, було надано лише основний договір № 980-025-000188799, в якому зазначена сума 20 000,00 грн., яка і була включена до загальної суми, що підлягала відшкодуванню.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не підтвердив належними доказами укладення договору та передачу у власність ТОВ "ІРЦ" коштів на суму 4912,00 грн., у зв`язку з чим зазначена сума не підлягала відшкодуванню, а отже й нараховані відсотки до цієї суми в розмірі 156,96 грн.
Посилання апелянта на довідку про стан рахунку № НОМЕР_1, яка на думку позивача спростовує висновки суду першої інстанції, колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що дана довідка не підтверджує передачу у власність ТОВ "ІРЦ" коштів на спірну суму 4912,00 грн".
41. Вищезазначене твердження не відповідає наявним матеріалам справи.
42. У матеріалах справи є копія довідки про стан рахунку № НОМЕР_1 від 03.08.2016 (т.1. а.с. 19-20), відповідно до якої залишок коштів на рахунку позивача становить 118916,56 грн.
43. Крім того, матеріали справи містять копію повідомлення про нікчемність правочину від 05.08.2016 (т. 1 а.с. 22-23), відповідно до якої перекази коштів, здійснені ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016, в т.ч. в сумі 24912,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-025-000188799" на рахунок ОСОБА_1, що суперечить встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи про відсутність підтвердження передачі грошових коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" в сумі 4912,00 грн, як основної суми за додатковою угодою до договору № 980-025-000188799.
44. Отже, відповідно до матеріалів справи кошти на рахунку позивача обліковувалися, що суперечить встановленими обставинам справи
45. Суд зауважує, що ключовим питанням цієї справи є сума коштів, яка обліковувалася на рахунку позивача, оскільки питання відшкодування коштів за вкладом прямо пов`язане саме з наявністю коштів на рахунку особи, а не підтвердження укладення договору та передачу у власність ТОВ "ІРЦ" коштів на суму 4912,00 грн.
46. Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції не проаналізували доводи позивача та належним чином не встановили, чи обліковувалися на рахунку позивача спірні кошти у розмірі 4912,00 грн на момент формування реєстру вкладників.
47. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
49. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
50. Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
51. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
52. Під час нового розгляду справи суду слід надати правову оцінку доводам позивача та встановити факт наявності/відсутності спірних коштів на рахунку ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,