Постанова
Іменем України
29 червня 2021 року
місто Київ
справа № 2-394/11
провадження № 61-1112св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач (стягувач) - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року у складі судді Геєць Ю. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В. Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
27 березня 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк). У рахунок погашення заборгованості перед банком за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № 014/17-15/1241-35 у розмірі 767 774, 43 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 08 серпня 2006 року - квартиру, загальною площею 83, 51 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (кожному по 1/2 частині), шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У задоволенні позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній позивачем сумі заборгованості (щодо пені) відмовлено.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду
27 березня 2014 року видано виконавчі листи.
Відповідачами добровільно рішення суду не виконувалося, у зв`язку з чим ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.
05 жовтня 2016 року державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя (далі - ВДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-394/11.
Згідно з інформацією з Єдиної державної системи виконавчого провадження виконавче провадження № 52543051 завершено 19 червня 2018 року та постанову про завершення разом із виконавчим листом повернуто стягувачу, але зазначені документи до банку не надходили.
14 березня 2019 року банком до ВДВС направлено запит про надання інформації про місцезнаходження зазначеного виконавчого листа. 12 квітня 2019 року отримана відповідь, в якій повідомлено, що оригінал виконавчого листа № 2-394/11 надісланий стягувачу за адресою: АДРЕСА_2, Запорізька обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Втім, Запорізька обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ліквідована згідно з постановою Правління АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 03 вересня 2015 року № П-177/1. Про зміну адреси для листування неодноразово повідомлявся відділ ВДВС.
Посилаючись на те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання згідно зі статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" не пропущений, боржником зобов`язання за виконавчим листом не виконані, банк просив суд заяву задовольнити та видати дублікат виконавчого листа.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні заяви.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяви
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-394/11 задоволено, видано дублікат виконавчого листа № 2-394/11.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки заявником до суду надані докази, які свідчать про втрату виконавчого листа, заявник звернувся із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (до 19 червня 2021 року), тому з урахуванням відсутності доказів щодо виконання судового рішення суд вважає обґрунтованою заяву про видачу дубліката виконавчого листа.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Апеляційний суд зазначив, що виконавчий лист видавався та перебував на виконанні, зазначене свідчить про відсутність підстав вважати, що стягувачем пропущено строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, отже суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про доведеність заяви.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у січні 2020 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Заявник зазначає, що банком не підтверджено втрату виконавчого документа. Крім того, заява про видачу дубліката виконавчого листа подана після спливу строку пред`явлення його до виконання, що є підставою для відмови у його видачі. Факт відкриття виконавчого провадження не свідчить про те, що банк не пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а державний виконавець ВДВС безпідставно відкрив виконавче провадження 05 жовтня 2016 року, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув 08 квітня 2015 року.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві банк просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у січні 2020 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2014 року частково задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у рахунок погашення заборгованості перед банком за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № 014/17-15/1241-35 у розмірі 767 774, 43 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 08 серпня 2006 року - квартиру, загальною площею 83, 51 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (кожному по 1/2 частині), шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в задоволені позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній позивачем сумі заборгованості (щодо пені) відмовлено.
Постановою державного виконавця ВДВС 05 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52543051 з примусового виконання виконавчого листа № 2-394/11, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
06 вересня 2017 року постановою державного виконавця ВДВС приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження.
Постановою головного державного виконавця ВДВС від 19 червня 2018 року виконавчий лист № 2-394/11, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, повернуто стягувачу на підставі пункту 9 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
На запит АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 14 березня 2019 року інформаційним листом ВДВС від 12 квітня 2019 року повідомлено банк про те, що 19 червня 2018 року виконавчий документ направлено стягувачу, який направлений на адресу стягувача, зазначену у виконавчому листі: АДРЕСА_2 .
При цьому докази направлення або отримання стягувачем цієї постанови та оригіналу виконавчу листа до суду не надані.
Згідно з довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 05 жовтня 2016 року і до часу розгляду справи оригінал виконавчого листа № 2- 394/11 на адресу банку не надходив.