ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2021 року
м. Київ
справа №822/2942/17
адміністративне провадження №К/9901/24217/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Петричковича А.І. (головуючий), суддів: Шевчука О.П., Михайлова О.О. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П. (головуючий), суддів: Загороднюка А.Г., Драчук Т.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України, Управління МВС України в Хмельницькій області в особі Ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправною відмову викладену в листі Голови ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області від 29 липня 2016 року №929/121/29/01-2016 у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 10 липня 2017 року інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
1.2 - зобов`язати управління МВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області та МВС України призначити (вчинити дії по призначенню) і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням з 10 липня 2017 року інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850).
2. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2017 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії МВС України щодо повернення матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за його заявою від 22 серпня 2017 року.
Зобов`язав управління МВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області повторно вирішити заяву ОСОБА_1 від 22 серпня 2017 року у порядку, встановленому пунктом 8 Порядку №850.
Зобов`язав МВС України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в порядку визначеному пунктом 9 Порядку №850.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2018 року, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії МВС України щодо повернення матеріалів на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за його заявою від 22 серпня 2017 року.
Зобов`язав МВС України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в порядку визначеному пунктом 9 Порядку №850.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав Управління МВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області повторно вирішити заяву ОСОБА_1 від 22 серпня 2017 року, оскільки ліквідаційна комісія виконала норми даного порядку та надіслала заяву ОСОБА_1 з усіма додатками до МВС України.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідач відповідно до зазначеного Порядку фактично не прийняв рішення, тому позов позивача в цій частині підлягає задоволенню шляхом зобов`язання МВС України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 Наказом №310 о/с від 6 листопада 2015 року по особовому складу, прапорщика міліції ОСОБА_1, міліціонера відділення №2 взводу №2 спеціального батальйону судової міліції "Грифон" УМВС звільнено з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил.
4.2 Відповідно до Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0942900, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 10 липня 2017 року, травма, яка, пов`язана із виконанням службових обов`язків.
4.3 Позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області із заявою від 22 серпня 2017 року (та додатками до неї), у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з одержанням третьої групи інвалідності від травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків.
4.4 Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області, супровідним листом №948/121/29 від 8 вересня 2017 року, надіслала до МВС України матеріали для прийняття рішення щодо виплат одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, однак листом №15/2-3523 від 3 жовтня 2017 року за підписом т.в.о. директора департаменту фінансово-облікової політики МВС України Бондара Н.В. зазначенні матеріали повернуто без розгляду як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
4.5 Листом №1065/121/29/03-2017 від 12 жовтня 2017 року, Управління МВС України в Хмельницькій області повідомило позивача, що матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги повернуті МВС України без права на виплату, та про можливість одержання оригіналів зазначених документів.
4.6 Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, МВС України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що відсутні підстви для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу. Зазначає, що МВС України діяло в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а тому вважає, що права позивача не порушені.
5.2 Крім того, зазначає, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому не має правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850.
6. Ліквідаційна комісія управління МВС України в Хмельницькій області подала відзив на касаційну скаргу.
Уважає, що МВС України правомірно повернуло матеріали позивача, як такі, що не відповідають вимогам законодавства. Просить задовольнити касаційну скаргу.
7. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, вважає, що рішення судів відповідають вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
12. До набрання чинності Закону №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII; який був чинний на час виникнення спірних відносин) та Порядком №850.
13. Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
14. На виконання статті 23 Закону №565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
15. Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
16. Згідно пункту 2 цього Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
17. Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
18. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги покладено саме на МВС України, а тому суд обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позову.
19. МВС України, в порушення вимог пункту 9 Порядку №850, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІIІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ, конкретного рішення не прийняло, чим допустило протиправну бездіяльність.
20. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 січня 2108 року у справі №822/1579/17 і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
21. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
22. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів.
23. Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -