ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 636/2502/16-а
адміністративне провадження № К/9901/34208/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 636/2502/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації, Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 01 березня 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Слурденко О.І.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів: Шевцової Н.В., Мінаєвої О.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської райдержадміністрації, у якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просив:
-визнати протиправними дії та бездіяльність Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської РДА, яка полягає у невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року по 25 серпня 2016 року;
-зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської РДА утриматись від подальшого припинення (призупинення) виплати пенсії ОСОБА_1 ;
-винести окрему ухвалу про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської РДА виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду (немайнову) шкоду в розмірі 274050 грн солідарно: 182700 грн з Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області; 91350 грн з Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської РДА.
2. Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідачів щодо припинення йому як особі тимчасово переміщеній з зони проведення АТО виплати пенсій понад п`ять місяців через зміну його постійного місця проживання та відсутністю у той період механізму врегулювання питання застосування постанову КМУ "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 № 509.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 01 березня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської райдержадміністрації, про визнання дій та бездіяльності протиправними, які полягають у невиплаті пенсії з 01 березня 2016 року по 25 серпня 2016 року, зобов`язання від подальшого припинення (призупинення) виплати пенсії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що призупинення виплати пенсії позивачу з березня 2016 року, було пов`язано саме з відсутністю підзаконних нормативно-правових актів - постанов Кабінету Міністрів України щодо виконання положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", і така постанова Уряду була прийнята тільки 08 червня 2016 року за №365. Після виконання порядку перевірки встановленої вказаною постановою Уряду та отримання відповідного фінансування, органи ПФУ з липня 2016 року почали здійснювати соціальні виплати та пенсії внутрішньо перемішеним особам за місцем їх фактичного проживання. Тому позивачу у серпні 2016 року була виплачена уся сума заборгованості пенсії з 01 березня 2016 року по серпень 2016 року включно. Крім цього, були також нараховані і виплачені компенсаційні та інфляційні виплати на загальну суму 38258 гривень 19 копійок, і ці виплати були здійснені в рамках виділених Урядом коштів, а отже за таких підстав суд не вбачає у діях відповідачів ознак протиправної поведінки/бездіяльності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 20 квітня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 01 березня 2017р. по справі № 636/2502/16-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації, Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій та бездіяльності протиправними задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, починаючи з 19 квітня 2016 року по 25 серпня 2016 року.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване обов`язком держави гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того де проживає особа, якій вона призначена, а отже бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з підстав не підтвердження фактичного місця проживання з 19 квітня 2016 року по 25 серпня 2016 року є протиправною.
Щодо позовних вимог в частині прийняття окремої ухвали про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то судом апеляційної інстанції зазначено, що процесуальними нормами не передбачено порядку відшкодування моральної шкоди шляхом прийняття окремої ухвали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 19 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 01 березня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі №636/2502/16-а скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі позивач стверджує, що судами попередніх інстанцій було невірно трактовано норми процесуального законодавства з приводу позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу протиправними діями відповідачів у справі, на думку скаржника, заявлений ним спосіб захисту у цій частині шляхом винесення окремої ухвали є правомірним.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
9. 26 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на касаційну скаргу.
10. 07 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області на касаційну скаргу.
11. 05 березня 2018 року справу було передано до Верховного Суду.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком і з жовтня 2007 року отримував пенсію за місцем свого проживання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 02 грудня 2008 року ПФУ.
Згідно довідки №6323002993 від 23 лютого 2015 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вахрушеве Луганської області, та проживав у АДРЕСА_1, перемістився 22 лютого 2015 року з тимчасово окупованої території до АДРЕСА_2 .
24 березня 2016 року ОСОБА_1 особисто звернувся до Управління ПФ України в Чугуївському районі з заявою про запит його пенсійної справи з Жовтневого УГІФУ міста Харкова для взяття його на облік у Чугуївському районі та виплати пенсії.
18 квітня 2016 року пенсійна справа позивача була передана до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
З квітня 2016 року позивач перебуває на обліку в Чугуївському ОУПФУ, а отримує пенсію з серпня, оскільки з 01 березня 2016 року виплата пенсії позивачу була припинена.
Неправомірні дії відповідача з цього приводу, стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом №1058-IV