Постанова
Іменем України
23 червня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11781/14-ц
провадження № 61-17667св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2016 року
у складі судді Женеску Е. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від
27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі -
ПАТ "Марфін Банк" та/або банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 червня 2008 року між ВАТ "Морський транспортний банк", який з листопада 2010 року перейменовано
у ПАТ "Марфін Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ 00231/RD про надання кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 117 616,00 дол. США на наступні цілі: 100 000,00 дол. США на споживчі потреби, 8 816,00 дол. США та 8 800,00 дол. США на сплату страхових платежів відповідно до умов кредитного договору та 2 426,00 дол. США на сплату комісії, зі сплатою 11,9 % річних за фактичний період користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом, зі строком повернення 04 червня 2024 року включно.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 05 червня 2008 року банк уклав зі ОСОБА_1 договір іпотеки
№ 00245rd, а зі ОСОБА_2 - договір поруки № 00245rd.
Банк повністю виконав взяті на себе кредитним договором зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту, але позичальник в порушення умов кредитного договору від своєчасного виконання зобов`язань ухиляється.
Згідно пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що
і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
За умовами пунктів 2.1 та 2.2 договору поруки, при невиконанні боржником своїх зобов`язань за договором, поручитель зобов`язався здійснити виконання порушених позичальником зобов`язань за кредитним договором протягом 5-х календарних днів з моменту отримання вимоги кредитора, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також комісії, пені та штрафи, передбачені кредитним договором.
Відповідачам направлялись вимоги про необхідність достроково повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції. Проте відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов`язань. У зв`язку з цим, станом на 27 червня 2014 року заборгованість становила 67 146,77 дол. США, що в еквіваленті за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) на 27 червня 2014 року складала
798 696,18 грн, та заборгованість по пені та штрафом - 217 847,54 грн, загалом
в еквіваленті за курсом складає 1 016 543,72 грн, з яких:- кредитних коштів -
65 652,25 дол. США, що в еквіваленті - 780 919,20 грн; - процентів на основну суму боргу - 1 494,52 дол. США, що в еквіваленті - 17 776,98 грн; - пені за несплачену суму кредиту - 16 507,23 грн; - пені за несплачені проценти за користування кредитом - 10 378,93 грн; - штраф відповідно до пункту 20 договору іпотеки - 190 961,38 грн.
За таких обставин та з урахуванням уточнених (збільшених) позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 69 376,43 дол. США, з яких: кредитних коштів 65 652,25 дол. США; процентів на основну суму боргу 3 724,21 дол. США, заборгованість по пені та штрафу - 243 053,52 грн, з яких: пеня за несплачену суму кредиту 34 118,78 грн; пеня за несплачені проценти за користування кредитом 17 973,36 грн; штраф відповідно до пункту 20 договору іпотеки 190 961,38 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від
10 жовтня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін Банк" борг за кредитним договором № 00231/RD від 05 червня 2008 року, договором поруки № 00246-rd від 05 червня 2008 року та пунктом 20 договору іпотеки № 00245rd від 05 червня 2008 року станом на 17 жовтня 2014 року по тілу кредиту і процентам у сумі 69 376,43 дол. США, з яких: - кредитних коштів - 65 652,25 дол. США; - процентів на основну суму боргу - 3 724,21 дол. США; та заборгованість по пені та штрафу в сумі 243 053,52 грн, з яких: - пеня за несплачену суму кредиту - 34 118,78 грн; - пеня за несплачені проценти за користування кредитом - 17 973,36 грн; - штраф відповідно до пункту 20 договору іпотеки - 190 961,38 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Марфін Банк" судовий збір у розмірі 1 827 грн. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін Банк" судовий збір у розмірі 1 827 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в порушення умов кредитного договору позичальник від своєчасного виконання зобов`язань ухиляється,
в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно
з позичальника та поручителя. Розмір боргу ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 00231/RD від
05 червня 2008 року.
Апеляційний суд також зазначив, що доводи ОСОБА_2 щодо невідповідності розрахунку заборгованості, на який посилався суд першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються висновком експерта судово-економічної експертизи, призначеної апеляційним судом на підставі клопотання ОСОБА_2, згідно
з яким розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд, посилаючись на висновок експерта судово-економічної експертизи, дійшов неправильного висновку про те, що розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, оскільки залишив поза увагою, що у висновку експерта та
у розрахунку, наданому позивачем, мають місце розбіжності щодо нарахування пені.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання оскарженого рішення відмовлено.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 05 червня 2008 року між ВАТ "Морський транспортний банк", який з листопада 2010 року перейменовано у ПАТ "Марфін банк", та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00231/RD про надання кредиту
у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 117 616,00 дол. США на наступні цілі: 100 000,00 дол. США на споживчі потреби, 8 816,00 дол. США та
8 800,00 дол. США на сплату страхових платежів відповідно до умов кредитного договору та 2 426,00 дол. США на сплату комісії, зі сплатою 11,9 % річних за фактичний період користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом, зі строком повернення 04 червня 2024 року включно.
