ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 420/3952/20
адміністративне провадження № К/9901/19591/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (суддя: Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (судді: Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі позовом ОСОБА_1 до Національної поліції Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним наказу про звільнення та поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 216 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" від 08 квітня 2020 року в частині звільнення позивача з посади інспектора взводу № 2 року №1 батальйону й полку УПП в Одеській області ДПП;
- поновити позивача на посаді інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону й полку УПП в Одеській області ДПП.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та копії документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви на підставі ухвали суду про залишення її без руху у встановлений судом строк, а саме у зв`язку з ненаданням позивачем до канцелярії суду документу про сплату судового збору та копії документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Постановою апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу, зокрема, вмотивовано тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач стверджує, що він не отримував ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року про залишення позову без руху. На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не розписувався і хто зазначив прізвище ОСОБА_1 та поставив підпис йому не відомо.
18 лютого 2021 року по вказаних обставинах ОСОБА_1 звернувся із заявою до відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1, яка зареєстрована за № 3-187 від 18 лютого 2021 року. У заяві просив прийняття міри правового характеру до невідомої особи, яка 13 червня 2020 року знаходячись на поштовому відділенні № 37, за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, буд. 47, отримала рекомендоване повідомлення вказавши прізвище ОСОБА_1 і поставивши підпис про вручення на поштовому відправленні від Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/3952/20.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач простить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року призначено справу до розгляду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених статтями 132,160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, у якій зазначаються недоліки адміністративного позову, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відповідно до положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, суд повертає позивачу позовну заяву, якщо ним не були усунуті недоліки, якщо вона залишалась без руху у встановлений судом строк.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви на підставі ухвали суду про залишення її без руху у встановлений судом строк, а саме у зв`язку з ненаданням позивачем до канцелярії суду документу про сплату судового збору та копії документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Колегія суддів вважає передчасним такий висновок, з огляду на наступне.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року).
Як зазначено вище від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій справі позивач звернувся із вимогою про поновлення на роботі.
Аналізуючи заявлені позовні вимоги відповідно до правил пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що позивач звільнений від сплати судового збору.
Посилання суду першої інстанції, що однією з підстав залишення позовної заяви без руху є також ненадання позивачем суду документів, у строк визначений судом, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і саме не надання суду вказаних документів стало підставою для повернення позовної заяви є помилковим, з огляду на таке.
Частинами 1 та 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Приписами частини 1 статті 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначених обставин, а також з метою з`ясування всіх обставин у справі, суд може витребувати докази, які мають значення для справи. При цьому суд повинен вказувати, які саме докази необхідно надати.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з`ясувати чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами.
При цьому позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, що потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
Таким чином, перекладання обов`язку, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо надання доказів на позивача є передчасним та необґрунтованим.
Враховуючи викладене підстави для залишення позовної заяви без руху через ненадання позивачем суду документів, у строк визначений судом, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги відсутні. Як і відсутні підстави для залишення позову без руху через несплату позивачем судового збору, адже позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Таким чином, Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.