ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа №480/655/19
адміністративне провадження №К/9901/2291/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (судді: Калитка О. М., Мінаєва О.М., Рєзнікова С.С.) за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Сумської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати рішення Ради адвокатів Сумської області (далі - відповідач), оформлене протоколом від 04 січня 2019 року № 1 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; зобов`язати Раду адвокатів Сумської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було прийнято рішення про затвердження звіту стажування ОСОБА_1 та про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з умовою усунення обставин несумісності. Однак спірним рішенням від 04 січня 2019 року попереднє рішення скасовано у зв`язку з наявністю обставин несумісності із чим не погоджується позивач та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Зазначає, що поданий звіт про результати стажування та звіт про оцінку стажування керівника стажування відповідач позитивно оцінив та прийняв рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але під умовою звільнення його із посади, яку він займає в органах прокуратури, оскільки існують підстави недотримання вимог щодо несумісності, передбачених статтею 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Зазначає, що Закон України "Про запобігання корупції" поширює свою чинність на позивача як на особу, яка є посадовою особою органів прокуратури, але жодною нормою Закону України "Про запобігання корупції" не обмежено право посадових та службових осіб органів прокуратури або інших осіб, які перебувають на публічній або державній службі, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги. Звертав увагу суду на те, що обставини несумісності можна усунути шляхом подання у триденний строк з дня виникнення таких обставин заяви про зупинення адвокатської діяльності, після того, як особа набуде правового статусу адвоката, при цьому він в заяві від 03 січня 2019 року реалізував своє право на заяву про зупинення адвокатської діяльності щодо усунення обставини несумісності у спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 480/655/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Сумської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Скасовано рішення Ради адвокатів Сумської області, оформлене протоколом від 04 січня 2019 року №1.
Зобов`язано Раду адвокатів Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2019 року та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть та повинні бути усунуті на підставі частини другої статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме: шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 480/655/19. Прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ради адвокатів Сумської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовлено.
Cуд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач на час прийняття оскаржуваного рішення та до цього часу працює в прокуратурі Сумської області на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби. За таких обставин, підстави для видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з наявністю встановлених обставин несумісності у відповідності до статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На переконання скаржника, норми Закону про адвокатуру містять лише одну передумову отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і складання нею присяги - це прийняття відповідного рішення радою адвокатів за оцінкою результатів стажування. Жодних інших умов, як то наявність обставин несумісності або інше, Закон не містить. У цьому випадку Радою адвокатів Сумської області була порушена визначена Законом процедура видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Проте, вказаний факт не взято до уваги судом апеляційної інстанції. Поряд з цим, апеляційний суд, обґрунтовуючи відмову у задоволенні позовних вимог на підставі рішення Ради адвокатів України № 39 від 16 лютого 2017 року "Про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю", яке ніби то є обов`язковим до виконання всіма адвокатами, не приймає до уваги вибірковість застосування цього рішення самими ж радами адвокатів. Зокрема, при одних і тих же обставинах, в одному випадку особі відмовляють у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а іншій особі, при тих же обставинах - свідоцтво видають.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 червня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Відповідно до рішення №26/6 від 04 грудня 2018 року Рада адвокатів Сумської області посилаючись на складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту, отримання направлення для проходження стажування, яке він закінчив та отримав позитивний результат при його захисті, а також те, що ОСОБА_1 станом на 04 грудня 2018 року працює на посаді прокурора прокуратури Сумської області, вирішила відповідно до статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" затвердити звіт стажиста та звіт керівника стажування про можливість самостійно здійснювати адвокатську діяльність стажистом, а також вирішила видати свідоцтво стажисту ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за умовою усунення ним обставин несумісності.
ОСОБА_1 подав заяву від 03 січня 2019 року до Ради адвокатів Сумської області про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та зупинення адвокатської діяльності.
Розглянувши подану позивачем заяву від 03 січня 2019 року, протокольним рішенням №1 від 04 січня 2019 року Рада адвокатів Сумської області вирішила скасувати рішення Ради адвокатів Сумської області №26/6 від 04 грудня 2018 року про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в зв`язку із існуванням обставин несумісності з діяльністю адвоката і не усунення несумісності в установлений радою термін. Зокрема, відповідачем зазначено, що станом на день подання заяви 03 січня 2019 року позивач продовжує працювати на посаді прокурора в прокуратурі Сумської області. Факт працевлаштування позивач не заперечує, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією трудової книжки.
Вважаючи рішення Ради адвокатів України від №1 від 04 січня 2019 року, щодо відмови у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративними позовами.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про прокуратуру" установлено, що на прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України "Про прокуратуру" перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.
На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки, з гідністю нести високе звання прокурора" (частина перша статті 36 Закону України "Про прокуратуру").
Пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Водночас згідно з частинами першою та другою статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Не може бути адвокатом особа, яка: має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.
Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).
Статтею 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України (стаття 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
За змістом статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: 1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону; 3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката; 2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
Право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі: 1) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості; 3) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю; 4) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідного рішення суду.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.
Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність, сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів, виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з`їзду адвокатів України.
Частиною першою статті 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.