Постанова
Іменем України
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 953/17837/19
провадження № 61-11143св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном, стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що її дочка, ОСОБА_3, з 31 серпня 2002 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від сумісного проживання у них народився її онук, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 її дочка, померла та з того часу її онук, проживає у неї. Його батько, ОСОБА_2, з початку 2017 року не приймає ніякої участі у вихованні сина, не цікавиться успіхами та бажаннями дитини, станом його здоров`я, матеріально допомагає дуже рідко. Онук спостерігається у багатьох медичних спеціалістів, раз у рік йому потрібно обов`язково робити МРТ головного мозку, оскільки він перебуває на обліку в Інституті охорони здоров`я дітей та підлітків, міської клінічній лікарні № 4, КНП "Міська дитяча поліклініка №23" та знаходиться на диспансерному обліку у лікаря- невропатолога з діагнозом - арохноідальна кіста головного мозку, ВСД. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням зайнятися лікуванням ОСОБА_4, але відповідач не реагував на її прохання, сам мешкає з іншою сім`єю в іншому місті та забирати сина або повертатися до нього не збирається.
Вказує, що батько ні особисто, ні телефоном з класним керівником не спілкується, батьківські збори не відвідує. Оскільки на теперішній час відповідач є законним представником дитини, вона не може отримати деякі документи, які підтверджують особу онука, відправити його ані на відпочинок, звернутися до деяких медичних спеціалістів, де, відповідно закону, необхідна згода батька. ОСОБА_4 перебуває на обліку Служби у справах дітей по Київському району як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що його батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків протягом тривалого часу, тому вона є потенційним кандидатом у опікуни/піклувальники та вимушена звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав та проханням призначити її піклувальником онука.
Враховуючи викладене, просила:
позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
призначити ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_4,
стягнути з відповідача на користь піклувальника позивача аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 .
Призначено ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітнім онуком ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допомагав та допомагає сину, але зазначає, що матеріальне забезпечення дітей є обов`язком батьків. Проте, відповідач свідомо, злісно, без будь-яких наявних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не створює умов для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд погоджується з висновком Департаменту служб у справах дітей, та в інтересах дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 . З наданих до суду доказів суд зробив висновок, що ОСОБА_1 житлом забезпечена, до кримінальної відповідальності не притягувалася, протипоказань за станом здоров`я щодо призначення її опікуном не має, вона створила всі умови, необхідні для проживання, повноцінного виховання та утримання неповнолітнього ОСОБА_4, тому може бути призначена опікуном ОСОБА_4 . Щодо позову в частині стягнення з відповідача аліментів суд зазначив, що відповідач позов в цій частині визнав, є здоровою, працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, має можливість.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 26 лютого 2020 року в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 скасовано.
В задоволенні позову в цій частині - відмовлено.
В частині призначення піклувальником ОСОБА_1 рішення суду залишено без змін.
В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач проживає в АР Крим, має напружені стосунки із сином і непорозуміння, у них несистематичні зустрічі і спілкування та на час карантину у відповідача не має постійного заробітку, відтак, організацією нормальної життєдіяльності, укладу життя та забезпеченням інтересів та прав неповнолітньої дитини ОСОБА_4 займається позивач. Представництвом у лікарнях, військкоматі, питаннями соціального забезпечення тощо, де необхідна безпосередня присутність батьків. Тобто, без надання статусу "піклувальника" будуть обмежені можливості дій позивача від імені батьків та в інтересах дитини, за умови неможливості постійної присутності батька і призведе до звуження прав неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2020 року директор Департаменту служб у справах дітей - Малько О. П. подали до Верховного Суду касаційну скаргу, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в частині скасування рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року у вказаній частині залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції порушено та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Вирішуючи питання щодо позбавлення батька батьківських прав відбулось без врахування думки неповнолітнього. Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради від 17 жовтня 2019 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Відношення батька до виконання своїх обов`язків не змінилося до теперішнього часу: ані після бесід в Службі у справах дітей, ані після розгляду справи про позбавлення батьківських прав у суді.
Відповідач ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення від 26 лютого 2020 року лише в частині позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина, тобто не заперечує проти того, щоб сину призначили піклувальника - ОСОБА_1 та стягували з нього аліменти на утримання сина, оскільки відповідач не має наміру виконувати батьківські обов`язки: виховувати сина, проживати разом, займатися його лікуванням та утриманням, і не заперечує проти того, щоб дитина залишилась проживати з бабусею, як це і було раніше.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року поновлено Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2021 року матеріали цивільної справи № 953/17837/19 надійшли до Верховного Суду та 05 березня 2021 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 214/1048/15-ц; від 22 січня 2020 року у справі № 243/1457/18; від 04 березня 2020 року у справі № 356/417/17; від 16 жовтня 2019 року у справі № 404/3287/18; від 16 жовтня 2019 року у справі № 404/4279/17; від 15 травня 2019 року у справі № 490/10338/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.