Відповідно до пункту 1.1 договору видача коштів відбувається на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що
є невід`ємними частинами кредитного договору. Періодом сплати вважається період з 26 по останній робочий день кожного місяця. Позичальник зобов`язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені у вказаному договорі, повернути банку кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, передбачені умовами договору.
Згідно з пунктом 2.3.3 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.
На забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником умов кредитного договору банком укладено:
1) 05 червня 2008 року з ОСОБА_1 договір іпотеки № 00245rd;
2) 05 червня 2008 року з ОСОБА_2 договір поруки № 00246rd.
Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що
і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
За умовами пунктів 2.1 та 2.2 договору поруки при невиконанні боржником своїх зобов`язань за договором, поручитель зобов`язався здійснити виконання порушених позичальником зобов`язань за кредитним договором, протягом 5-х календарних днів з моменту отримання вимоги кредитора, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також комісії, пені та штрафи, передбачені кредитним договором.
Відповідно до пункту 18.1 договору іпотеки позичальник-іпотекодавець зобов`язався застрахувати предмет іпотеки на користь банку як іпотекодержателя, проте не виконав зазначеного зобов`язання. Згідно з пунктом 20 договору іпотеки, у випадку невиконання умов пункту 18.1 договору іпотекодавець має сплатити на користь банку штраф у розмірі 25 % від заставної вартості предмету іпотеки, що становить 763 845,50 грн.
Банк повністю виконав взяті на себе кредитним договором зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту.
При розгляді справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 заявлене клопотання про призначення у справі судової експертизи. Відповідно до висновку експерту за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено, що розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору.
Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи № 5959/5960 від 13 травня 2019 року нарахована сума пені згідно пункту 4.1 кредитного договору на прострочені суми заборгованості за кредитом та процентами складає всього 4 358,38 дол. США (47 295,48 грн за курсом НБУ на дати нарахування): сума пені на прострочені суми заборгованості за кредитом за період з 03 липня 2013 року по 16 жовтня 2014 року складає
2 864,76 дол. США (32 379,11 грн за курсом НБУ на дати нарахування); сума пені на прострочені суми заборгованості за процентами за період з 01 грудня
2011 року по 16 жовтня 2014 року складає 1 493,62 дол. США (14 916,37 грн за курсом НБУ на дати нарахування). Визначення періоду нарахування пені не відноситься до компетенції експерта (а. с. 9 - 25 т. 3).
За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом
і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У частині десятій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження
№ 61-30435сво18) зроблено висновок, що "у статті 629ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору
в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)".
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суди встановили, що сторонами укладено кредитний договір, який забезпечений порукою, внаслідок неналежного виконання своїх зобов?язань у позичальника виникла заборгованість, розрахунок якої відповідає умовам кредитного договору та підтверджений висновком судово-економічної експертизи.
За таких обставин суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня
2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що "після спливу визначеного договором строку кредитування чи
у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця
в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".
У справі, що переглядається, суди встановили, що банк направив боржнику та поручителю вимоги про необхідність достроково повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції. Аналіз матеріалів справи свідчить, що банк направляв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредиту, процентах та неустойки в повному обсязі (а. с. 30, т. 1). Згідно з копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 24 квітня 2014 року відправлення, направлене ОСОБА_1
і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, отримано " ОСОБА_1" (а. с. 31, т. 1). Відповідно до доводів позивача в позовній заяві
з посиланням на вимоги частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та умови пункту 2.3.3. кредитного договору отримана
26 квітня 2014 року вимога банку про дострокове повернення кредиту відповідачами не виконана (а. с. 5, т. 1).
За таких обставин банк відповідно до умов договору, частини другої статті 1050 ЦК України та частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом та інших платежів за договором, пред`явивши позовні вимоги згідно відповідного розрахунку заборгованості станом на 27 червня 2014 року, і підстав для збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування процентів та пені після настання строку кредитування у позивача не було.
Суди зазначеного не врахували, внаслідок чого безпідставно стягнули заборгованістьза кредитним договором по процентам та пені за заявою про уточнення позовних вимог (збільшення в частині нарахування процентів та пені) станом на 17 жовтня 2014 року, зокрема, проценти на основну суму боргу -
3 724,21 дол. США, пеню за несплачену суму кредиту в розмірі 34 118,78 грн; пеню за несплачені проценти за користування кредитом в розмірі 17 973,36 грн. Тому у зазначеній частині розмір заборгованості підлягає зменшенню.
Крім того, суди встановили, що згідно договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, які передбачені кредитним договором. Тому поручитель не зобов?язаний відповідати за порушення позичальником своїх обов?язків, передбачених договором іпотеки.
Суди на зазначене уваги не звернули, внаслідок чого помилково стягнули зі ОСОБА_2 (поручителя) штраф у розмірі 190 961,38 грн, передбачений пунктом 20 договору іпотеки від 05 червня 2008 року № 00245rd.