ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 813/5927/15
касаційне провадження № К/9901/26820/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (суддя - Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 (головуючий суддя - Гуляк В.В., судді - Коваль Р.Й., Судова - Хомюк Н.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "Яблуневий Дар") до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі у тексті - Інспекція, СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року ТОВ "Яблуневий Дар" звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального ГУ ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 0000463901/505 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 13 608 802, 50 грн, у тому числі, за основним платежем у сумі 9 072 535, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 536 267, 50 грн; № 0000473901/506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 12 671 136, 00 грн, у тому числі, за основним платежем - 8 447 424, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 223 712, 00 грн; № 0000483901/507 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 313 491, 00 грн за липень 2014 року.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що безпідставними є висновки акту перевірки від 06.07.2015 № 200/28-06-39-01/32475074 про нереальність господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Галич Еко Ресурс", а вказані податкові повідомлення - рішення прийняті неправомірно, оскільки усі витребувані документи на розгляд перевіряючих були Товариством надані повністю. А відтак, висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях із ТОВ "Галич Еко Ресурс" вважає необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними і просив їх скасувати.
У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що у ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем не здійснювалися господарські операції із ТОВ "Галич Еко Ресурс", а тому ним безпідставно завищено витрати за 2014 рік у сумі 46 930 132, 00 грн, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 8 447 424, 00 грн та безпідставно завищено податковий кредит, зважаючи на що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстави для їх скасування відсутні.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2016, залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 23.07.2015 № 0000463901/505, № 0000473901/506 та № 0000483901/507. Судовий збір присуджено на користь ТОВ "Яблуневий Дар" за рахунок бюджетних асигнувань.
Інспекція, не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Яблуневий Дар" відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначає, що судами, досліджені первинні документи по господарським операціям, проте не встановлені реальність здійснення господарської операції та не були перевірені фактичні обсяги господарських операцій, не враховані судами й документи акту перевірки від 06.07.2015 № № 200/28-06-39-01/32475074, а саме: листи оперативного управління СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів від 12.06.205 № 909/07/40 та УДАІ ГУМВС України у Львівській області від 22.06.2015 №9/4747зп згідно з інформації яких за даними системи фіксації та розпізнавання номерних знаків "Відео контроль "Рубіж" не підтверджено перевезення ТМЦ на замовлення з ТОВ "Галич Еко Ресурс" для ТОВ "Яблуневий Дар"; листи Чугуївської райдержадміністрації Харківської області від 10.11.2014 №02-37/4197 та 20.11.2014 № 02-37/4290 за даними яких, інформація стосовно реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 250 га між ТОВ "Галич Еко Ресурс" та ФОП ОСОБА_1, на якій знаходяться багаторічні насадження (вишня) у кількості 35 тисяч одиниць - відсутня, тощо.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу суду не надавались, що у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 17.05.2021 призначив справу до касаційного розгляду в письмовому судовому засіданні з 18.05.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією, у період з 22.05.2015 по 26.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ТОВ "Яблуневий Дар" (ЄДРПОУ 32475074) з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ "Галич Еко Ресурс" (ЄДРПОУ 38896500) за період червень, липень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.07.2015 № 200/28-06-39-01/32475074, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 8 447 424, 00 грн; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 9 386 026, 00 грн, в тому числі: за червень 2014 року на суму 6 044 596, 16 грн та за липень 2014 року на суму 33 41 430, 33 грн, що привело до заниження податку на додану вартість (далі у тексті - ПДВ) на загальну суму 9 072 535, 00 грн, в т.ч., червень 2014 року - 5 755 917, 00 грн, липень 2014 року - 3 316 621, 00 грн, завищення суми ПДВ, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 19, 20.2) за липень 2014 року на суму 24 809, 00 грн, завищення суми залишку від`ємного значення ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за липень 2014 року на суму 288 682, 00 грн.
На підставі акта перевірки від 06.07.2015 № 200/28-06-39-01/32475074 Інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2015 № 0000463901/505 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 13 608 802, 50 грн, у тому числі, за основним платежем у сумі 9 072 535, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 536 267, 50 грн; № 0000473901/506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 12 671 136, 00 грн, у тому числі, за основним платежем - 8 447 424, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 223 712, 00 грн; № 0000483901/507 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 313 491, 00 грн за липень 2014 року.
Направлену ТОВ "Яблуневий Дар" скаргу на вказані вище податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акта перевірки, рішенням Центрального офісу з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС від 05.10.2015 № 22710/10/2810104-33 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із даним рішенням та податковими повідомленнями - рішеннями платник податків звернувся до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки Інспекції про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах акта перевірки від 06.07.2015 № 200/28-06-39-01/32475074 про те, що Товариством протягом періоду, що ними перевірявся у 2014 році безпідставно занижено податок на прибуток та завищено податковий кредит за господарським договором із ТОВ "Галич Еко Ресурс" про придбання товару (вишні), оскільки, встановлені відповідачем факти відображення позивачем операцій із придбання товару у ТОВ "Галич Еко Ресурс" не мали реального характеру і фактично не відбувались, контрагент позивача - ТОВ "Галич Еко Ресурс", на думку податкового органу, фактично не здійснював господарської діяльності.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами під час судового розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили безпідставність таких тверджень Інспекції, враховуючи, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за дослідженим господарським договором і об`єктивність інформації у первинних документах за цим договором підтверджено наданими доказами, що містяться у матеріалах справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ТОВ "Яблуневий Дар" та його контрагент ТОВ "Галич Еко Ресурс" на час укладення господарського договору і його виконання були діючим суб`єктами господарювання.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що досліджуючи надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом - ТОВ "Галич Еко Ресурс", судами встановлено, що 02.06.2014 між ТОВ "Яблуневий Дар" та ТОВ "Галич Еко Ресурс" укладено договір купівлі-продажу № 06/SR/2014, предметом якого була плодоовочева продукція, а саме ягоди вишні.
У ході судового розгляду справи, позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду копії первинних документів за операціями із означеним контрагентом, а саме: - видаткові накладні за червень, липень 2014 року; податкові накладні за червень, липень 2014 року; товарно-транспортні накладні на підтвердження факту поставки товару за червень, липень 2014 року; банківські виписки щодо перерахування коштів підприємству-контрагенту; акти на списання матеріалів; акти випуску готової продукції; протоколи вхідного контролю фруктової та овочевої сировини; акти звірки взаємовідносин за період з червня 2014 року по липень 2014 року між ТОВ "Галич Еко Ресурс" та ТОВ "Яблуневий Дар" за договором від 02.06.2014 № 06/SR/2014; накази про відрядження з метою забору урожаю вишні від 30.06.2014 № 91 та від 10.06.2014 № 82; реєстри руху машин; договір оренди багаторічних насаджень вишні від 02.04.2014 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Галич Еко Ресурс" з актами приймання - передачі до нього; договір оренди обладнання (комбайна для збору вишні) від 10.06.2014 № 33/М/2014 ТОВ "Яблуневий Дар" та "Tank Trans Polska Sp.z.o.o.".
Судами встановлено, що первинні документи, якими позивач доводив реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Галич Еко Ресурс" із вказаним в акті перевірки контрагентом, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів, позивачем було виконано усі передбачені законом обов`язки, наявні всі документальні на підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат, що відповідачем під час судового розгляду справи спростовано не було.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не зафіксовано та не доведено дефектів в господарській правосуб`єктності ТОВ "Галич Еко Ресурс".
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є саме те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з абзацом пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта