ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа №404/1127/16-а
адміністративне провадження №К/9901/24120/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2017 (суддя - Іванова Н.Ю.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (судді - Панченко О.М., Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи уточнення, просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 29.12.2015;
-скасувати рішення відповідача №812611 від 11.01.2016 про відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
-зобов`язати відповідача призначити та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 29.12.2015 по 08.06.2016 виходячи з 90% щомісячної суддівської винагороди у сумі 25768,60 грн. без обмежень максимальним розміром.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював суддею апеляційного суду Кіровоградської області
Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VІІІ звільнений з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку.
28.12.2015, наказом голови апеляційного суду Кіровоградської області №27-к від 24.12.2015, позивача відраховано зі штату апеляційного суду Кіровоградської області.
Згідно розрахунку, стаж роботи позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 28 років 01 місяць 28 днів.
Відповідно до довідки, заробітна плата позивача, яка враховується при призначенні довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 25 768,60 грн.
28.12.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області від 11.01.2016 №812611 повідомлено позивача про відмову у призначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІІ у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених, в тому числі зазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
В подальшому, листом №212/К-11 від 27.07.2016 відповідач повідомив позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання з 08.06.2016, в розмірі 23 861, 73 грн. (27 115, 60грн. х 88%).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-УІІІ.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позов задоволено.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 29.12.2015.
Скасовано рішення відповідача №812611 від 11.01.2016 про відмову у призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язано відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 29.12.2015 по 08.06.2016 виходячи з 90% щомісячної суддівської винагороди у сумі 25768,60 грн. без обмежень максимальним розміром з урахуванням проведених виплат за цей період.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивача звільнено з посади судді 12.11.2015, а 28.12.2015 його було відраховано зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про звільнення у відставку. При цьому, заява про звільнення у відставку ним подана до Верховної ради 26.02.2015, тобто до того, як був прийнятий та набрав чинності Закон України №213-VIII від 02.03.2015.
Суди дійшли висновку, що зволікання державних органів у реалізації права судді бути звільненим у відставку, не може тягнути за собою порушення встановлених Конституцією України та спеціальними законами, які регулюють спірні правовідносини, гарантій незалежності судді, а саме права на відповідне матеріальне забезпечення.
Крім того суди дійшли висновку, що протягом дії Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI у редакції, чинній до 28.03.2015, позивач набув достатнього для відставки стажу роботи судді, який становить 28 років 01 місяці 28 дні, правильність розрахунку якого неодноразово перевірялась Державною судовою адміністрацією України, Вищою радою юстиції, Верховною Радою України, до того ж позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання ще з 25.12.2007, тобто ще до набрання чинності Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а тому відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, ніхто не має права позбавляти гарантованих та вже наданих законом його прав.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення статей 8, 19, 22, 126 Конституції України, а також частина 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015), а тому оскаржувані дії відповідача та рішення №812611 від 11.01.2016 про відмову у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправними.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що під час звернення позивача щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не призначалося згідно положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ.
Також вказує, що вимога позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% є безпідставною, посилаючись на частину 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції