ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 200/5456/20-а
адміністративне провадження № К/9901/10747/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/5456/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А. суддів: Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач 2), першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач 3), де просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення від 10 квітня 2020 року № 191 кадрової комісії № 1 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області № 363-к від 04 травня 2020 року;
1.3. поновити в органах прокуратури на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області чи в новоствореній обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів з 05 травня 2020 року;
1.4. стягнути з прокуратури Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 травня 2020 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурора та Донецька обласна прокуратура оскаржили його в апеляційному порядку.
4. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року зупинено провадження у справі № 200/5456/20-а за апеляційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон № 113-ІХ).
5. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що цю справу неможливо розглянути до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону № 113-XI.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
6. 29 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Донецької обласної прокуратури, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність підстав зупиняти провадження, з огляду на те, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадку, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи (мають зворотну силу).
7.1. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
7.2. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
7.3. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19 листопада 2018 року у справі № 755/18431/15-а, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а, від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17, від 17 березня 2020 року у справі № 826/7286/18.
7.4. Таким чином, на думку скаржника оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 236, 242 КАС України, застосування яких, на думку заявника касаційної скарги, призвели до неправильного вирішення питання у справі, що у силу частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. 20 квітня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29 червня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
11. Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій.
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, рішення яке переглядається, та аргументів учасників справи.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить з такого.
13. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема щодо неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 3/116 (20), що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.
14. Щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
15. За правилом пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
16. За приписами частин першої та другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положенн